Звіт Рахункової палати про результати перевірки ефективності використання коштів державного бюджету на утримання і збереження Національного заповідника "Софія Київська" та Національного Києво- Печерського історико-культурного заповідника

22 січня 2013 16:13 |

28 листопада 2012 року Колегія Рахункової палати України затвердила Звіт про результати перевірки ефективності і використання коштів державного бюджету на утримання і збереження Національного заповідника «Софія Київська» та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Пропонуємо вашій увазі повний текст документу.


Текст було надано для ознайомлення учаникам слухань у комітеті Верховної Ради України з питань культури і  духовності, які проходили 10 січня і були присвячені проблемам охорони культурної спадщини.

Звіт про результати перевірки ефективності використання коштів державного бюджету на утримання і збереження Національного заповідника "Софія Київська" та Національного Києво- Печерського історико-культурного заповідника

ЗМІСТ

Вступ

1. Стан реагування на результати попередніх контрольних заходів, проведених Рахунковою палатою.
2. Аналіз нормативно-правових актів, що регулюють правові, організаційні і фінансові засади діяльності у сфері збереження культурної спадщини в заповідниках та стан їх дотримання.
3. Аналіз стану збереження, обліку та використання об'єктів культурної спадщини, що мають виняткове історичне та архітектурне значення.
3.1. Стан збереження, обліку та використання предметів музейного фонду заповідників
3.2. Стан збереження та використання об’єктів нерухомої культурної спадщини
4. Аналіз затвердження зон охорони Національних заповідників та 16-20 стан їх дотримання
5. Результати перевірки планування, повноти надходження та 21-35 використання коштів державного бюджету на утримання і збереження національних заповідників
5.1. Стан планування та використання Мінкультури коштів 21-28 державного бюджету на збереження історико-архітектурної спадщини в заповідниках
5.2. Аналіз планування та використання Мінрегіон коштів 2S-32 державного бюджет^' на проведення противозсувних заходів, протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт
   Висновки
   Пропозиції

ВСТУП

Сукупність унікальних культурних цінностей, об'єктів культурної спадщини, що мають виняткове історичне значення для формування культурного простору України, є національним культурним надбанням1.

Враховуючи виняткове значення для світової культури архітектурного ансамблю Софійського собору та комплексу споруд Києво-Печерської Лаври у 1990 році їх було включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Відповідно до статутів2 Національні заповідники "Софія Київська" та "Києво-Печерська лавра" створені відповідно у 1934 та 1926 роках з метою вивчення, зберігання та використання унікальних культурних цінностей, залучення громадян до культурної спадщини України, проведення музейної, виставкової, екскурсійної та культурно-освітньої роботи і формування національної свідомості Українського народу.

За даними Мінкультури, станом на 01.01.2012 під охороною держави: в НЗ "Софія Київська" перебувало 72 об'єкти культурної спадщини, з яких 41 – національного значення, в НЗ "Києво-Печерська лавра" – 120 об'єктів культурної спадщини, з яких 46 – національного значення.

Проте, незважаючи на зазначене і приналежність вказаних об'єктів до всесвітньої культурної спадщини, Мінкультури, що є центральним органом виконавчої влади, до основних функцій якого, зокрема, віднесено забезпечення контролю виконання завдань з охорони культурної спадщини3 та Мінрегіоном, на який до вересня 2011 року були покладені функції щодо здійснення контролю за станом обліку, охорони, реставрації предметів і колекцій, які зберігаються в заповідниках, що належали до сфери його управління4 (НЗ "Софія Київська"), вказані об'єкти національного значення не внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Тільки у 2012 році Мінкультури за поданням заповідників, розпочато роботу щодо надання унікальним архітектурним автентичним об'єктам культурної спадщини статусу пам'ятки.

Таким чином, на Україну, як державу, що є членом Організації Об'єднаних Націй, покладено відповідальність за неухильне дотримання всіх міжнародних норм щодо збереження вказаних об'єктів культурної спадщини, які розташовані на території національних заповідників "Софія Київська" та "Києво-Печерська лавра", однак центральними органами виконавчої влади та підпорядкованими їм установами не було забезпечено відповідного збереження цих обєктів. Отже, тема перевірки є актуальною.

