СКАРБ СЕВСОНА – УКРАЇНСЬКИЙ СЛІД?

11 травня 2015 22:10 |


Сайт новин Дунауйвароша
(Угорщина) опублікував статтю Тота Шандора (Tóth Sándor) стосовно продажу на українському аукціоні унікального скарбу срібного римського посуду. Про це автор статті довідався з публікації на "Музейному просторі". Дивно, що відреагував на це повідомлення він – журналіст з іншої країни, хоча розрахована стаття вона була на наше Міністерство культури.


 СЕВСО: КОМПЛЕКС РЕЧЕЙ, ЗНАЙДЕНИЙ УКРАЇНСЬКИМ МИСЛИВЦЕМ ЗА СКАРБАМИ МОЖЕ БУТИ ЧАСТИНОЮ СРІБНОГО СЕРВІЗУ

Якщо до сьогодні у нас були сумніви, чи можуть бути знайдені скарби типа Севсо, то тепер про них можна вже швидко забути. Знахідки, що точно відповідають глекам пізньоримського срібного сервізу зараз представлені на Інтернет-аукціоні за один мільйон гривень (приблизно 13 мільйонів форинтів). Якщо довіряти новинам, то ці предмети були знайдені українським мисливцем за скарбами за допомогою детектора металу.

На знахідки звертає увагу в своїй статті від 3 травня археолог та публіцист Максим Левада на сторінці науково-популярного сайту "Музейний простір". Розповідаючи про пограбування археологічних пам’яток України та нелегальну торгівлю безцінними з точки зору культури знахідками, які знаходять на них, спеціаліст наводить як приклад історію скарбу Севсона. Автор не випадково згадує як приклад срібний комплекс з Паннонії, оскільки після цього він пише про унікальну українську знахідку, яка може бути і частиною скарбу Севсона.

Археолог дізнався про комплекс та його фотографії з Інтернету, причому з сайту де продають на аукціоні різні старожитності, у тому числі музейного рівня. Максим Левада пише наступне: «На форумі грабіжників гаряче обговорюється нещодавно знайдений скарб. Цей скарб абсолютно синхронний скарбу Севсона, вони одного рівня. В українських музеях немає нічого подібного, навіть у фрагментах».

«Відкриття» археолога та фотографії знахідок насправді сенсаційні. Треба сподіватися, що вони зацікавлять тамтешніх археологів, дослідників та, навіть, поліцію. Два витончених срібних глека сфотографовані кожен окремо на рушнику. З-під сірого нальоту, що утворився на глеках, проглядає гравіроване оздоблення одного з них, а на іншому видно рельєфні зображення людей та тварин – останній міг би скласти пару «глеку Іпполіта» зі скарбу Севсона.

На третій фотографії знов бачимо гравійований глек, вже в очищеному стані. На ньому добре вимальовуються мотиви лози та інші оздоби, які також характерні для деяких предметів зі скарбу Севсона. На четвертому фото видно сильно пошкоджену посудину амфороподібної форми. П’ята фотографія показує відламану ручку або верхню частину однієї з посудин. Фотограф поклав поруч з предметами лінійку, щоб показати їхній масштаб. Судячи з цього, за розмірами ці посудини також відповідають глекам скарбу Севсона.

Про таємничі знахідки та про того, хто їх «відкрив» можна дізнатися на аукціонному сайті – найбільшому українському Інтернет-ринку. Violity вже десять років відкрито проводить купівлю-продаж найрізноманітнішого антикваріату під контролем хазяїв цього ресурсу та із залученням спеціалістів. Людина, що знайшла скарб, зареєструвалася на сайті Violity під іменем Laky вночі на 2 травня. Місцем, де були знайдені срібні глеки, він вказав Україну. Більш точне місцезнаходження не вказано з міркувань безпеки.

Він стверджує, що знайшов скарб на глибині 60-70 см, більшістю це були цілі посудини, але одна з них пошкоджена лопатою. Violity розмістив скарби, зображені на фотографіях під назвою «античні срібні посудини» зі стартовою ціною 1 мільйон гривень (приблизно 13 мільйоні форинтів). Аукціон з обмеженим терміном дії триватиме до 17 травня 2015 р.

Цікаво, хто придбає та забере ці срібні глеки? Варто, цього разу, звернути увагу на речі, які можливо допоможуть розгадати все ще не розгадані загадки скарбу Севсона.

Шандор Тот.
Переклад з мадярської Валеріа Кульчар (Valéria Kulcsár)


Зацікавленість угорського журналіста зрозуміла. Знахідки, про які писав Максим Левада дійсно тотожні знаменитому Скарбу Севсона
, що постійно перебуває в центрі уваги угорського суспільства. До нас вже звернулися співробітники Музею образотворчого мистецтва (Szépművészeti Múzeum) з проханням надати додаткову інформацію. Вони припускають, що українські знахідки можуть бути тією частиною Скарбу Севсона, яка, як відомо, не потрапила до Лондона і десь таємничо зникла. Зауважимо, слідством по Скарбу Севсона досі займається спеціальний закритий підрозділ угорської поліції.

