Князі Острозькі - європейський вимір української історії

23 травня 2017 р. у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбулося відкриття виставки «Князі Острозькі: європейський вимір української історії». Урочисту церемонію розпочав Заслужений академічний оркестр Збройних сил України.

У відкритті виставки взяли участь Міністр культури України Євген Нищук, Почесний Президент всеукраїнського фонду сприяння міжнародному спілкуванню «Українське Народне Посольство» Леонід Кравчук, Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс, лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко.

За словами генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомира Михайлини, відкриття виставки у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику – не випадковість: «Історія князів Острозьких тісно переплітається з історією Києво-Печерської лаври. Саме тут, в Ближніх печерах, похований князь Федір Острозький (канонізований під ім’ям Феодосій) – учасник Грюнвальдської битви. Видатний політичний, державний, військовий, церковний діяч, великий гетьман литовський Костянтин Іванович Острозький був одним із найбільших благодійників Києво-Печерської лаври. Його коштом у XV ст. був відбудований Успенський собор та встановлений у ньому новий іконостас. Згідно із заповітом князь Костянтин Острозький був похований в Успенському соборі, а частина його маєтностей переходила у власність Києво-Печерської лаври. Традицію жертвувати маєтності Киево-Печерській лаврі продовжив його син – київський воєвода князь Василь-Костянтин Острозький. За його ініціативи в Успенському соборі було споруджено пам’ятник князю Костянтину Острозькому. Впевнений, що наша виставка знайде поціновувачів вітчизняної історії».

Міністр культури України Євген Нищук відзначив, що представлена виставка є одним із яскравих прикладів того, що українська нація насправді вже давно є частиною європейської родини та тісно пов’язана з нею спільною історією.

«Символічно, що ця виставка незабаром матиме продовження в Литві, а саме відкриється в ті дні, коли українці зможуть пересікати європейські кордони за безвізовим режимом. Сьогодні, у цій експозиції ми маємо можливість доторкнутися до важливих сторінок нашої спільної, європейської історії, оглянути картину «Битва під Оршею», яка розповідає про битву, коли ми стояли в спільності – з Литвою, Польщею, Білорусією. Мені здається, це багато про що свідчить, коли ми ще більше повертаємось до своєї історії, водночас говорячи усім, що ми давно вже є в цьому європейському вимірі», – сказав Євген Нищук.

За словами Леоніда Кравчука, без тієї ролі, яку відіграли князі Острозькі в українському та європейському житті, європейські молекули в наших тілах не були б настільки вагомі. Сила та слава українства сьогодні з новою силою постали перед усім світом. «Завдяки виставці «Князі Острозькі: європейський вимір української історії», завдяки князям Острозьким стає зрозумілим – Україна має більше сили там, де вона визначена через такі протокольні речі, як можливість перетинати кордон без віз. Такі події повертають нас у минувшину, зазначаючи визначну роль України та українства у контексті розвитку історії», – зауважив Леонід Кравчук.  

Протягом останніх кількох років особлива увага приділяється спільному українсько-литовському проекту відтворення надгробного пам’ятника Костянтину Острозькому в Успенському соборі. З огляду на громадський інтерес, на виставці вперше експонується його макет у масштабі 1:5. Варто відзначити роботу скульпторів, які працюють над реалізацією проекту. Мова йде про Олексу Сидорука та Бориса Крилова (Україна) та Арунаса Сакалаускаса (Литва). Генеральний директор Заповідника висловив сподівання, що вже найближчим часом пам’ятник буде відтворений на історичному місці в Успенському соборі.

«Так, дійсно це дуже символічно, що виставка відбувається напередодні старту безвізового режиму між Україною та Європою», – зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс. «Костянтин Острозький – значима фігура в історії стосунків Литви і України, мені дуже приємно, що зараз обговорюється ідея назвати нашу спільну українсько-польсько-литовську військову бригаду ім’ям Костянтина Острозького. Це дуже символічно».

Пан Посол наголосив на важливості відкриття експозиції для української та литовської громадськості та висловив вдячність усім, хто взяв участь у підготовці виставки.

Микола Томенко висловив сподівання, що вже найближчим часом завдяки ідеологічній підтримці Леоніда Кравчука та Євгена Нищука буде розширено українську меценатську складову проекту відтворення пам’ятника Костянтину Острозькому. Лідер Громадського руху «Рідна країна» зазначив, що реалізація проекту має геополітичну та світоглядну цінність і закликав українську спільноту та представників ЗМІ об’єднатися задля утвердження українського духу в Києво-Печерській лаврі.

Організатори виставки – Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний музей історії України, Національна історична бібліотека України, Центральний державний історичний архів України, м. Київ, Музей Шереметьєвих, Благодійний фонд «Корона князів Острозьких».

На виставці представлені пам’ятки XV–ХХ століть – лицарські обладунки, зброя XVI–XVII ст. (мечі, шаблі, гармата), церковні старожитності, стародруки Острозької друкарні, картини, гравюри, старовинні документи. Серед експонатів – знаменита «Острозька Біблія» кінця XVI століття.

До уваги відвідувачів репродукція картини XVI ст. «Битва під Оршею» – одного з найкращих батальних полотен доби Відродження, створеного учасником битви, учнем художника Лукаса Кранаха Старшого (оригінал в Національному музеї у Варшаві). У цій битві 1514 року об’єднаним військом литовців, поляків, українців і білорусів під командуванням князя Костянтина Острозького було розгромлене 40-тисячне військо Московської держави.

Виставку «Князі Острозькі: європейський вимір української історії» можна буде відвідати до грудня 2017 року.

Місце проведення виставки «Князі Острозькі: європейський вимір української історії»: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, вул. Лаврська, 9, корпус № 4.