ГОРІЛА ГРАЖДА, ПАЛАЛА

Автор: Микола Бандрівський | 07 лютого 2022 01:33 |

Всі вже, певно, знають, що нині вночі у Львівському Музеї народної архітектури і побуту (скансені), що у Шевченківському Гаю, до тла вигоріла єдина гуцульська гражда, якій було близько 200 років. І, треба ж статися такому співпадінню, у тій гражді, на момент займання, знаходилося дві сотні музейних експонатів. Звісно - нічого з того, врятувати не вдалося...

Отож, спочатку - про ймовірні причини.

Почну з того, що взвод охорони зняли зі скансену одразу, як тільки його перевели із обласного у міське підпорядкування. Коли ще Музей архітектури і побуту перебував у віданні Управління культури ОДА, то все, більш-менш, і з охороною і з фінансуванням, було нормально. Але, як тільки львівські "патріоти" добилися від Києва, переведення скансену до Львівської міської Ради, то одразу настав повний... Кажу те, що знаю, бо після демобілізації з армії працював там художником-реставратором.

Колишні директори скансену - св.п. Борис Якович Рибак, а, після нього, Архип Григорович Данилюк, ще давали собі раду з охороною тих дерев'яних хат і церковець і вибивали кошти на протипожежне оприскування гонтових і солом'яних покрить, самі їздили косити очерет у Кривчиці, щоб перекрити ним, окремі об'єкти. А, перебування того скансену у структурі міської господарки, то - сумний фінал цієї музейної інституції...

Навіть тотальне відеоспостереження не врятує того Музею. Що з того, що оператор за пультом зафіксує загоряння чи спробу грабежу експонатів на об'єкті..? Хто буде алярмово реагувати..? Пожежні, які приїдуть через пів-години, коли там все вигорить до тла (дерев'яна хата згорає за 15-20 хвилин), чи наряд поліції, який годину в нічній темряві з ліхтариками, буде відшукувати ту гражду чи хату серед того лісу на Кайзервальді..?

Навіть встановлення відеокамер і протипожежної сигналізації (вона там частково присутня), не порятує ситуації. На такому важливому і територіально розкинутому об'єкті як Музей архітектури і побуту, має бути свій внутрішній підрозділ швидкого реагування, бо зорієнтуватися пожежним чи поліцейським машинам на тих звивистих доріжках музею, та ще й вночі, майже нереально...

А, тепер, про "спусковий гачок" сьогоднішньої нічної трагедії на Кайзервальді.

Першопричину вбачаю у тому, що саме на цій гуцульській гражді, яка сьогодні вночі пішла з димом, дирекція Музею народної архітектури і побуту тиждень тому планувала... вирити підземний 10-метровий тунель, який мав з'єднати оту нещасливу гражду з викопаною, поруч, криївкою УПА. А, завершити цей "бомбезний" проект планувалося до 14 жовтня 2022 року, коли наша держава святкуватиме 80-ту річницю УПА (більше про це читайте тут).

Звідси, у мене питання: хто отой невідомий розробник цього ура-патріотичного проекту..? Він має бодай зелене поняття, що таке музей-скансен, специфіка його експонатури і які цілі музейництва загалом? Як можна було пропонувати таку нісенітницю для об'єкту пам'ятки архітектури, який позбавлений елементарних систем пожежогасіння і, навіть, банального відеонагляду..? Невже не можна було передбачити ймовірність провокації, у зв'язку з таким проектом та прорахувати технічні умови її здійснення..?

І, звичайно ж, хотілось би глянути на кошторис проекту, джерела фінансування, а також прізвища і посади задіяних, у тому проекті, осіб.

P.S. І, ще одне, просто для інформації: та гуцульська гражда, що нині вночі раптом здиміла до тла, знаходилася за 200 метрів від вілли сьогоднішнього міського Голови, Андрія Садового. Цей факт, звісно, ні про що не свідчить, але вперте намагання деяких львівських (і позальвівських) чиновників та депутатів будуватися якомога ближче до лісистого і відносно ще чистого Шевченківського Гаю, не може не турбувати. На час, коли я працював у скасені, його площа становила близько 70 га., а сьогодні - лише 40 га з лишком. Питання: територія скансену - не льодовик, вона не повинна танути...

Микола Бандрівський,
доктор історичних наук, професор

Фото - з офіційної сторінки Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького у Facebook.