Музей-квартира Павла Тичини в Києві став учасником конкурсу European Museum of the Year Award

Автор: Простір Павла Тичини/Tychyna's Space | 11 липня 2014 15:55 |

 

За багато останніх років  вперше в цьому конкурсі бере участь від України державний (комунальний), а не приватний музей.  European Museum of the Year Award (EMYA), заснований у 1977 році під егідою Ради Європи, має на меті визнати передовий досвід у музейній царині та стимулювати поступ іноваційних процесів.


Музейне життя насправді є консервативним і вийти за означені колись межі, місії та функції музею, вдається не кожному колективу. Найчастіше (і не лише у нас в Україні) переважає музейний традиціоналізм, який концентрує увагу виключно на колекції. Тоді як час просто кричить про необхідність використання колекції для глядача.

EMYA за роки своєї громадської діяльності справив позитивний вплив і допоміг змінити життя багатьом музеям та цілим колективам. Він посприяв тому, аби на мапі активного музейного життя поряд з великими музеями могли про себе заявити наEuropean Museum Forum і невеликі музеї інноваційного характеру та нового змісту роботи. Без EMYA ці невеличкі осередки-перлинки не завжди могли б отримати визнання на європейському рівні та привабити увагу влади (держави) до ініціатив та новацій, ними запроваджених. Дуже часто невеликі музеї не сприймаються як рівноправні партнери фахової гри поміж великими за площею та достатнім фінансуванням музеями.

Умови участі в конкурсі «European Museum of the Year Award» такі, що за останні два десятки років наважилися взяти в ньому участь лише кілька приватних музеїв з України. І це не дивно, бо фінансування музейних закладів з боку держави на їх модернізацію надто скромне і зазвичай недостатнє. Але цього року ми наважилися стати учасниками «European Museum of the Year Award».

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини в Києві подав аплікацію на участь у цьому конкурсі, бо колектив вважає, що за останні 2-3 роки йому вдалося докорінним чином змінити зміст і форми музейної роботи, створити чимало новітнього музейного продукту й запропонувати відвідувачу достатню кількість цікавих креативних проектів, які засвідчили свою життєздатність та постійно високий інтерес аудиторії до них. Задекларований музеєм вільний музейний простір «Двокрапка»  відразу ж  був визнаний рівним серед креативних просторів столиці України. Прийшло також розуміння іще кількох важливих речей: ми готові до музейної трансформація не лише змісту, а й форми нашого простору, а також готові представити свої напрацювання європейській музейній спільноті у якої, власне, й вчилися як оживити наше музейне життя.

       Революція української гідності почалася з ЄвроМайдану та прагнення в першу чергу молодих людей рухатися до суспільства з європейськими цінностями і нормами життя.  Культура – одна з основних платформ  суспільства, Якщо ми прямуємо до Європи, то культура  назагал і музеї зокрема повинні одними з перших задекларувати свою готовність до кардинальних  перемін. Однак, поки що у більшості випадків лишаються старими стереотипи як у сприйнятті діяльності музеїв, так і в трактуванні їх досягнень, здатності до самореалізації та до використання внутрішнього потенціалу.  Поки що старими залишилися критерії оцінки діяльності музейних закладів, що є антимотивуючим фактором у роботі, особливо невеликих музеїв. Також ми (назагал) досі не змогли позбутися гігантоманії у підходах  щодо оцінки діяльності та ефективності закладів культури різного формату. Тому найчастіше в Україні визнання приходить (чи його «приводять») до музеїв з величезними площами, великими колективами, великими бюджетами і, звісно, апріорі більшими можливостями. Тоді як європейське суспільство вже досить тривалий час орієнтоване на створення, розвій та просування  «малих» музейних осередків, у яких людині легше «знайти» і «відчути» себе.

Хоча, що таке «великий» музей і які параметри характеризують «невеликі» музеї?  Це також дискусійне питання, але у нас воно поки що навіть не обговорюється. А тим часом музеї, які в високих кабінетах не вельми шанобливо називають «невеликими», є більш мобільними, гнучкими й здатні  часом швидше перебудувати свою роботу в контексті сучасних європейських вимог та засвідчити  сучасність і креативність.   

Тому, власне, півтора тижні тому й було оголошено про «Музейну трансформацію», яка зараз триває у нас і включає в себе багато факторів, які перед європейськими експертами здатні представити українське музейництво як готове до перемін, сучасне, цікаве, сміливе, активне навіть в умовах тотального безгрошів»я.

 

З приємністю іще раз констатуємо, що в European Museum of the Year Award тепер від нашої країни будуть брати участь не тільки приватні музеї. Отже, цього разу Україна буде представлена також і літературно-меморіальним музеїм з 35-річною історією, 100% меморіальністю та чималим сучасним професійним здобутком.

 

Тетяна Сосновська,
Директор Музею-квартири Павла Тичини в Києві

Теги

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Січень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Грудень | Лютий