Оригінальний світ графіки Наталії Мартинюк в музеї Олександра Осмьоркіна

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 07 жовтня 2021 08:42 |

 

    До Дня художника, який відзначається в Україні у другу неділю жовтня, меморіальний музей Олександра Осмьоркіна в місті Кропивницькому традиційно влаштовує цікаві мистецькі акції для шанувальників образотворчого мистецтва. Ось і нині  відбувся унікальний вернісаж одеської мисткині заслуженого художника України Наталії Мартинюк «Графічні композиції». Персональна виставка та каталог презентується в рамках музейного мистецького проєкту «В майстерні художника», який має на меті популяризацію творчості українських митців і передбачає влаштування персональних виставок та видання каталогів з інтерв’ю - роздумами художників про мистецтво та життя, репродукціями творів, які яскраво відображають їхні творчі пошуки.

    Наталія Мартинюк – яскрава особистість в сучасному українському образотворчому мистецтві. У свій час закінчила живописне відділення Одеського художнього училища ім. М.Б.Грекова та Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В.І.Мухіної. Повернувшись в рідну Одесу плідно працювала художником в графічному цеху Одеського  художньо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР. Успішно реалізовувала свої мистецькі навики і як педагог - понад сорок років викладала в Одеському художньому училищі ім. М.Б.Грекова, виховала цілу плеяду учнів, які стали відомими художниками. А найголовніше, весь час займається творчістю в техніці малюнку, акварелі та олійного живопису. Є учасником всеукраїнських, міжнародних та зарубіжних художніх виставок. Має численні персональні виставки. Її творчі доробки, написані в оригінальній авторській манері виконання малюнку, є унікальними зразками сучасного українського мистецтва графіки і прикрашають колекції провідних художніх музеїв України. Багато років  була членом бюро та секретарем секції графіки, членом правління Одеської обласної організації Національної Спілки художників України. А нещодавно, напередодні відзначення 30-річчя Незалежності України, Указом Президента Наталія Мартинюк удостоєна почесного звання «Заслужений художник України» за вагомий особистий внесок у культурний розвиток держави, професіоналізм, активну педагогічну та культурно-мистецьку діяльність, популяризацію сучасного українського образотворчого мистецтва.

    Про творчість Наталії Мартинюк я завжди чув багато гарних відгуків, але наочно з її графічними роботами познайомився лише нещодавно, коли в 2020 році вона  передала в дар до фондів художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна понад двадцять авторських графічних творів 1970-х – 2010-х років, які нині є окрасою музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво». Відразу вразила монументальність творів, сміливість художниці у використанні техніки рисунку класичним графічним олівцем для вирішення складних сюжетних та філософських тем, її вмінню за допомогою штриха,  що народжується з взаємодії руху олівця та ластика,  перетворювати великоформатний аркуш білого ватману у фундаментальний твір, захоплюючий уяву своєю внутрішньою динамікою та  емоційною напругою. Перевтілюючи прості речі повсякденного побуту, зокрема, натюрмортні композиції з квітами, в масштабні картини фантастичних, космічних ритмів, досягати в графіці своєрідного живописного звучання. Саме так – живописного. Адже не можна не помітити, що її графіка, зберігаючи жанровість класичного образотворчого мистецтва – пейзаж, натюрморт, портрет, станкова композиція, виступає як перегук з епохальними живописними образами від ренесансу до модернізму, та не за схожістю форми чи сюжету, а за настроєм великого культурного злету, бажанням, так би мовити, достукатися до Бога. В цій особливості втілення у своїх творах сучасних вимірів та форм, опираючись на пам’ять світового художнього досвіду часів панування великих культурних епох та стилів, є свідомий чи не свідомий момент мистецького новаторства художниці. Чому я так висловлююсь? Бо мистецтво не можливо осягнути лише розумом. Почуття, емоції, відбитки підсвідомих бажань та прагнень тут мають набагато більшу вагу, ніж холодний розрахунок. І саме природне поєднання думки та почуттів, втілене в художній образ, ми називаємо шедевром. 

