«Торуючи вічність…». До Дня пам’яті єлисаветградського зодчого Якова Паученка

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 29 жовтня 2021 10:35 |

Весь час свого існування людське суспільство живе  мрією про вічне життя, але реально воно уже існує, завдячуючи нашій пам’яті, що опирається на мітки, які ми зоставляємо на недовгому шляху свого існування. Речі, фото, документи бережуть в собі відповіді на загадки минулого. Особливе значення в цьому ряду займають твори мистецтва та архітектури. Картини, будівлі, що оточують нас, можуть багато розповісти не лише про своїх власників, а й про їхніх творців.

Сонце спадає за горизонт, виблискуючи останніми променями, фарбуючи небосхил червоним бузком. І як порцелянова іграшка з бабусиної скриньки виринає невеличкий будинок з помаранчево-червоним цегляним фасадом, аркоподібними прострільними вікнами, що глибоко врізалися в каміння, неначе бійниці середньовічного дитинця, викликаючи в уяві дитячі мрії про далекі походи та казкові образи богатирів Київської Русі. І ось уже ніби чується тупіт коней степом, шелест стягів і брязкіт зброї та видно височінь шатрів половецьких, що розкинулися хмарами по небу, продовжуючи ритм шатроподібних башт даху. Раніше живописну картину доповнювали флюгер у вигляді грифона на центральній вежі та віконниці з різьбленням, розписами та інкрустацією на теми народних казок... Це – будинок архітектора  Якова Васильовича Паученка, в якому нині розташовується художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна.

Довгий час ім’я оригінального українського архітектора Якова Васильовича Паученка (1866-1914) було маловідоме широкому  загалу, але завдячуючи кропіткій і наполегливій праці співробітників художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна, нині ми знаємо, що саме йому судилося стати одним з тих зодчих, які творили неповторний модерновий архітектурний ансамбль міста Єлисаветграда – історичного центру сучасного Кропивницького,  а біографію зодчого, мистецька спадщина якого і нині  є актуальною, можна вільно знайти у всесвітній довідниковій мережі «Вікіпедія», існує обласна премія в галузі архітектури, геральдики та вексилології імені Якова Паученка, його ім’ям названо одну з центральних (в недалекому минулому Леніна, а потім Дворцова) вулиць міста. Адже дійсно, як ще на початку 1990-х років, коли музей Олександра Осмьоркіна гостинно відкрив свої двері для відвідувачів, було не звернути увагу на той факт, що у всіх своїх автобіографіях професор живопису Олександр Осмьоркін незмінно зауважував, що «„Бацила”, що йшла від брата моєї матері, штовхала на шлях мистецтва. Людиною, яка поселила її в мені був архітектор-художник Я.В.Паученко.... В його квартирі панувала атмосфера мистецтва». Саме ці короткі фрази спонукали науковців музею до пошуку. О.Осмьоркін дбайливо зберігав документи та вирізки з газет «Голос Юга», в яких не лише згадувалося ім’я зодчого, який за свідченнями очевидців «перший в нашому місті дав зразки художньої архітектури» тодішньому Єлисаветграді, а й переліки будівель, зведені за його проєктами, які фактично нині формують художньо-архітектурне обличчя міста. Частина цих проєктів згодом була виявлена під час роботи в Державному архіві Кіровоградської області.

Так само довгий час в середовищі краєзнавців вважалося, що Паученко не отримав повної мистецької освіти, і саме музейники, які працювали з документами справи студента Училища живопису, ваянія і зодчества Московського художнього товариства скульптури та архітектури Я.В.Паученка, довели, що захистивши дипломний проект 1896 року, але не дочекавшись документу, в зв’язку з домашніми обставинами він спішно від’їздить до Єлисаветграду, переймаючи на себе керівництво іконописною, іконостасною і позолотною майстернею, яка згодом за рахунок архітектурної практики стане основою для реалізації його життєвих і творчих  стремлінь. А оригінал диплому з особистого архіву О.Осмьоркіна, який засвідчує присвоєння Я.Паученку звання художника архітектури, переданий до музею разом з іншими оригінальними документами вдовою Олександра Осмьоркіна Надією Георгіївною, до речі, також архітектором, дбайливо зберігається в фондах музею і є однією з документальних родзинок численних виставок про його життя та творчість. Ось така  переємність поколінь, адже якби не було художника архітектури Якова Паученка, то можливо не зміг би зреалізуватися і талант Олександра Осмьоркін, а не стань О.Осмьоркін відомим художником і педагогом, то можливо й до нині залишалися невідомими здобутки Я.Паученка. 

