Віртульна виставка на вебсайті музею Олександра Осмьоркіна або Прогулянка юних художників вулицями міста Кропивницького

Вже стало доброю традицією, що в Кропивницькому день народження видатного художника і педагога  Олександра Осмьоркіна (8 грудня) художньо-меморіальний музей живописця відзначає особливою мистецькою подією. 

Цей рік для музею також означений 155-річним ювілеєм талановитого українського зодчого Якова Паученка, дядька Олександра Осмьоркіна по материнській лінії, від якого і походить захоплення художника мистецтвом живопису. Олександр Осмьоркін починав малювати ще з дитинства, свідченням тому є фото, де він у віці восьми років сидить за столом та задумливо дивиться вдалечінь, можливо осмислюючи свій пейзажний малюнок, що видніється під руками маленького хлопчика. Чи міг він передбачити, що його маленьке дитяче захоплення, яке походило з ошатного будинку на сучасній вулиці Архітектора Паученка приведе його в яскравий світ мистецтва, а художня школа міста Кропивницького буде носити його ім’я. Багато її випускників стануть відомими митцями, будуть відзначені почесним званням «Заслужений художник України», стануть лауреатами обласних мистецьких премій у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна та в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка. А досвідчені викладачі, зберігаючи основи академічної школи та впроваджуючи новітні форми навчання, професійно передаватимуть дітям свої знання з живопису, рисунку, скульптури, декоративного мистецтва та історії світової образотворчості, спонукаючи своїх вихованців до успішної участі не лише в міських та обласних, але й всеукраїнських та міжнародних виставках-конкурсах. 

Ось таке воно - не передбачуване майбутнє. І нині музей презентує виставку творів учнів художньої школи імені Олександра Осмьоркіна під символічною назвою «Прогулянка вулицями Кропивницького», що проходить в рамках арт-проєкту «Галерея дитячого мистецтва», присвячену 155-річчю з дня народження архітектора Якова Паученкав та 129-й річниці з дня народження художника і педагога Олександра Осмьоркіна. Зважаючи на протиепідемічні заходи, виставка із залу музею перемістилася у віртуальний простір. Тож зануритися в розмаїття яскравої експозиції малюнків тепер можна завжди на музейному вебсайті у розділі «Вибрані виставки».

Експозицію віртуальної виставки «Прогулянка вулицями Кропивницького», складають 38 творчих робіт на тему: «Архітектурний пейзаж» учнів 2-4 класів, віком від 12 до 16 років, виконаних у різних техніках – гуаш, акварель, олівець, пастель, туш, а також аплікація з тканини, під керівництвом викладачів школи: Ганни Тимофієнко, Олени Приймаченко, Дар’ї Алєксєєнко, Тетяни Бондар, Любові Кир’янової, Світлани Гноєвої, Олександри Кузнєцової, Володимира Плітіна, Ігоря Тимофієнка, Олександра Кривка, Олександра Кир’янова. Чимало представлених малюнків відтворюють будівлі, споруджені за проєктами Якова Паученка, які є окрасою архітектурного ансамблю історичного центру міста Кропивницького. 

А розпочинає експозицію акварельна композиція Софії Гречаної, на якій юна художниця, як і маленький Саша Осмьоркін, сидить біля рідної школи з дощечкою на колінах, папером і фарбами, розмірковуючи над майбутнім пейзажним мотивом, а їх ой, як багато. Неначе дивовижні видіння з’являються втілені в дитячих малюнках старовинне приміщення пошти, присипане снігом, що неначе завітало до нас з казок Вільгельма Гауфа, зображене Анастасією Роновою, та старий корпус Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, колись – Єлисаветградської жіночої гімназії, зведеної за проєктом  видатного архітектора кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Олександра Лішневського, в рисунках Лаіми Ковзанаіте, Анастасії Єфімової та Данила Мездріна. 

