Номінанти премії імені Осмьоркіна

   

В Кіровоградському художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна презентовано виставку творів претендентів на здобуття обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна.

Цю мистецьку премію було засновано Кіровоградською обласною радою в 2005 році на клопотання Кіровоградської обласної організації Національної Спілки художників України у трьох номінаціях: «національна традиція», «новітні спрямування», «мистецтвознавство та історія мистецтв» і присуджується вона за досягнення визначних успіхів в образотворчому мистецтві та створення яскравих мистецьких доробків у різних видах образотворчого мистецтва, які б утверджували національну традицію, зберігали основи класичного мистецтва, впроваджували новітні форми в образотворчому мистецтві, адаптовані до сучасності, були виконані на високому професійному рівні та здобули широке громадське визнання в Кіровоградській області та за її межами; за вагомі мистецтвознавчі або історичні дослідження розвитку образотворчого мистецтва Кіровоградщини, пропаганду та утвердження досягнень художників нашого краю. Вручається премія 8 грудня, в день народження О.О.Осмьоркіна, в приміщенні меморіального музею художника.

    Цього року за поданням Кіровоградської обласної організації Національної Спілки художників України на здобуття премії представлені творчі доробки відомих майстрів живопису – Анатолія Шаповалова в номінації «національна традиція» за твори за творчі доробки останніх років, які  утверджують принципи реалістичного живопису на культурних теренах нашого краю, та Володимира Товкайла в номінації «новітні спрямування» за композиції 2000-х років, ефективні мистецькі пошуки у жанрах станкового живопису, які розвивають філософію добра і людяності в сучасному мистецтві. Обоє номінантів є членами Національної Спілки художників України, їх творчість вирізняють неповторний мистецький почерк, особливий погляд на світ і шляхи розвитку образотворчості.
   

    Шаповалов Анатолій Гаврилович народився 14 січня 1949 року в с.Аджамка Кіровоградського р-ну, Кіровоградської області. Закінчив Київський державний художній інститут (1976 р.), за спеціальністю живопис (майстерня професорів В.Пузирькова і А.Пламеницького). Спеціалізується в галузі живопису. Тематичний діапазон художника складають жанри традиційного класичного образотворчого мистецтва – пейзаж, натюрморт, портрет, жанрова картина, в яких він досяг високого рівня майстерності. Особливою пошаною митця користуються пейзажні мотиви. Селище Аджамка – ось місце, в якому він на здивування своїх сусідів творить дійсні дива мистецтва. Тут, в його невеликому будинку, який слугує і за майстерню художника, брудні, розмиті паводком дороги перетворюються на буяючі яскравими кольорами картини весни, городина та випічка, тарілки і старі глечики – на вишукані, аристократичні, пройняті духом піднесення натюрморти. А квіти?! Якою музикою дзвенять і нуртують в його композиціях квіти, даючи і нам пережити те незабутнє відчуття, яке ми називаємо подихом українського степу. Композиції на побутову тематику відображають яскраві моменти сучасного життя людини. Героями його творів стають знайомі і близькі художника. «Портрет брата», «З полювання», «Купають коней» - сюжети взяті з оточуючого життя. Окрім того, художник багато подорожує. Так, у 2011 році А.Шаповалов на персональній виставці в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна представив кримську живописну серію. За 20 днів у Криму він створив понад 40 яскравих, насичених кольорами сонця, пейзажних композицій, захоплююче і з любов’ю розкривши широку панораму краєвидів благодатної землі Української Таврії. У його творах старовинні звивисті вулички Гурзуфу, мінарети Бахчисараю, що стрімко підносяться до неба, блискуче плесо Чорного моря і швидкий потік гірської річки, сяють чистотою кольору і, заворожуючи душу барвами природного світу, вселяють надію. Споглядаєш і думаєш – ми обов’язково туди повернемося і відновимо природне життя цього українського краю…
   