Тому нині, завітавши до художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна, ви не обійдете увагою велике фото меморіального комплексу з зображенням видатного єлисаветградського архітектора Якова Васильовича Паученка з маленьким хлопчиком на руках – майбутнім професором живопису Олександром Олександровичем Осмьоркіним, а наприкінці ХІХ ст. просто Шурою. Знайомлячись з експозицією меморіального залу, підходячи до вітрин, побачимо інші світлини єлисаветградського періоду: батьки Олександра Осмьоркіна - Олександр Павлович та Олімпіада Василівна, що прихилилися одне до одного, виказуючи прояв любові та взаємоповаги, юний Саша Осмьоркін, який опираючись на стіл, задумливо дивиться у простір розмірковуючи над малюнком пейзажного мотиву, а далі Олександр Осмьоркін уже в більш дорослому віці виступає в театральному костюмі Гамлета. Всі ці світлини єднає одне прізвище майстра фотографії Давида Харлаба, з яким, можливо родину Паученків–Осмьоркіних пов’язували не лише робочі, але й дружні відносини, адже і сам Яків Васильович, судячи з численних аматорських фото в його будинку захоплювався цим дивовижним мистецтвом світлопису.

За матеріалами електронного довідника обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського: « Харлаб Давид Йосипович – єлисаветградський фотограф та підприємець кінця ХІХ – початку ХХ століття. Його фотосалон був одним з найпопулярніших в Єлисаветграді. Не випадково, саме його обрали своїм «придворним фотографом» брати Роберт і Томас Ельворті, власники знаменитого заводу з виготовлення землеробських машин і знарядь. Давид Йосипович не лише знімав членів родини Ельворті, а й створював перші рекламні проспекти продукції заводу, у нього охоче фотографувалася місцева знать та єлисаветградські юнкери». Фактично, це все, що достовірно відомо з його біографії. Але в історію міста він увійшов не лише, завдячуючи своїм сповненим мистецького шарму  світлинам, а й величному архітектурному шедевру Якова Паученка, який до нині називають будинком Харлаба.  

Газета «Голос Юга» від 14 квітня 1914 року в розділі «Нові забудови» повідомляла: «Из частных построек довольно крупными обещают быть дом Харлаба на Дворцовой улице, угол Ингульской, дом Державца на Ивановской, угол Гоголевской, и некоторые другие. Дом Харлаба строится про проекту архитектора Паученко, которому принадлежит постройка домов господина Соловьева», а в жовтні цього ж року в некролозі на смерть Паученка буде зазначено, що «Яков Васильевич был неутомимым работником. Будучи разбит параличем, с трудом передвигаясь по лесам, он посвящал целые дни постройкам. В последний вечер он ещё чертил деталь для неоконченного дома Харлаба…»

Акварельний ескіз будинку з особистим підписом та помітками і вказівками архітектора зберігається у фондах художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна. На ньому кутову будівлю, що є художнім завершенням перехрестя сучасних вулиць Дворцової та В.Панченка, розгорнуто  фронтально в горизонтальній площині, а лінії двох кварталів, що перетинаються, підкреслені стафажними рисунками екзотичного на той час транспорту – автомобіля з групою подорожуючих та фігурками людей, що мирно прогулюються містом. Стильність, як для 1910-х років, подачі проєкту вказує і на неординарну особистість самого архітектора. 

Нещодавно цьому припущенню знайшлося оригінальне підтвердження. Кропивницький меценат, член Національної Спілки художників України, лауреат обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «мистецтвознавство та історія мистецтва», засновник галереї «Єлисаветград» Микола Цуканов, займаючись пошуком артефактів минулого нашого міста, на одному з міжнародних Інтернет-аукціонів натрапив на до нині невідоме, унікальне фото зодчого Якова Паученка. З фотопортрету перед нами постає образ ефектного чоловіка в розквіті творчих сил в стильному англійському костюмі зі шкіряною барсеткою в руці. Його поза дещо театральна, пола френча, застібнутого на один верхній ґудзик, відкинута правою рукою, яку він тримає  показово в кишені брюк, наочно демонструючи жилетку з ланцюжком коштовного годинника. Зачищені нігті пальців, свіжа сорочка з коротким комірцем, підтягнутим краваткою, борода-іспанка та вуса в стилі Сервантеса, білий шлем виказують образ міського франта. Ось тільки очі. Уважно зібраний, зосереджений, цілеспрямований погляд говорить про кмітливу та розумну, інтелектуальну людину. Дивлячись на цей дивовижний портрет, розумієш – так ось звідки походить і театральний шарм художника Олександра Осмьоркіна на його світлинах від 1910-х до 1950-х років. 

Картка виконана у все тому ж фотосалоні Харлаба. На звороті автограф: «От архитектора халамидника 23.VI. 1904», засвідчений особистим підписом Якова Паученка, що наявно говорить про веселу вдачу його характеру. 

Мені паралельно згадуються слова няні Олександра Осмьоркіна, Євдокії Улянівни, розпорядниці будинку Паученка, в родинному середовищі – Явдохи, коли вона вже жила з родиною О.Осмьоркіна в Москві  про художників-халамидників, зафіксовані у спогадах другої дружини художника Олени Гальперіної, і я усвідомлюю, що таких лексичних збігів не буває. Це все з родинного середовища Паученків-Осмьоркіних.

