Декомунізація як нова можливість: ДІКЗ “Межибіж” ділиться досвідом

Автор: ДІКЗ Меджибіж | 01 березня 2017 20:18 |

Досвідом науково обгрунтованого здійснення декомунізаційних процесів поділилися представники Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” з учасниками круглого столу “Декомунізація чи деколонізація: проблеми визначення та підходів”, який відбувся 28 лютого 2017 року у Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.


 У доповіді “Декомунізація, яка відкриває можливості: досвід Меджибожа” директор ДІКЗ Олег Погорілець та заступник директора Ігор Западенко розповіли про концепцію вітворення історичного середовища містечка Меджибіж, яку було розроблено у 2016 році та внесено на розгляд Меджибізької об’єднаної територіальної громади. У підсумку це найдавніше на Поділлі міське поселення отримало чимало назв вулиць, які достойно представляють мешканцям та туристам образ стародавнього міста, що торік відзначило 870-ліття першої письмової згадки, а у 2018 році святкуватиме 425 річницю надбання магдебурзького права. На оновленому плані міста з’явилися не безликі “Абрикосова” чи “Виноградна”, а “Замкова”, “Гончарна”, “Ринкова”, “Охтирська”, “Пристань” та інші назви, які розповідають про давні пам’ятки та одвічний побут міщан. Водночас, науковці наголошують, що в історичному центрі Меджибожа ще залишаються вулиці, які варто перейменувати рішенням місцевої влади. Зокрема, варто дослухатися до пропозицій назвати вулиці Святотроїцькою та Успінською в пам’ять про зруйновані радянською владою храми, а також про найменування вулиць на честь Павла Скоропадського і Тадеуша Костюшка. Адже тривале перебування цих історичних діячів у Меджибожі пов’язане з визначними подіями в українській та європейській історії.

Науковці ДІКЗ “Межибіж” розглядають декомунізаційний процес як слушний історичний момент для здійснення ревалоризації, тобто підвищення цінності міського середовища шляхом його переосмислення. Перейменування вулиць, яке відбулося у Меджибожі, вони вважають частиною такого переосмислення – поряд з реставрацією пам’яток та підпорядкуванням забудови меті туристичного розвитку та збереження національної культурної спадщини. Концепція декомунізації міських топонімів, яку реалізовано у Меджибожі, є корисним досвідом і для Кам’янця-Подільського, де цей процес поки що триває.

На фото: смт. Меджибіж та Меджибізька фортеця. Від фортеці направо вниз – вулиця Замкова (колишня Жовтнева).

Схожі публікації

Коментарі (1)

 

kminfo | 02 березня 2017 10:53:35

"Декомунізація" не закінчилася перейменуванням деяких вулиць та поваленням пам'ятників, хоч часто її саме так і сприймають. І казати просто "декомунізація" - це дуже спрощувати процес. На цьому круглому столі я почув і записав щонайменше 5 варіантів, як трактують декомунізацію промовці: "декомунізація", "дерадянізація", "дерусифікація", "деколонізація", "деолігархізація"... Тобто, кожен трактує її так як йому заманеться, і вимагає того від інших. Навіть окремі науковці вважають усі приклади "декомунізації" поганими, а найкращою називають "стихійну народну декомунізацію", і як гарний приклад наводять, як в Румунії зробили з Чаушеску. А насправді має йтися навіть не про "декомунізацію", а про ДЕТОЛІТАРИЗАЦІЮ, або про дебільшовизацію. Тобто, про відмову від нав'язування будь-якої ідеології за принципом більшовиків "...до основанья, а затем мы наш, мы новый мир построим, кто был никем, тот станет всем".

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Травень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Квітень | Червень