КУДИ ЗНИКАЮТЬ ЗНАХІДКИ?

Коли я збирав інформацію стосовно обсягів нелегальних розкопок пам’яток археології та незаконного обігу археологічних предметів, мені бракувало інформації лише стосовно одного питання. Куди зникають знахідки? Дійсно, сотні тисяч предметів музейного рівня проходять аукціони або базари і тануть, наче сніг у березні. Грабіжники та бариги запевняють, що все в порядку, а вони насправді зберігають в такий спосіб культурну спадщину та історичне надбання задля майбутнього України. Але багато хто з опонентів цього «хобі» в таке не вірить і припускає, що все банально продається за кордон. Сьогодні я вже маю відповідь на це питання.

15 лютого цього року на форумі Violity дехто під ніком Pasha- виставив для атрибуції надзвичайно цікаві знахідки. Йдеться про кремацію поховання пшеворської культури, яку можна датувати у межах кінця ІІ – початку ІІІ ст. Ця археологічна культура відповідає історичним вандалам – германському племені, яке залишило помітний слід і історії від Центральної Європи до Північної Африки.

«Автор» знахідки розповів на цій сторінці, що поховання було знайдено десь на Житомирщині. Це дуже цікаво, бо відомо що саме в цей час відбувався рух східногерманських племен в бік Північного Надчорномор’я. Про участь в цьому процесі частини вандальських племен ми знаємо з історичних джерел, але археологічних знахідок саме пшеворської культури у нас дуже мало, за виключенням верхньої течії Дністра.

Про важливість цього комплексу можна писати багато чого, але тут я лише зауважу, що пряжка, подібна до тої, що знайшов цей Pasha-, відома лише одна – в могильнику Чарнувко на Польському Помор’ї.

А сьогодні ці знахідки вже виставлені на продаж на міжнародному аукціоні Ebay. Дехто під ніком hornymaria має з три десятки лотів, половина з яких складається саме з археологічних знахідок. Локалізацією лоту вказано Словаччину.

Цей (або ця?) hornymaria пише: «Complex of warrior /german tribes – Psevor culture/ Arrowheads, spur, knifes, buckle and ARMOR». Поки ціна дуже невелика – лише 73 долари.

У зв’язку з цим виникає питання лише до двох осіб. Перша, це голова центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини В’ячеслав Кириленко. А друга – голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко. А питання просте – панове, ви щось чули про відповідальність за бездіяльність? Бо конкурси плакатів або відкриття архівів справа безумовно потрібна, але культурна спадщина має одну особливість – не ростуть нові пам’ятки, як гриби після дощу. Кожна знищена пам’ятка, кожен втрачений музейний предмет, це «мінус один» майбутнього України. Яке нікому з нас цього не пробачить…