Художня виставка «НЕПЕРЕМОЖНІ» до Дня Незалежності України в музеї Олександра Осмьоркіна

НЕПЕРЕМОЖНІ – таку назву має масштабна експозиція образів сучасників,  розгорнута в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна і присвячена Дню Незалежності України. Це перша виставка музейного арт-проєкту «Художні студії» на тему: «Портрети сучасників на тлі війни». На ній представлено понад 250 портретів, виконаних художниками в різних графічних техніках. 

Портретні образи завжди були віддзеркаленнями світу людського сьогодення, особливостей часу історичного простору. Обличчя – як символ, реальний знак неповторної миті, а очі – двері душі, особливого потойбіччя думок осообистісного космосу. Нині це єдиний космос супротиву трагедії війни. Через повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну мільйони українців опинилися в умовах воєнного стану. Але історія людства демонструє, що навіть за таких обставин життя ніколи не зупиняється, а творчисть стає зброєю, бо й в найтемнішу годину завжди знайдеться промінь світла мистецтва, яке у всіх його проявах завжди  є життєвою мотивацією. В роки Другої світової війни художник Олександр Осмьоркін активно працював в Майстерні оборонного плакату «Вікна ТАРС», створив серію портретів військових льотчиків, здійснив оформлення театральної вистави, написав чимало картин. Саме цей біографічний факт живописця спонукав науковців художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна відновити, заснований ще 10 років тому, арт-проєкт «Художні студії» та реалізовувати його за темою, визначеною самим життям. Куратори проєкту – провідний науковий співробітник музею заслужений художник України Андрій Надєждін та завідувач відділу образотворчого мистецтва Кропивницької дитячої школи мистецтв Ольга Краснопольська.

Ви заходите в зали, в яких з меморіальних речей залишився лише старовинний рояль, і вас  зустрічає світ нових реалій. Сотні очей людей, незнайомих вам раніше, дивляться на вас в бажанні поділитися своїми думками, страхами й тривогою, щастям тиші і спокою, емоційною наповненістю, що зберігають їхні зовсім не героїчні, які прийняті в кіно чи піснях та  книжках, образи. Але вони герої, реальні герої нашого часу. Музиканти й лікарі, солдати й волонтери і ми художники – всі учасники іспиту на мужність, віру, готовність до вчинку такого, як дії воїна 3-го окремого полку спеціального призначення Вадима Довгорука, який в боях під містом Дебальцевим Донецької області у 2015 році втратив руку і ступні обох ніг, але знайшов в собі сили відновитися і нині активно працює як волонтер. Не випадково лідер гурту «Океан Ельза» Святослав Вакарчук присвятив йому свою пісню «Мить». 

Жагою до життя вражають юні кропивницькі волонтери семирічна Варвара Хлевицька та одинадцятирічний Матвій Розінко. Маленька скромна дівчинка, яка під час мистецьких студій міцно обіймала іграшкового єдинорога – героя середньовічних саг і виконавця бажань, малює квіти та продає свої твори, а мужній хлопчик грає на гітарі на вулицях міста і все для того, щоб зібрати кошти  на бронежилети бійцям Збройних Сил України, з бажанням перемогти, бажанням, щоб закінчилась війна і всі повернулися живими. На виставці представлено багато портретів. Але, мабуть, найважливіших – два. Це портрет народного художника України Михайла Надєждіна, якому 87, і Варі Хлевицької, якій усього лише 7. Різні покоління, між якими 80 років. Але і Михайло Володимирович, і Варвара – діти війни. І це найболючіше. Нашим арт-проєктом ми не тільки фіксуємо час, ми показуємо героїчних людей, які в силу своїх можливостей наближають Перемогу.

Пам’ятними для всіх учасників стали студії за участі представників Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Кіровоградській області – пожежного, піротехніка та психолога, а також викладачів і курсантів Донецького державного університету внутрішніх справ, що перемістився з Маріуполя до Кропивницького.

Споглядаючи виставку, цікаво порівнювати портрети однієї і тієї ж людини у роботах різних художників. Виконані у різних техніках та творчих напрямках митцями різного творчого світогляду, разом вони створюють єдиний цілісний образ людини, виявляючи розмаїтість характеру індивідуальності. Один з колоритних учасників проєкту – волонтер Григорій Кабенгеле розповів, що бути моделлю – цікавий досвід для нього, можливість залишити свій слід в мистецькому світі. «Мені подобається результат. В телеграмі на аватарку вже поставив собі одну із цих робіт», – зізнається Григорій.

