УКРАДЕНА КНИГА З УКРАДЕНОГО ХЕРСОНЕСУ

Автор: Максим Левада | 02 липня 2022 00:20 |

Серед багатьох цікавих та рідкісних археологічних цінностей, вилучених правоохоронцями у колишнього високопосадовця Горбатова, що 24 червня були представлені на брифінгу в Національному музеї історії України, в око кидається стара книга. Вона вочевидь не належить до археологічних предметів, тим не менш, дуже цікава, як сама по собі, так і своєю незакінченою історією. На брифінгу її навмисно розташували по центру вітрини, де були розміщені археологічні предмети зі Східного Криму.


Книга ця називається «Християнські саркофаги Галлії», її написано французькою мовою, видано було в Парижі в 1886 р., і вона має печатку та шифри бібліотеки Національного заповідника «Херсонес Таврійський». А написав її Едмон-Фредерік ле Блан (Edmond-Frédéric Le Blant), відомий французький археолог та історик.

Едмон-Фредерік ле Блан (1818-1897) за фахом був правником, та більшість свого життя він присвятив християнській археології. Наукові дослідженнями ле Блан розпочав 1847 року під час подорожі по Італії, коли він відвідав музей Кірхінарум (Museo kircheriano). Цей музей був заснований при Римській колегії в Римі ще 1651 р., в основі його колекції було зібрання німецького енциклопедиста, єзуїта Анастасія Кірхіра (Athanasius Kircher). Там, у Римі, ле Блан знайомиться з Джованні Баттиста де Росси (Giovanni Battista de Rossi), відомим археологом та епіграфіком, першим дослідником римських катакомб, який і надихнув його до наукових розвідок.

З 1848 р. Ле Блан збирає надписи, пов’язані з першими християнами у Галлії, вивчає рукописи, книги, музейні колекції, храми та галло-римські кладовища. У 1856 р. виходить перший том його праці «Колекція християнських надписів галлів до VІІІ століття» (Recueil des inscriptions chrétienne des Gaules antérieures au VIIIe siècle), а після виходу другого тому (1865) автора було обрано членом Академії надписів та художньої літератури (Académie des Inscriptions et Belles-Lettres).

Ле Блан прагнув зібрати до єдиного «Корпусу» всі відомі йому християнські саркофаги. У 1878 р. він видав том, присвячений дослідженням християнських саркофагів з Арля (Études sur les sarcophages chrétiens de la ville d'Arles), а в 1886 – «Les sarcophages chrétiens de la Gaule», книгу, про яку йдеться від початку.

З 1883 р. Ле Блан був директором Французької школи в Римі (Ecole française de Rome) – науково-дослідній інституції з археології, історії, гуманітарних та соціальних наук, що підпорядковувалась Академії надписів та художньої літератури.

Постає питання – а як ця книга опинилася в бібліотеці заповідника? Однозначної відповіді поки немає. У примірника, який потрапив до рук правоохоронців, вельми цікава історія. Судячи з печатки, свого часу він належав бібліотеці Російського археологічного інституту в Константинополі – першого російського наукового товариства з досліджень археології, історії та мистецтва християнського Сходу за кордоном.

Цей Інститут було створено 1895 р. за ініціативи видатного візантієзнавця Федора Успенського, який і очолював його до 1914 року. Діяльність Інституту припинилася з початком Першої світової війни, а його майно було конфісковане турецьким урядом та перевезено до Отаманського інституту в Стамбулі. На той час при Інституті існував Кабінет старожитностей, що комплектувався за рахунок розкопок ти чисельних дарів, і бібліотека, яка нараховувала близько 25 тис. томів.

Частина архіву та колекції Російського археологічного інституту була в 1923 р. перевезена до Франції, а в 1927 р. Туреччина повернула Радянському Союзу решту майна в обмін на мусульманські рукописи, вивезені 1917-1918 рр. з Трапезунду. Книги та рукописи потрапили до Бібліотеки академії наук у Санкт-Петербурзі, а також до Інституту історії та Інституту сходознавства у Москві. Але відомостей про те, що щось передавалося до Херсонесу у нас немає.

Засновником та першим директором музею в Херсонесі був археолог Карл Косцюшко-Валюжиніч. Народжений в маєтку під Могильовом, він, дрібнопомісний дворянин, робив малопомітну кар’єру по службі, аж поки в 1879 р. через хворобу легень не перевівся до Севастополя. А там – захопився історією, покинув службу й усе своє життя присвятив Херсонесу. В 1882 р. він заснував Гурток любителів історії та старожитностей Криму. Членами цього товариства стали губернатор, міський голова та інші відомі й впливові особи. А згодом він заснував бібліотеку до якої передав власні 200 книг з історії та археології. У 1894 р. в листі до Імператорської археологічної комісії К. Косцюшко-Валюжиніч пише: «я не уявляю собі музей без бібліотеки». Бібліотека ця комплектувалася та поповнювалася впродовж багатьох років, аж до останнього часу.

Але восени 1907 р. К. Косцюшко-Валюжиніч застудився на розкопках і за два місяці помер. Новим директором було призначено Роберта Лепера, на той час – вченого секретаря Російського археологічного інституту в Константинополі.

Чи привіз працю ле Блана до Севастополя Р. Леплер у 1907 р., чи було її передано туди після повернення майна Інституту в 1927 р. – питання залишається відкритим. Але головне в цій історії те, що станом на 2014 р. бібліотека Національного заповідника «Херсонес Таврійський» нараховувала 30 тисяч томів, з яких половина була рідкісними та цінними. Та потрапити туди було непросто – ця бібліотека обслуговувала виключно науковців заповідника або вчених, які приїжджали туди по наукових програмах. Та й книги на руки не видавали, опрацьовувати їх можна було лише в читальному залі.

Можна впевнено стверджувати – рідкісну книгу, що належить до Державного бібліотечного фонду України, було викрадено з бібліотеки заповідника, доступ куди дуже обмежений. Згодом вона опинилася у власності людини, багаторічна діяльність якої була пов’язана саме з Кримом. Не можна виключати, що крадіжку здійснив не він сам, а хтось з його спільників, хто мав доступ до бібліотеки. І тут виникає інша проблема – серед вилучених культурних цінностей є чимало археологічних предметів, що зустрічаються виключно в кримський могильниках. Тому найважливішим питанням, яке треба з’ясувати слідству, є питання про походження цих усіх предметів. Бо вони можуть бути не лише куплені у грабіжників пам’яток, а й викрадені з фондів кримських музеїв та заповідників.

 

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Серпень 2022

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Липень | Вересень