Звернення до Міністра культури України п. Є.Нищука з приводу подій в Олеському замку

Шановний Євгене Миколайовичу!

Звертаюся до Вас щодо ситуації, що склалася в Музеї "Олеський замок" після звірення наявності музейних предметів.

Тетяна Сабодаш, головний хранитель фондів замку, дізналася про свої "злочини" з передач на радіо та від слідчого, який прийшов до неї. Директор і головний хранитель Львівської галереї мистецтв, філією якої є Олеський замок, не запросили від неї жодних пояснень щодо результатів звірення. Вона була змушена давати відповіді на звинувачення, що лунали у ЗМІ на адресу філії, через "Музейний простір".

Скажіть, пане Міністре, це нормальний вчинок з боку директора? Так, у його звинуваченнях не лунало прізвище Сабодаш, але вона є хранителем колекції останні десятиліття, то кого в цій ситуації мав на увазі директор?

Для Сабодаш, напевно, рятувальним кругом стане поліція, бо в Галереї діє установка не говорити з нею на тему результатів звірення наявності. Вона пояснює, що на деяких актах передачі пам’яток від Галереї до Музею її підпису немає. Це означає, що вона не приймала пам’ятки на своє відповідальне зберігання. Перші люди, які мусять дати в цій справі звіт – головний хранитель і зав. відділу обліку галереї. Головний хранитель (про відділ обліку не знаю) досі працює у галереї на своїй посаді. Чому його роль у цій справі ніяк не розглядається?  Так само як у випадку зникнення стародруків? В тій справі вже звільнили зберігача, але для музейної спільноти України все виглядало так, що ці службові особи – головний зберігач і зав. відділу обліку - ніби і взагалі до збереження музейних предметів в Галереї жодним чином не причетні. А хто ж відповідає за своєчасне і регулярне проведення звірок наявності, за правильність ведення документації? Тоді теж в ЗМІ лунала інформація, що на актах звірення стародруків не було підписів учасників звіряння. То хто ж і коли звіряв ті книги?

Тетяну Сабодаш перш за все треба вислухати. Може тому відповідні службові особи не аналізують документацію замку, бо не хочуть побачити в тих документах її правоту? Необхідно провести об’єктивне і неупереджене службове розслідування, як то належить в подібних випадках. Адже в таких випадках створюється комісія з досвідчених музейних працівників, які знають фондову роботу (але працюють не в Галереї). Тим більше, що і для поліції, яка має паралельно вести своє розслідування, необхідні висновки фахівців- експертів. Адже директор вже говорив і про підміну в Музеї "Олеський замок" оригіналів копіями, хоча ще не доведений ні один такий випадок. Працівників Олеського замку необхідно захистити від наклепу, бо чесне ім’я зароблене ними протягом життя.

Пане Міністре, дуже прошу вас забезпечити чесне проведення перевірок і не дозволити безпідставно спаплюжити життя людині, яка Олеському замку вірою і правдою служить вже 40 років. Поки у музейних працівників ще не зовсім вмерла надія на справедливість (а вона ледь жевріє, коли знаєш, як багато місяців підряд ЧЕСНІ ПОРЯДНІ співробітники Національного музею історії України стоять щодня в обідню перерву під вікнами Міністерства, і досі на їх вимоги Міністерство не реагує), не добивайте її бездіяльністю і відстороненістю. Чи Міністерство культури теж вважає Тетяну Сабодаш винною апріорі?

З повагою, 
Галина Бєлікова,
зав. відділу стародавнього мистецтва
Національного художнього музею України