 1. СТАН РЕАГУВАННЯ НА РЕЗУЛЬТАТИ ПОПЕРЕДНІХ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ, ПРОВЕДЕНИХ РАХУНКОВОЮ ПАЛАТОЮ

За результатами здійснених у 2008–2010 роках аудитів ефективності використання коштів державного бюджету на збереження історико-культурної спадщини в заповідниках та на проведення протизсувних заходів, інженерного захисту, протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт на території Києво-Печерської лаври, Рахунковою палатою направлені Мінкультури та Мінрег іон України, як головним розпорядникам бюджетних коштів, пропозиції щодо усунення виявлених порушень та недоліків.

Однак, Мінкультури (Міністри: В.В. Вовкун - з 19.12.2007 до 10.03.2010; М.А. Кулиняк - з 11.03.2010 до цього часу) та Мінрегіон (Міністри: B.C. Куйбіда - з 12.2007 до 03.2010, В.Г. Яцуба - з 03.2010 до 12.2010, A.M. Близнюк - з 07.2011 до цього часу) пропозиції Рахункової палати, у повному обсязі, не виконано. Зокрема, Мінкультури: не затверджено форму Державного реєстру нерухомих пам'яток України та положення про нього, не розроблено і не впроваджено електронну базу даних паспортів на об'єкти культурної спадщини; за відсутності контролю з боку Мінкультури, НЗ «Києво-Печерська лавра» не ініційовано подачу документів та не оформлено державний акт на право постійного користування земельною ділянкою; не розроблено Порядок розроблення та затвердження Плану організації території історико-культурних заповідників; Мінрегіон не забезпечив: формування Державного реєстру нерухомих пам'яток України в частині пам'яток архітектури і містобудування; завершення робіт та введення Релігійною організацію - Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) Української православної церкви (далі - УПЦ)5 в експлуатацію 8 об'єктів, реконструкція і реставрація яких розпочата у 2007-2009 роках за рахунок бюджетних коштів, головним розпорядником яких був Мінрегіон.

Неврахування пропозицій Колегії Рахункової палати, як показала перевірка, мало наслідком продовження порушень бюджетного та пам'яткоохоронного законодавства, що зумовило неефективне використання бюджетних коштів виділених на цю мету та недосягнення запланованих результатів, про що викладено у Звіті.

 2. АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ПРАВОВІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ І ФІНАНСОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В ЗАПОВІДНИКАХ ТА СТАН ЇХ ДОТРИМАННЯ

Загальні правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини, спрямовані на її збереження, визначені Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805 (далі - Закон 1805). До основних нормативно-правових актів, які регулюють засади діяльності та відносини у сфері охорони культурної спадщини6, належать також: Закон України від 14.12.2010 № 2778 "Про культуру" (далі - Закон 2778). Закони України "Про охорону археологічної спадщини", "Про музеї та музейну справу" від 29.06.1995 № 249 (Закон - 249) та "Про основи містобудування".

Статтею 3 Закону 2778 визначено, що основними засадами державної політики у сфері культури, зокрема, є захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури та турбота про розвиток культури.

Відповідно до ст. З Закону 1805, державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, що забезпечує здійснення державної політики, та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини7.

Згідно із Положенням про Міністерство культури України, Мінкультури с головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах культури і мистецтв, охорони культурної спадщини .

Відповідно до п.11 Положення про національний заклад (установу) України, затвердженого Указом Президента України від 16.06.95 № 451 (далі - Положення № 451) фінансування діяльності національного закладу (установи) України проводиться за окремими нормативами, що встановлює Кабінет Міністрів України. На виконання зазначеної норми постановою Уряду від 03.04.2006 № 413 визначені умови оплати праці працівників національних закладів культури.

Фінансування охорони культурної спадщини, згідно із ст. 38 Закону 1805, здійснюється за рахунок коштів загального і спеціального фондів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів.

• Відповідно до підп. «а» п. 10 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з державного бюджету, зокрема, належать видатки на державні культурно-освітні програми (національні та держанні бібліотеки, музеї і виставки національного значення, заповідники національного значення).

Відповідно до вимог ст. 13 Закону 249 сума витрат на забезпечення охорони музеїв обов'язково визначається в державному бюджеті і вноситься до переліку захищених статей видатків загального фонду бюджету. Однак, зазначена норма не врахована у ст.55 Бюджетного кодексу якою встановлені захищені видатки бюджету.

• Статтею 13 Закону 1805 визначено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їх археологічної,

Естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Державний реєстр, Реєстр) за категоріями пам'яток національного та місцевого значення. На занесені до Реєстру об'єкти культурної спадщини та всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.

