Музейні квіти та натюрморт з «Бородянським півником»

В художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна в місті Кропивницькому нещодавно відбулася мистецька акція «Художні студії» за участі учнів та викладачів дитячої школи мистецтв міста Кропивницького. 

Цей спільний арт-проєкт музею та відділу образотворчого мистецтва школи має вже історію. Започаткований був понад десять років тому з нагоди 120-річного ювілею професора живопису Олександра Осмьоркіна. Адже студіювання саме в музеї було своєрідним творчим кредо художника і педагога, який невпинно повторював своїм студентам висловлювання всесвітньовідомого французького художника Огюста Ренуара, що мистецтву навчаються в музеї, і все своє життя прищеплював їм власну любов до мистецтва, пропагуючи високі естетичні смаки та професійні художні вподобання. 

З часом «Художні студії» в музеї стали традиційними і проводяться зазвичай з нагоди відзначення Міжнародного дня музеїв і Дня художника. Практикуються під час студій як художники-початківці, так і вже визнані митці, бо саме в скарбниці мистецтва є можливість не просто споглядати оригінальні твори, а й вдосконалювати свою майстерність, вивчаючи техніку виконання відомих майстрів живопису. 

В умовах воєнного стану цей мистецький проєкт набув нового звучання і нині реалізується за темою: «Портрети сучасників на тлі війни».  Творчі доробки художників – учасників студій нині презентуються в музеї на двох унікальних тематичних художніх виставках «Непереможні» та «ARTукриття для митців».

Тож, завідувачка відділу образотворчого мистецтва дитячої школи мистецтв Ольга Краснопольська разом з викладачами – відомим живописцем членом Національної Спілки художників України Юрієм Вінтенком, який стояв у витоків влаштування студій в музеї, та молодою мисткинею Анною Татаровою вирішили провести відкритий урок для учнів у музейному середовищі.

Спочатку юні художники зі своїми наставниками ознайомилися з експозицією представлених виставок, а потім протягом декількох годин творчо працювали. Учні молодших та старших класів відображали інтер’єри музейних залів та зелені оази квітів, які не лише їх прикрашають, а й створюють особливу атмосферу, наповнену сонячним світлом, теплом і затишком, що так не вистачає нам всім в оточенні інформаційного простору тривожних новин з фронту під звуки сирен.    

А викладачі школи мистецтв, до яких приєдналася і художниця Наталія Корнілова, організували справжню художню майстерню в одному із залів музею, де нині зберігаються меморіальні речі з будинку Паученка-Осмьоркіних, які в мирний час милували погляд відвідувачів у меморіальній експозиції. 

Так, досвідчений художник Юрій Вінтенко відтворював  на полотні олійними фарбами декоративний кований ліхтарик з різнобарвними скельцями, що у свій час був окрасою робочого кабінету єлисаветградського архітектора Якова Паученка і який можна побачити на старовинному фото з родинного альбому, де його племінник юний Олександр Осмьоркін з книгою сидить за оригінальним столиком у мавританському стилі. Саме на цьому інкрустованому кахлями дерев’яному столику, на тлі різьблених і розписних дверей його колеги-художниці поставили натюрморт із керамічних глечиків, основним з яких став «Бородянський півник», що нині є експонатом однієї з музейних виставок.

До речі, цей декоративний штоф у вигляді півника потрапив до  музейної колекції в Міжнародний день музеїв 18 травня минулого року – його подарував Юрій Вінтенко, а вручила Ольга Краснопольська. І це надзвичайно знаково, адже тої трагічної весни «Бородянський півник» став символом незламності українського духу. Недаремно Національний музей Революції Гідності забрав в експозицію як цінні артефакти кухонну шафку з півником, що дивом уціліли на стіні одного із зруйнованих внаслідок російського бомбардування будинків у місті Бородянці Київської області. А харківська художниця Валерія Полянскова подарувала подібних керамічних півників Президенту України Володимиру Зеленському та тодішньому Прем’єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону під час його візиту до Києва 9 квітня 2022 року, коли вони були на Алеї Героїв Небесної Сотні.

Такі глечики-півники у м’яких золотисто-коричнево-зелених тонах вироблялися на Васильківському майоліковому заводі з початку 1960-х і до 1980-х років. Його авторами, як  вважає завідувачка відділу науково-фондової роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва Ірина Бекетова, є  українські майстри художньої кераміки Валерій та Надія Протор’єви, які у свій час створили цілу серію робіт «Добрі звірі». Під час презентації влітку минулого року в Києві виставки «Український Фенікс. Васильківська майоліка» генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності заслужений діяч мистецтв України Ігор Пошивайло зазначив: «У назві та ідеї виставки закладено кілька сенсів: мова не лише про півника та його відродження з попелу, а й про відродження культурної ідентичності й історичної пам’яті України. Півник був частинкою мирного життя української родини, йому довелося побачити жорстокість та руйнацію, яку несе «рускій мір», але разом із тим він став свідком героїчних зусиль українців із розбору завалів і пошуку поранених, нашої взаємодопомоги та солідарності, вміння триматися попри все й перемагати».

Ось і кропивницькі художниці, поринувши у вир думок і сподівань, відтворювали в своїх малюнках натюрморт з оберегом українського народу, символом його стійкості у кривавій війні за територіальну цілісність країни та її незалежність.

Викладачі разом з учнями творили мистецтво в музеї Олександра Осмьоркіна – це і є спадкоємність поколінь, збереження традицій, зацікавлення до вивчення історії та культури свого народу, усвідомлення себе громадянами вільної європейської країни.

Віта Чернова, директор
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
м. Кропивницький