Скарб Севсона випадково знайшов наприкінці 70-х років дехто Йожеф Шюмег (József Sümegh), якого згодом було знайдено повішаним. Сьогодні слідством встановлено, що це було не самогубство, а вбивство. Скарб, судячи з усього був розділений на три частини. Дві з них встиг продати сам Шюмег, третя дісталося його вбивцям.

Значна частина скарбу була 1980 року придбана Спенсером Комптоном, сьомим маркізом Нортгемптоньським. Доля решти знахідок невідома. Судові справи по Скарбу Севсона тривають досі. Але завдяки угорським юристам та слідчим сім предметів з цього скарбу минулого року було повернуто до Угорщини.

А сьогодні, поки Мінкультури робить вигляд, що нічого не відбувається, предмети з унікального скарбу, про який йдеться у статті, вже виставляються на аукціоні по стартовій ціні в один мільйон гривень.





На фото 1: срібні глеки зі скарбу Севсона (ліворуч) та сайту Віоліті (праворуч).

Теги

Схожі публікації

Коментарі (7)

 

барыга | 11 травня 2015 16:45:39

"Автор не випадково згадує як приклад срібний комплекс з Паннонії, оскільки після цього він пише про унікальну українську знахідку, яка може бути і частиною скарбу Севсона." - УЖЕ МОЖНО СМЕЯТЬСЯ?

Відповісти

барыга | 11 травня 2015 16:54:05

"А сьогодні, поки Мінкультури робить вигляд, що нічого не відбувається, предмети з унікального скарбу, про який йдеться у статті, вже виставляються на аукціоні по стартовій ціні в один мільйон гривень." - ок, предположим (хорошо посмеявшись над фантазиями венгерского журналиста), что это часть "венгерского клада". Каким боком, простите, тут Министерство Культуры Украины? Это тогда проблема венгерских властей. И снова смех...

Відповісти

комиссар Миклован | 11 травня 2015 18:30:12

т.е. если клад Севсона был найден, как утверждает венгерский журналист, на Украине, то: а/ Англия обязана снять арест и любые ограничения на остатки клада Севсона и возместить ущерб его нынешнему владельцу; б/ Венгрия обязана вернуть выкупленные предметы из клада, т.к. клад, оказывается, ей не принадлежит? А есть хорошее предложение! Музейный Простир обращается к своему щедрому хозяину, г-ну Соросу, тот дает деньги для участия в торгах, Музейный Простир регистрируется на аукционе и участвует в торгах. Победив, комплекс старинных вещей (а не клад, кладом это не является ни по одному из украинских законов) передается, скажем, в национальный музей истории Украины. При этом Слава Всем, кроме недостойного славы находчика.

Відповісти

барыга | 11 травня 2015 19:32:17

Был он и там. Попёрли.

Відповісти

антирад | 11 травня 2015 19:55:33

Следуя логике Левады,нужно организовать спецслужбу,которая бы ходила по домам и квартирам,перетряхивала бы их вдоль и поперёк. И конфисковала бы всё что представляет историческую ценность. А потом конфискат из музеев под предлогом реставрации,отправится в личные коллекции олигархов. Так наверное будет правильно.

Відповісти

барыга | 11 травня 2015 20:49:44

"т.е. если клад Севсона был найден, как утверждает венгерский журналист," - нет, он утверждает (правда не он а Левада), что в Украине продают часть клада из Венгрии: "Скарб Севсона випадково знайшов наприкінці 70-х років дехто Йожеф Шюмег (József Sümegh), якого згодом було знайдено повішаним. Сьогодні слідством встановлено, що це було не самогубство, а вбивство. Скарб, судячи з усього був розділений на три частини. Дві з них встиг продати сам Шюмег, третя дісталося його вбивцям". Т.е. воспалённый "мозг" автора обвиняет продавцов в убийстве...

Відповісти

Ярослав | 13 травня 2015 07:31:46

Закопали колись люди на чорний день пару посудин а тепер малограмотні журналюги кричать -Креммінал...Кража...Скарб Савсона...Відібрати...Наказати... А згнив би цей скарб в землі-о це добре як бальзам на душу і архіологам і журналюгам. Якщо автор так переживає за скарби нації і такий правильний то нехай викупить скарб і подарує державі .Всі питання відпадуть. Скоро на кожний старий кований цвях будуть гавкати і кричати що з підкови Буцифала.

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Грудень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Листопад | Січень