Порядок занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру регулюється ст. 14, ст. 15 і ст.16 Закону 1805 та Порядком визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру, затвердженим постановою Уряду від 27.12.2001 № 1 760 (далі-Порядок 1760).

Ведення Реєстру, координацію та контроль за паспортизацією нерухомих об'єктів, згідно із Законом 1805, віднесено до повноважень центрального органу у сфері охорони культурної спадщини - Міністерства культури.

Згідно з п. 2 постанови Уряду від 27.12.2001 № 1760, наповнення Реєстру мали забезпечити Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики8 (в частині пам'яток архітектури та містобудування, садово-паркового і монументального мистецтва, ландшафтних пам'яток) та Міністерство культури і туризму9 (археологічні, історичні пам'ятки, а також пам'ятки монументального мистецтва не пов'язані з архітектурними пам'ятками).

За даними Мінкультури, до Державного реєстру станом на 29.10.2012 занесено лише 4708 пам'ятки, історії, археології та монументального мистецтва, що становить лише 3,4 відс. до їх загальної кількості (понад 140.0 тис.од.), з них 891 - це пам'ятки національного значення10, 3817 - місцевого значення. У тому числі до пам 'яток архітектури та містобудування місцевого значення включено 17 пам'яток НЗ «Києво-Печерська лавра» та 1 пам'ятку (Готель Монастирський) НЗ «Софії Київської».

Проте, до Державного реєстру нерухомих пам'яток України 205 пам'яток цих заповідників, у г.ч. 87- національного значення, не внесені.

Прикінцевими положеннями Закону 1805 встановлено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону, і перебувають під охороною держави.

Список пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затверджено постановою Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963 № 97011. Станом на 01.10.2012 до зазначеного списку занесено 11 пам'ятників НЗ "Софія Київська" та 39 пам'ятників НЗ "Києво-Печерська лавра", що складає відповідно 15,3 відс. та 32,5 відс. від загальної кількості об'єктів культурної спадщини вказаних заповідників.

Відповідно до пункту 2 Порядку 1760, на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом для занесення до Державного реєстру, складається облікова документація. Внесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

Станом на 01.01.2012 облікова документація (облікова картка, паспорт, коротка історична довідка, акт технічного стану, довідка про майнову цінність), з оформленням відповідних паспортів складена на 16 об'єктів культурної спадщини НЗ "Софія Київська" та 116 НЗ "Києво-Печерська лавра" або, відповідно, на 22,2 та 96,7 відс. від їх загальної кількості. Отже, на 60 об'єктів культурної спадщини, що розташовані на території НЗ "Софія Київська" та НЗ "Києво-Печерська лавра" відсутня належна облікова документація, що не забезпечує здійснення дієвого контролю за станом їх збереження, і спричинило невнесення пам'яток до Державного реєстру.

Статтею 19 Закону 1805 встановлено, що кожна пам'ятка має майнову цінність, яка обчислюється у грошовій одиниці України. Пам'ятки підлягають грошовій оцінці за Методикою грошової оцінки пам'яток, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1447. Проте, станом на 01.10.2012, проведена грошова оцінка 60 відс. об'єктів НЗ «Києво-Печерська лавра» та лише 12,5 відс. об'єктів НЗ «Софія Київська».

Відповідно до ст. 23 Закону 1805, усі власники (користувачі) пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Однак охоронні договори на 10 пам'яток НЗ "Києво-Печерська лавра" не укладено. До охоронного договору на Трапезну Михайлівського монастиря НЗ "Софія Київська", що є пам'яткою національного значення (охоронний №13) не додано план приміщень, паспорт пам'ятки та інші, чим недотримано вимог п.6 постанови Уряду від 28.12.2001 №1768.

Статтею 61 Закону 1805 визначено, що рішення про надання або про відмову в наданні дозволу на проведення робіт на пам'ятках національного і місцевого значення, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Проте, зазначений порядок протягом півтора року не затверджений, як наслідок відсутній механізм надання органами охорони культурної спадщини дозволів, погоджень і висновків фізичним і юридичним особам (не затверджена форма дозволу, невизначені терміни їх дії та інше). Станом на 29.10.2012 Мінкультури розроблено проект порядку надання дозволів, погоджень чи висновків, який знаходиться на погодженні в Мін'юсті.