    Товкайло Володимир Геннадійович  народився 4 грудня 1966 року в місті  Кривому  Розі  Дніпропетровської області. У 1986 році  закінчив  Дніпропетровське  державне художнє  училище. Викладачі  В.Матяш, О.Антонюк, Г.Чернета. Ще в дитинстві родина майбутнього художника переїхала в м. Світловодська, де митець живе та працює і сьогодні. З 1989 по 1996 рр. працював керівником студії образотворчого мистецтва Світловодського палацу культури, 1992-1994 рр. - викладачем Світловодської дитячої художньої школи, нині – вільний художник. Володимир Товкайло - представник символіко-філософської  течії в українському живопису. В його творах знаходять відображення події сучасності через мотиви   казковості і народного наїву. За композиційною будовою його твори нагадують ікони,  що свідчить про його міцний зв’язок з національним корінням. Як зауважував відомий український мистецтвознавець Олег Сидір-Гебелінда: «Цей український майстер – менш за все ідилік, скоріше, невимушений філософ, втягнутий в лабіринт проблем мікро- і макрокосмосу». Творчість В.Товкайла можна умовно розділити на декілька періодів. Кінець 1980-х і початок 1990-х рр. вирізняють риси протестного мистецтва андерграунду. Герої творів цьго часу  - людська  маса,  суспільна    група, фантастична чи символічна   формація як, наприклад, у картині «Похід» 1991 р. Ця композиція звучить як своєрідний памфлет на систему, в якій людина піднімає себе на рівень Бога. Але досить швидко загальний  характер  творчості художника змінюється. В сюжетах  зникає агресивність,  вони стають більш особистісними. У мистецьких пошуках  цього часу  відчувається  потяг  до нефігуративного живопису. Серія  композицій оптично-візуального спрямування  «Смарагдовий  світ», «Композиція – І»,  «Композиція – ІV»,  «Блакитна  варіація» закінчує період  його творчих  пошуків  початку 1990-х  років.  В той же час символізм  мислення  у  цих  творах не  зникає,  а навпаки посилюється  через  колірні  тлумачення  образів. І вже з середини 1990-х художник повертається до фігуративу і своєрідної розповідності. «Танці біля моря», «Розповідь капітана», «Осінь. Маргарита», «Пісні трамвайного депо» - фактично літопис життя міста Світловодська, реальних людей, що оточують художника, яких митець перетворює в легендарні образи. Художня мова його картин наближається до принципів іконопису. Слідом за знаковістю з’являються і реальні ознаки іконописної традиції – клейма. Герої побутового життя поступово переходять у ранг домашніх святих, а тварини і птахи набувають ритуальних ознак. Так утверджується особлива народна іконографія життя сучасного міста В.Товкайла. Як зазначав про його творчість головний редактор журналу «Галерея» О.Титаренко: «Він не схожий абсолютно ні на кого. Живе в далекому маленькому місті і розповідає свої прості, сповнені добра історії: про тихі вечори у затишному домі, з кішкою, яка спить на телевізорі, близькому цокотінні ходиків і далекому звоні трамваїв. Про жінку з дитям на руках, очі якої більші, ніж небо. Про великі білі пароплави, які приходять в маленькі міста як міраж, як свято. І як цирк, який приїхав і поїхав». Можливо вернісажем персоналії 2012 року в музеї російського мистецтва в Києві художник відмітив ще один етап свого мистецького розвитку, адже на виставці претендентів на здобуття обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «новітні спрямування» представлені нові твори переважно 2014 року, сповнені відкритого, яскравого живописного колориту, звернені не лише до загальних філософських роздумів, а й до соціальних проблем, підтвердженням чому можуть слугувати композиції: «Майдан – 2014», «Україна - 2014», «Подорожні в Америці».

Андрій Надєждін,
заслужений художникУкраїни,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна,
м.Кіровоград

Шаповалов А.Г. Весняна околиця 2008 Полотно, олія 114х76

Шаповалов А.Г. Гурзуф. Стара вулиця 2009 Полотно, олія 75х92

Товкайло В.Г. Майдан - 2014 2014 Полотно, олія 149х145

Товкайло В.Г. Україна - 2014 2014 Полотно, олія 72х80