ІСТОРІЯ ОДНОГО ФОТОЗНІМКУ З БУДИНКУ АРХІТЕКТОРА ЯКОВА ПАУЧЕНКА

12 липня відзначається День фотографа. Існує декілька пояснень, чому саме цей день обраний святом професіоналів і аматорів фотосправи. Перше з них – католицька церква відзначає День Святої Вероніки, її вчинок послужив створенню першого нерукотворного образу. Легенда говорить, що на її хустині, яку вона подала Ісусу Христосу, коли  він ішов на гору Голгофу, щоб обтерти обличчя, закарбувався святий лик Спасителя.

Ця хустина зберігається в соборі Святого Петра в Римі. Коли ж була винайдена фотографія, Папа Римський проголосив День Святої Вероніки – покровительки фотографів як День фотографа. Відзначати його вирішили ще й тому, що 12 липня 1854 року народився Джордж Істман – засновник компанії «Kodak», який зробив фотографію доступною всім.
   
І дійсно, в сучасному світі фотографія, яка має майже двохсотлітню історію, стала масовим захопленням. Розвиток технологій створив для цього сприятливі умови і тепер кожен, хто має смартфон, може відчути себе фотографом, фіксуючи щасливі миті життя. Але фотографія – не просто захоплення, це, перш за все, професія і мистецтво, а ще свідок історії.
   
Тож, в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна в місті Кропивницькому вже стало доброю традицією до Дня фотографа влаштовувати фотовиставки. Ось і нині презентується тематична експозиція з символічно назвою «Історія одного фотознімку з будинку архітектора Якова Паученка». Присвячена виставка 155-річчю з дня народження талановитого зодчого, який є одним з творців неповторного архітектурного ансамблю історичного центру сучасного Кропивницького, що є його туристичною візитівкою.
   
В основі виставки – фотокартка початку 1900-х років з музейного зібрання. На ній зображений юний Сашко Осмьоркін в кабінеті свого дядька Якова Паученка - він сидить за столиком в окулярах, тримаючи в руках книгу, яку уважно читає. На фото добре видно вишуканий інтер’єр з картинами, скульптурами та іншими творами мистецтва, які були окрасою будинку архітектора. Привертають увагу ще два цікавих предмета – столик у мавританському стилі і кований ліхтарик. Їх можна побачити не лише на фото, а наживо в музеї, адже вони експонуються у великому залі. Навіть більше – біля них можна сфотографуватися, бо цей комплекс меморіальних речей визначений музейною фотозоною. 
   
Саме цей факт і став головною мотивацією влаштування оригінальної виставки одного фотознімку в рамках музейного арт-проєкту «Місто Кропивницький у фотооб’єктиві». Відвідувач музею неначе потрапляє в своєрідний портал, який дозволяє йому здійснити подорож в минуле. Предмети, яким вже понад сто років, не просто відтворені на старому фотознімку, вони продовжують існувати в сучасному житті, доносячи до нас дух часу і тої надзвичайно мистецької атмосфери, що панувала в будинку, яка надихала  Якова Паученка на створення проєктів майбутніх архітектурних перлин нашого міста з історичною назвою Єлисаветград, і в якій зростав його племінник Олександр Осмьоркін, захоплюючись літературою, театром та живописом. Недаремно в своїй автобіографії Олександр Осмьоркін наголошував, що саме в будинку Якова Паученка він пізнав таїну образотворчого мистецтва, закохався в поезією і музику, що й стало вирішальним в його подальшому життєвому виборі стати художником.
   