Всупереч вимог ст.14, ст.32 та ст. 33 Закону 1805 Мінкультури Порядок обліку об'єктів культурної спадщини не визначений. Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них і Порядок розроблення плану організації території історико-культурного заповідника та історико-культурної заповідної території не встановлений. Як наслідок, нині продовжують діяти нормативні акти про охорону культурної спадщини, прийняті ще за радянських часів, зокрема «Инструкция о порядке учета, обеспечения сохранности, содержания, использования и реставрации недвижимых памятников истории и культуры», затверджена наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 № 203 (дачі - Інструкція 203), загальні положення та термінологія якої не відповідають новітньому українському пам'яткоохоронному законодавству.

Таким чином, внаслідок відсутності належної уваги з боку Кабінету Міністрів України, Мінкультури та Мінрегіону, який до вересня 2011 року виконував функції контролю за станом обліку, охорони, реставрації предметів і колекцій, які зберігаються в заповідниках, що належали до сфери його управління, до Державного реєстру нерухомих пам'яток України протягом 11 років не внесено жодної пам'ятки національного значення НЗ «Києво-Печерська лавра» та НЗ «Софія Київська», незважаючи на те, що вони ще з 1990 року включені до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Через несвоєчасне невиконання Мінкультури вимог ст. 14, ст.32 та ст. 33 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядок обліку об'єктів культурної спадщини не визначений, Порядок розроблення плану організації території історико-культурного заповідника та історико-культурної заповідної території, а також Порядок визначення та затвердження меж і режимів використаний зон охорони пам'яток та внесення змін до них, не встановлені. У результаті створено передумови порушень памяткоохоронного законодавства, зокрема, неконтрольованої забудови зон охорони заповідників.

 3. АНАЛІЗ СТАНУ ЗБЕРЕЖЕННЯ, ОБЛІКУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ЩО МАЮТЬ ВИНЯТКОВЕ ІСТОРИЧНЕ ТА АРХІТЕКТУРНЕ ЗНАЧЕННЯ

 Відповідно до Закону 1805, об'єкти культурної спадщини, які заходяться на території України, охороняються державою. Охорона культурної спадщини є одними із пріоритетних завдань державної влади та органів місцевого самоврядування.

За даними НЗ «Києво-Печерська лавра» та НЗ «Софія Київська» станом на 01.10.2012 музейні фонди заповідників нараховують 158 тис. од. музейних предметів, з них 144,4 тис. предметів віднесено до основного музейного фонду. У складі предметів основного фонду нараховується 9,1 тис. предметів, їло містять дорогоцінні метали і коштовне каміння (у т.ч. НЗ «Києво-Печерська лавра» 8,9 тис.пред., НЗ "Софія Київська" - 0,2 тис. предметів).

В користуванні НЗ «Києво-Печерська лавра» знаходиться 18,7 відс. від загальної площі будівель, 81,3 відс. передано в оренду, спільне та безоплатне користування. Аналогічно НЗ «Софія Київська». В користуванні заповідника знаходиться 69,8 відс. загальної площі будівель, 30,2 відс. передано в оренду, спільне та безоплатне користування.

 3.1. Стан збереження, обліку та використання предметів музейного фонду заповідників

 Відповідно до Інструкції12 з обліку і зберігання музейних цінностей, що знаходяться в державних музеях СРСР», затвердженої наказом Мінкультури СРСР від 17.07.85 № 290 (далі - Інструкція - 290), яка не передбачає вартісного обліку музейних предметів, на сьогодні, всі предмети музейного фонду взяті на облік в кількісному виразі за групами зберігання, Як наслідок, наявні музейні колекції та музейні предмети НЗ «Києво-Печерська лавра» та НЗ «Софія Київська», за даними бухгалтерського обліку не рахуються та у фінансовій звітності не відображаються.

Перевіркою Державної пробірної служби Міністерства фінансів України ще у січні 2011 року встановлено відсутність в фондах НЗ «Києво-Печерська лавра» трьох музейних предметів з вмістом дорогоцінних металів (срібна рамка від ікони (масою 39,0 г, оцінена фондо-закупівельною комісією заповідника в 24 грн.) та жетон срібніш на пам'ять коронування Миколі If (срібло 875 чистою масою 3,9 г, вартість 15 у.о.) втрата яких встановлена при інвентаризації у 1989 та 1990 роках; хрест дерев'яний різьблений в срібній оправі, який було викрадено з виставки ще 1985 році), які до цього часу перебувають на фондовому обліку заповідника. Також продовжують перебувати на обліку заповідника дві втрачені ікони (вкрадені у 1993 році): Ікона «Успіння», кінець XIX ст. та Ікона «Августівська Богоматір», 1914-1920 pp.). За поясненням головного зберігача фондів НЗ "Києво-Печерська лавра" Г.В. Полюшко, зазначені предмети музейного фонду втрачені у 1980- 1990-х роках.