    Професор, доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри образотворчого мистецтва Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського Ольга Тарасенко в своїй статті «Неоромантизм в творчості Наталії Мартинюк» зазначає: «Графіка Мартинюк далека від об’ємно-пластичного стилю класицизму. В ній діють принципи імпресіонізму і генетично пов’язаного з ним авангарду, де простір такий же активний, як і предмет… Лаконізм чорного та білого графічних композицій Мартинюк порівнянний з чорними й білими клавішами  фортепіано, за допомогою яких обдарований музикант здатний передати піднесений стан душі. Композиції Наталії Мартинюк – це вільна імпровізація на тему міста, побаченого як подібність прозорого кристала, що зростає; вази, що зберігає модуль бароко; це метаморфоза букета квітів і трав, які вибухають салютом на світлому тлі міста. Звичайне перетворене на святкове. Інструмент –  олівець, гумка, фарба. Засіб – лінія, тональна пляма, колір, композиція. У стилістиці можна помітити парадоксальне поєднання мінімалізму і бароко (або витонченого рококо). Художниця слідує шляхом, наміченим Василем Кандинським: «Від практично-доцільного до духовно-доцільного. Від предметного – до композиційного». 

    А сама художниця в тій же статті розповідає: «Спочатку я малювала з натури, а потім перейшла до вільного малювання. Дивлюся на чистий аркуш і уявляю композицію в завершеному вигляді. Так нас вчили. Це не означає, що так воно буде. Коли я взяла олівець і розпочала взаємодію з аркушем, починається найцікавіше - діалог, який я не завжди можу зупинити. Біла площина видає варіанти до нескінченності. Тільки встигай знаходити з нею спільну мову. Для того, щоб виявити і передати конструктивну основу зображуваного (наприклад, квітки), важливо знайти пластичний хід, бо в природі бувають красиві предмети, але такі, що не підлягають втіленню на площині… У станковому малюнку великого розміру мене приваблює, перш за все, можливість за допомогою досить насиченої штрихової плями тонально організувати композицію при збереженні свіжості звучання паперу. Папір залишається важливою складовою, оскільки він просвічує крізь штрихування».

  Представлені на виставці графічні композиції талановитої художниці Наталії Мартинюк приваблюють особливою вишуканістю, вони віддзеркалюють реальний світ, в якому панує краса, гама почуттів, зліт творчої фантазії, щира любов до природи та людей. Її малюнки сповнені духовності і поезії. Прагнення до живописного і графічного синтезу перетинається з творчими уподобаннями видатного художника і педагога першої половини 20 сторіччя Олександра Осмьоркіна.

    І хоча Наталія Олександрівна не змогла бути особисто на відкритті виставки через карантинні обмеження, всі присутні з задоволенням переглянули підготовлену музеєм фотопрезентацію творчо-педагогічного літопису художниці та відеофільм «Поки вона не пішла…» про виставку-експромт малювання живої натури в майстерні, влаштованої  одеськими художниками, серед яких і Наталія Мартинюк.

  Приємно відзначити, що на відкриття виставки завітали студенти факультету педагогіки, психології та мистецтв Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка на чолі з викладачами кандидатом мистецтвознавства Оленою Кириченко та членом Національної Спілки художників України Ларисою Кулініч. Молоді художники, оглянувши виставку, виявили бажання влаштувати в музеї художні студії, щоб спробувати виконати малюнок графітним олівцем в манері заслуженого художника України Наталії Мартинюк.

  І на останок. Виставка графіки такого художнього рівня в місті Кропивницькому велика рідкість. Тож, поспішіть до музею, аби познайомитись з творами заслуженого художника України Наталії Мартинюк. Повірте, ви по-новому відкриєте для себе малюнок олівцем, який зачаровує ритмом штриха і налаштовує на романтичний настрій та роздуми про сенс мистецтва в нашому житті.

 

Андрій Надєждін
заслужений художник України
мистецтвознавець
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
м. Кропивницький

 

Заслужений художник України
Наталія Мартинюкн

 

Наталія Мартинюк
Образ
2014
Папір, олівець
60х80

 

Наталія Мартинюк
Осінній букет
1998
Папір, олівець
70х52

 

Наталія Мартинюк
Композиція
2000
Папір, олівець
83,5х56

 

Наталія Мартинюк
Спогади про Тишлера
2003
Папір, олівець
76,5х58

 

Наталія Мартинюк
Спогади осені
2008-2012
Папір, олівець
80х60

 

Наталія Мартинюк
Одеса. Провулок Маланова
1980
Папір, автолітографія
64,5х45

 

Наталія Мартинюк
Пошивочний цех
Із серії «Швейна фабрика ім. Воровського»
1979
Папір, автолітографія
56х77,5

 

Наталія Мартинюк
Композиція. Місто ІІ
2011
Папір, гуаш
47,5х58

 

Наталія Мартинюк
Композиція. Бароко
2014
Папір, гуаш
47х58

 

Під час презентації персональної виставки заслуженого
художника України Наталії Мартинюк «Графічні композиції»
в рамках арт-проєкту «В майстерні художника»
в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна

 

  

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Листопад 2021

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Жовтень | Грудень