Ще одним цікавим фактом є те, що в будинку Якова Паученка, де мешкала родина його рідної сестри Олімпіади, за чоловіком Осмьоркіної, фотографування було улюбленою справою. І доказом того є численні фотокартки з особистого архіву Олександра Осмьоркіна,  передані у свій час до музею його вдовою Надією Георгіївною. Всі їх можна також побачити на виставці в імпровізованому фотоальбомі, створеному на основі тематичної фотовиставки «Життя художника в світлинах» із циклу «Таємниці музейного зібрання», що експонувалася в музеї у 2017 році з нагоди відзначення 125-річного ювілею митця. На багатьох фотокартках вказано ім’я відомого єлисаветградського майстра фотографії Давида Харлаба. Саме в його фотосалоні, який був одним з найпопулярніших в місті, Яків Паученко зробив знімок з маленьким Сашком на руках, збільшена його копія розпочинає експозицію меморіального залу музею. А згодом архітектор Яків Паученко на замовлення підприємця створив проєкт будівлі, що нині є окрасою вулиці Дворцової, і який краєзнавці так і називають «Будинок Харлаба». До речі, в музейній колекції зберігається архітектурний ескіз   цього будинку, виконаний аквареллю, з авторським підписом: «Художник архітектури Я.Паученко».     
   
Особистий підпис зодчого також можна побачити на представлених в експозиції виставки архітектурних фотокартках кінця 19 століття. Ці унікальні зразки фотомистецтва мають привернути особливу увагу фахівців фотосправи та колекціонерів, адже їх автором є Іван Барщевський, якого називають патріархом архітектурної фотографії. Саме за його фотокартками можна вивчати пам’ятки архітектури, багато з яких, на жаль, були знищені в радянські часи. Ці оригінальні світлини, на звороті яких є відбитки авторського штампу «Фотограф Императорской Академии Художеств Иван Барщевский», Яків Паученко придбав мабуть під час навчання в Московському училищі живопису, ваянія і зодчества у 1890-і роки. Примітно, що саме в цей час, 1880-х – 1890-х роках, Іван Барщевський співпрацював з Московським археологічним товариством - здійснював фотофіксацію стародавніх храмів Москви та всього «Золотого кільця», використовуючи фотокамеру з касетою власної конструкції. До речі, розробленим Іваном Барщевським методом зйомки пам’ятки архітектури користуються і нині. Фотомайстер знімав будівлю з різних найбільш вдалих ракурсів, потім робив зйомку частин фасаду, далі інтер’єру та його деталей, а закінчувалося все фотографуванням декору стін та начиння, що наповнювало інтер’єр. Для кожного об’єкту він знаходив особливий ракурс зйомки, який демонстрував всю красу і своєрідність будівлі.
   
Можливо саме цими архітектурними фотокартками з зображенням пам’яток давньоруської архітектури користувався Яків Паученко під час проєктування у 1899 році власного будинку, який поєднує в собі елементи неоруського та неовізантійського стилів, що були характерні  для рубежу минулих століть. Цей будинок, який нині є Пам’яткою історії, містобудування та архітектури, був своєрідною візитівкою зодчого - інтер’єри кімнат вирізнялися ліпним і різьбленим декором провідних стильових напрямків того часу. Своїм вишуканим, елегантним виглядом він завжди привертає до себе увагу мешканців та гостей міста, а ще відвідувачів, адже зараз в ньому розміщується художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна.
    
Ось така історія одного фотознімку з будинку архітектора Якова Паученка…

Віта Чернова, директор
художньо-меморіального
музею О.О.Омьоркіна
м. Кропивницький

Афіша та експозиція тематичної виставки «Історія одного фотознімку з будинку архітектора Якова Паученка», присвяченої 155-річчю з дня народження Якова Паученка, до Дня фотографа 2021

Фото тематичної виставки «Життя художника в світлинах», присвяченої 125-річчю з дня народження Олександра Осмьоркіна, із циклу «Таємниці музейного зібрання» до Міжнародного дня музеїв 2017

Яків Паученко Ескіз архітектурного проєкту будинку Відділення міжнародного кредитного банку в Єлисаветграді («Будинок Харлаба») 1910

Фотокартки пам’яток архітектури Івана Барщевського з особистими підписами Якова Паученка 1890-і

Фрагмент експозиції меморіального залу художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна

Художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна. Пам’ятка архітектури та містобудування 1899 Власний будинок архітектора Я.В.Паученка. м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 89