Про студію "Жива глина" у стінах ДНІМ

Студія "Жива глина" була створена в Дніпропетровському історичному музеї в 1990 році за ініціативою старшого наукового співробітника відділу науково-просвітницької роботи Світлани Івлевої. 

Програма студії інтегрує, поєднує інтелектуальну, пізнавальну діяльність дитини (засвоєння історичного та літературного матеріалу) та її творчого розвитку. Така інтеграція найбільшою мірою можлива саме в стінах музею. Чому саме музею? Атмосфера музею, атмосфера справжності і давності речей матеріальної культури, яку безпомилково відчувають діти, утворює таємничий фон, активізує уяву. Перша частина заняття проходить в експозиційних залах і це дозволяє подолати відчуженість та офіційність музейної експозиції, домогтися того, щоб вона «заговорила» з дитиною, відчула унікальність кожного часу. Таким чином, з одного боку, для дитини стає живою експозиція, з іншого – яскравість і образність літературних джерел (легенд, переказів, казок) отримують матеріальний, речовий фон та переконливість. 

В першій частині заняття  керівник студії обирає експонат(и), до якого(яких) і прив’язує розповідь –  муляж палеолітичної Венери, булавку із головою Тора, чумацький віз, козацьку гармату. Навколо обраного експонату і розгортається розповідь. Комплекс експонатів з фортеці Кодак дуже вдало вписується в легенду про Івана Сулиму, скульптурки Гермеса і Пана розпочинають цикл давньогрецьких міфів, гребені та прядки – українські казки і легенди. Кожен експонат в музеї можливо супроводжувати не тільки історичною інформацією, але і літературними джерелами. Це, безперечно, занурює дитину в атмосферу певного історичного періоду і стимулює творчу уяву. За переконанням керівника студії саме це – створення творчого імпульсу, бажання відтворити в глині образи – і є найважливішим завданням студії. Треба зауважити, що шлях творчих задумів і втілень дуже складний і дитина не завжди готова відгукнутися на запропоновані образи зараз же. Вона може звернутися до цих образів на наступних заняттях. 

Для цілком успішних занять студії необхідно виконання ще одного завдання – подолання в процесі заняття відчуття відчуження щодо сучасного світу. Дуже важливо надати можливість дитині відчути його первісну цілісність і єдність. На першому етапі заняття керівник домагається цього за допомогою літературного, міфологічного матеріалу та предметів музейної колекції. На другому – дитина вже сама намагається це зробити під час творчого процесу – ліплення. 

І ось тут хочеться сказати слово в славу глини. Саме цей матеріал – глина – надає необмежені можливості для відтворення історичних артефактів. Первісний горщик, голова Медузи Горгони, єгипетська піраміда, образ козака, чумацький віз…, будь який предмет можливо відтворити в глині! Завдяки  глині дитина необмежена в свої уяві і творчості.

Кожен музей має величезні можливості для впливу на творчий розвиток дитини. І я, як керівник студії, щаслива, що наш музей здатний використати ці можливості.