Один з улюблених мотивів – театр корифеїв – монументально презентований натурним рисунком Романа Ткаченка.  Первинно споруджений на кошти інженера-полковника Г.Трамбицького в 1867 році, в ньому вперше побачили світ українські вистави Марка Кропивницького та Івана Тобілевича. Вечорами сюди приходить розмаїта міська публіка, як зображено в акварелі Катерини Тупаленко, чи в історичній фантазії Єлизавети Голінської. Або зустрічаються закохані, як у графічному рисунку Юлії Улічевої, що прикрашає обкладинку підготовленого та випущеного музеєм оригінального буклету виставки. 

Заворожують куртуазною химерністю та гнучкістю форм стилю модерн будівлі музею мистецтв та обласного краєзнавчого музею, в минулому особняка підприємця Олександра Барського в композиціях Марини Харламової, Анастасії Замахаєвої, Єгора Антіпова, Сніжани Молокост та яскравій аплікації Аліни Шоєвої. 

І звісно ж, особливою цікавістю юних митців є споруди  за проєктами художника архітектури Якова Паученка, які захоплюють своєю оригінальністю, пластичністю та ритмікою деталей. Нині вони є архітектурними пам’ятками, своєрідною візитною карткою міста, історичним обличчям сучасного Кропивницького. Дивовижний театр «Ілюзія» (нині Центральноукраїнський науковий ліцей-інтернат) Яна Кареліна виображує в декоративних формах рисунку тушшю та олівцем, «Гостинний двір» (нині Управління СБУ в Кіровоградській області) постає в цікавій, сповненій романтичного настрою композиції Анастасії Ляшенко та акварельних етюдах Катерини Дядик, Катерини Вініченко і Анастасії Корчинської, чаруюча східними мотивами електроводолікарня Гольденберга (нині Центральна міська лікарня) постає в роботі Андрія Колоса. А останній, виконаний у вишуканому стилі неокласики, твір архітектора Паученка - Відділення Міжнародного кредитного банку (нині ресторан «Prima») вирязняють сповнені жвавої дії творчі інтерпретації Софії Тендюк та Маргарити Мездріної.  

Вечір, сонце спадає за горизонт, виблискуючи останніми променями, фарбує небосхил червоним бузком. І неначе порцелянова іграшка з бабусиної таці, виринає перед нами будинок з червоним фасадом, аркоподібними прострільними вікнами, що глибоко врізалися в каміння, неначе бійниці середньовічного дитинця, викликаючи в нашій уяві дитячі мрії про далекі походи та казкові образи богатирів землі Київської. І вже чується тупіт коней у степу і шелест стягів, і брязкіт зброї, та неначе видно височінь шатрів половецьких, що розкинулися хмарами по небу, як би продовжуючи шатроподібний купол сріблястого даху будинку архітектора Паученка, в якому нині розміщується художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна. Саме таким, насиченим кольором грою сонячного світла, побачила його Христина Гліжинська, етюд якої став окрасою музейній колекції дитячої творчості.    

Цікаво, що надихає маленьких художників під час праці на архітектурному пленері? Можливо ритми  бруківки старих вулиць чи світлове мереживо паркових алей та мерехтіння ліхтарів. Чи то безсловесна музика архітектури, проходячи крізь лабіринти мозку, далеким відгомоном минулого тривожить душу. 

Ось як характеризує тематичну виставку юних художників директор художньої школи Ганна Тимофієнко: «Виставка є ретроспективною, до якої увійшли роботи з літньої навчальної практики учнів 2-3 класів, дипломні роботи випускників школи, до яких відноситься робота і Романа Ткаченка, який нині  викладає у художній школі. Такі приклади надихають дітей. Поряд із зображенням історичних архітектурних споруд міста є  і малюнки, на яких зображена наша художня школа. Краєвид із оновленим фасадом школи є дуже популярним серед учнів під час літньої практики. Можливо це буде темою для наступної виставки, адже тепер у школи є своє неповторне і дуже гарне обличчя».

Андрій Надєждін
заслужений художник України
мистецтвознавець
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
м. Кропивницький