ХТО ВБИВ ДІХТЯРЯ?

Завтра, у п’ятницю, о 10-00 в кімнаті 512 Київради відбудеться розширене засідання Комісії з питань культури та туризму. Там планується обговорити ситуацію, яка несподівано виникла навколо рішення про звільнення Якова Діхтяря. Дійсно, це рішення породило багато чуток і версій, одну з яких я хочу озвучити.

Небайдужі проблемам збереження пам’яток добре знають, яку заперечливу роль до останнього часу відігравав у пам’яткоохоронній справі такий загальновідомий персонаж як А. Вінграновський. Саме при ньому знищення культурної спадщини, зокрема в Києві, набуло системних ознак.

Але чомусь забули, що саме він – пан Вінграновський – ще за часи Азарова, був ініціатором звільнення Діхтяря з Мінкультури та призначення на його посаду ще одного одіозного персонажа – В. Вечерського.

Більше того, і А. Вінграновський, і В. Вечерський, вже після переходу Я. Діхтяря до Києва, робили неодноразові спроби позбавити його цієї посади. З дуже простих міркувань – Діхтяр їм заважав.

За час панування Вінграновського всі знищені пам’ятки у Києві та всі незаконні з точки зору охорони культурної спадщини будівництва, були на совісті Мінкультури. А місто було повністю позбавлено можливості щось захистити, або зупинити. Проте, позиція місцевих пам’яткоохоронців залишалася, якщо не формальною, то небажаною перешкодою. Звідси і ті чисельні спроби звільнити Діхтяря.

Але вже після приходу до влади нової команди, Мінкультури на щастя розпочало службове розслідування стосовно діяльності, як А. Вінграновського, так і В. Вечерського. Відомо, що Я. Діхтяр по багатьох епізодах цього розслідування долучався у якості експерта. Які наслідки матиме розслідування поки що невідомо, але раптове звільнення Діхтяря логічно дуже нагадує помсту.

Цю версію підсилює і те, що важливим елементом схем Вінграновського був НДІПД, директор якого сьогодні очолює Національний заповідник «Софія Київська» та через особисті знайомства активно впливає на позицію керівництва Мінкультури.

Незрозуміло, чому на посаді заступника голови начальника пам’яткоохоронного управління Києва залишається, призначений в листопаді минулого року О. Нікоряк, родич тодішнього спікера ВР Рибака. Він не має жодного відношення до пам’яткоохоронної справи і виконував роль «смотрящего» від ПР. А ще, він також робив спроби усунути Діхтяря від посади та зайняти його місце.

Все це і підозріло, і сумно. Остання надія на розумність та порядність київських депутатів. Може хоч цього разу депутати спроможуться спростувати чутки, що «забудовна мафія» ще більше підсилилася у новому складі Київради… 

P.S. Одного з фігурантів того службового розслідування, про яке я згадав вище, вчора (тобто, у середу) в робочій час бачили в КМДА. Оскільки він формально залишається співробітником Мінкультури, виникає питання – чи знає керівництво міністерства чим займаються його працівники? Якщо знає, то що саме робив там цей «персонаж»?