Зазначу, що музейний арт-проєкт «Художні студії», маючи багаторічну мирну історію, став традиційною своєрідною школою образотворчості та платформою для спілкування професійних художників, аматорів та творчої молоді. В цьому році він присвячений 130-річчю з дня народження Олександра Осмьоркіна і мав проводитися систематично декілька разів на місяць. Так, в лютому захід було проведено двічі – на перших «Художніх студіях» в якості натурниці в музейному інтер’єрі позувала журналістка Лілія Кочерга, а ось вдруге художники зібралися 23 лютого і з захватом писали осяяний яскравим сонячним світлом портрет психолога Ніни Чапран в очікуванні наступного дня 24 лютого творчої зустрічі з художником – ветераном АТО Ігорем Поповичем. Але зустріч так і не відбулася, бо «завтра» почалася війна… 

Музейну експозицію було демонтовано з метою збереження картин та інших раритетних предметів. Виставкові зали спорожніли. Та художникам ці обставини не завадили, а навпаки надихнули на творчу працю. Робота за музейними мольбертами в нових обставинах виявила не лише яскраві мистецькі сторони  митців уже широко знаних – Андрія Надєждіна, Людмили та Олександра Демиденків, Юрія Вінтенка, Ірини Кухаренко, Ольги Коломієць, Ольги Краснопольської,  а й нові талановиті імена – Олександра Кир’янова з його відкритими, близькими до наівізму образами, сповненими тонких почуттів та емоцій; Наталію Корнілову, портретні композиції якої вражають монументальністю та скульптурною виразністю, глибиною внутрішніх переживань героїв та експресивна манера виконання надає їм живої, емоційної переконливості; Юлію Тарасову, яка активно рухається в пошуку графічної пластики кольору та натуралістичної декоративізації простору. Участь у студіях допомогла адаптуватися в нових реаліях художникам з Дніпра Марії Грім (Рахмановій) і Олександру Василенку, їхні оригінальні портрети краєзнавця Федора Шепеля, виконані в живописній манері, унікально поєднують виразний образ сучасника з бароковими парсунами козацької старшини середньовіччя, прокладаючи шлях до історичної переємності трагічних та героїчних часів Української державності, та кропивницькому фотографу Олександру Шулешку, спонукала київську мисткиню Оксану Самійленко і кропивницьку дизайнерку Юлію Тарасову презентувати в музеї свої  персональні виставки. 

У червні-серпні художники за сприяння голови Кіровоградської обласної ради Сергія Шульги створили чимало портретів волонтерів, психологів, лікарів, а також провели виїзні студії в Кіровоградському обласному клінічному госпіталі ветеранів війни, де написали портрети учасників бойових дій, серед яких особливою емоційністю вражає графічна серія понад сорока портретних зображень військових, виконаних Ольгою Коломієць. На відкритті виставки Сергій Шульга зазначив: «Наші художники працювали в госпіталі, спілкувалися з військовими і водночас ставали для них терапією. Кожен портрет – це історія, це життя наших героїв. Дякую митцям за потужну і важливу роботу». 

Про музейний арт-проєкт неодноразово демонструвалися відеосюжети на всеукраїнському інформаційному телемарафоні «Єдині новини», які стали органічною складовою оригінальної відеопрезентації, створеної художником Олександром Кир’яновим, з якою можна познайомитися за посиланням https://youtu.be/knJQsOnMirI Він також виступив у якості композитора кліпу і автором та виконавцем пісні на вірш іншої учасниці студій – Ольги Краснопольської, яка, до речі, в розмові з представниками преси зазначила: «Вважаю, цей проєкт дуже важливим і необхідним, тому що культура і мистецтво – це надважливо для суспільства. Щоб наша країна процвітала, потрібно дуже багато працювати, і працівники культурного фронту будуть це робити». 

Тож, музейний проєкт Художні студії на тему: «Портрети сучасників на тлі війни» триває і буде продовжуватися. Ворогу, який вирішив знищити неповторність української душі і сутності, це не вдасться, бо природу людської живої сутності побороти неможливо! 

Художні студії – відкрита мистецька акція, до якої можуть долучатися всі, хто захоплюється образотворчим мистецтвом і бажає відчути  творчу атмосферу, що панує в будинку архітектора Якова Паученка, де провів свої дитячі та юнацькі роки його племінник в майбутньому професор живопису Олександр Осмьоркін, і де нині меморіальний музей талановитих митців-земляків. Сповідуючи ідеї, що «Мистецтву навчаються в музеї» та «Краса врятує світ», ми обов’язково переможемо і «Все буде Україна!»

Андрій Надєждін
аслужений художник України,
мистецтвознавець, 
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
м. Кропивницький