Нині оригінальне фото Якова Паученка з колекції галереї «Єлисаветград» відкриває сторінки науково-популярного видання «Особова справа №2. Яків Васильович Паученко (21 березня 1866 р. – 29 жовтня 1914 р.). Матеріали до біографії». Випуск 2. – Кропивницький: ТОВ «Прінт Медія Про», 2021. – 58 с., виданого наприкінці вересня 2021 року, яке презентує показчик документальних та фотографічних матеріалів, що зберігаються в різних організаціях – архівах, музеях – про видатних осіб Кіровоградщини. Засновниками проєкту є галерея «Єлисаветград» (власник Микола Цуканов) та Державний архів Кіровоградської області (директор Лілія Маренець).

У підготовці випуску про талановитого єлисаветградського архітектора Якова Паученка, присвяченого 155-річчю з дня його народження, що відзначається в цьому році, взяли участь провідні заклади культури міста та області – художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна, обласний краєзнавчий музей та обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І.Чижевського.

Музей надав для видання оригінальні та копійні фото-докуметальні та графічні матеріали про Якова Паученка, що зберігаються у фондах музею, а також ксерокопії документів та малюнків з фондів Російського державного архіву літератури і мистецтва (РДАЛМ, Москва, РФ), а саме – «Особова справа Паученка Якова Васильовича. Вересень 1883р. – 24 квітня 1897 р. Документи учня Училища живопису, ваянія і зодчества Московського Художнього Товариства Паученка Якова Васильовича». Оригінальним доповненням до видання стали кольорові фото з музейного зібрання - авторські світлини заслуженого журналіста України Ігоря Демчука, що експонувалися на тематичній виставці «Зупинись і замилуйся» до 145-річчя з дня народження Я.В.Паученка в 2011 році.

З електронною версією видання можна ознайомитись на музейному вебсайті.

Це видання є ще одним підтвердженням актуальності творчого надбання художника архітектури Якова Паученка. Він прожив коротке життя, яке повністю присвятив творчій праці по розбудові міста, в якому народився.

Яків Васильович Паученко помер 29 жовтня 1914 року, був похований на Петропавлівському кладовищі, якого зараз не існує, і могила його зникла під фундаментами новобудов. Але зосталися його оригінальні будівлі – окраса нашого міста, одна з центральних вулиць якого, завдячуючи нашій пам’яті, носить його ім’я.

Андрій Надєждін
заслужений художник України
мистецтвознавець
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
м. Кропивницький

 

Будівля художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна -
Пам’ятка історії, містобудування та архітектури, 1899р.
«Будинок архітектора Паученка», м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 89

 

Архітектурний проєкт Якова Паученка. 1899 р.
З фондів Державного архіву Кіровоградської області

 

Первинний вигляд та інтер’єри будинку
архітектора Якова Паученка
Єлисаветград. 1900

 

Диплом художника архітектури Якова Паученка
про закінчення Училища живопису, ваянія і зодчества
Московського Художнього Товариства
1896

 

Архітектор Яків Паученко в робочому кабінеті
у власному будинку
Єлисаветград.1900-і

 

Архітектор Яків Паученко зі своїм
племінником Олександром Осмьоркіним
Єлисаветград. 1894

 

Фрагмент експозиції меморіального залу
художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна

 

Олександр Осмьоркін в робочому кабінеті
свого дядька архітектора Якова Паученка
Єлисаветград.1900-і

Фотознімки з архіву Олександра Осмьоркіна,
виконані у фотосалоні Давида Харлаба
Єлисаветград. 1900-і

 

Ескіз архітектурного проєкту Якова Паученка.
Відділення міжнародного кредитного
банку в Єлисаветграді («Будинок Харлаба»)
1910

 

Сучасний вигляд «Будинку Харлаба».
Фото з виставки авторських фото заслуженого журналіста
України Ігоря Демчука «Зупинись і замилуйся»
до 145-річчя з дня народження Я.В.Паученка
2011

 

Архітектор Яків Паученка
Єлисаветград. 1904
Фото з колекції галереї «Єлисаветград»

 

Науково-популярне видання.
Особова справа №2.
Яків Васильович Паученко (21 березня 1866 р. – 29 жовтня 1914 р.).
Матеріали до біографії. Випуск 2. – Кропивницький:
ТОВ «Прінт Медія Про», 2021. – 58 с.

 

Власник галереї «Єлисаветград» Микола Цуканов,
директор Державного архіву Кіровоградської області Лілія Маренець
та провідний науковий співробітник художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна заслужений художник України
Андрій Надєждін під час презентації видання «Особова справа №2.
Яків Васильович Паученко» в Державному архіві
Кіровоградської області 28 вересня 2021 р.

 

Фотознімки будівель в м. Кропивницькому,
споруджених за проєктами архітектора Якова Паученка,
з виставки авторських фото заслуженого журналіста
України Ігоря Демчука «Зупинись і замилуйся» до 145-річчя
з дня народження Я.В.Паученка
в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна
2011

 
 

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Липень 2022

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Червень | Серпень