Однак, незважаючи на те, що музейні цінності відсутні понад 20 років, адміністрацією заповідника не вживалися заходи адміністративного реагування. Інформація про втрачені музейні предмети для занесення до Каталогу культурних цінностей, викрадених з державних музеїв, заповідників, установ та приватних колекцій заповідником до Мінкультури не подавалася, і як наслідок до вказаного каталогу не включена.

Не повернуто НЗ "Києво-Печерська лавра" і передану заповідником ще у 2002 році на тимчасове експонування до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій КМДА музейний предмет срібну гробницю (вагою майже 22 кг). Незважаючи на наявність ухваленої ще у травні 2008 року відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві постанови про відкриття виконавчого провадження по поверненню гробниці, остання до цього часу експонується в Київському науково-методичному центрі по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій.

Крім того, до НЗ "Києво-Печерська лавра" не повернуто 5 із 9 музейних предметів з фондової колекції «Графіка» (XX ст.) переданих згідно з наказом Мінкультури УРСР від 18.03.88 № 9! на тимчасове зберігання до МЗС УРСР для участі у міжнародній виставці в Швейцарії, в рамках відзначення 1000-річчя прийняття християнства в Київській Русі. Враховуючи те, що з дати передачі 5 предметів з фондової колекції заповідника пройшло більше 24 років, та незважаючи на неодноразові звернення заповідника як до МЗС, так і до Мінкультури, Міністерствами до цього часу не вжито заходів щодо повернення музейних цінностей до НЗ "Києво-Печерська лавра".

Документи про передачу у користування зазначених музейних предметів у заповідниках відсутні, що свідчить про неналежне виконання ними своїх функцій щодо збереження музейних цінностей.

• Внаслідок відсутності достатньої кількості експозиційних площ на сьогоднішній день для відвідувачів НЗ "Кигво-Печерська лавра" представляється лише 2,9 відс. загальної кількості предметів основною музейного фонду, НЗ "Софія Київська" - 2,6 відсотка. При цьому, 27,0 відс. або 16,3 тис. кв. м. площ будівель НЗ "Києво-Печерська лавра" передано в оренду 8 суб'єктам господарювання, НЗ "Софія Київська" - 3,7 тис.кв.м. одному суб'єкту господарювання, діяльність яких не пов'язана з діяльністю заповідників.

Крім того, із загальної площі приміщень корпусу № 19, яку орендує Українське товариство охорони пам'яток історії та культури (далі - УТОГПК) (2,8 тис. кв.м.), в порушення умов охоронного договору, без дозволів 113 "Києво-Печерська лавра" передано в суборенду 4 комерційним структурам під офіси 201,4 кв. м.

Розпорядженням Уряду від 12.10.2010 №1981 створено робочу групу з питань виселення з території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника суб'єктів господарювання, діяльність яких не пов'язана з його статутною діяльністю (Голова - Міністр культури Кулиняк М.А.). За період з 02.1 1.2010 по 16.12.2010 робочою групою проведено п'ять засідань, протягом 2011 році та за 9 місяців 2012 року не проведено жодного засідання. Враховуючи, що на території НЗ "Києво-Печерська лавра" розміщені: Музей театрального та кіномистецтва України, Національний мучеіі українського народного декоративного мистецтва, Музей книги та друкарства України, що належать до сфери управління КМДА, і які відповідно до ст.20 Закону України "Про культуру" забороняється висиляти з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення, це питання узгоджується із заінтересованими органами влади з метою пошуку шляхів позитивного вирішення зазначеного питання. Результатом є те, що близько 30 відс. вкрай необхідних заповіднику приміщень для здійснення своєї основної діяльності надано в оренду суб'єктам господарювання, діяльність яких не пов'язана з діяльністю заповідників.

• Керівництвом як заповідників так і Мінкультури та Мінрегіону протягом 2011 році та за 9 місяців 2012 року, в порушення ст. 21 Закону 249, не вживалось достатніх заходів щодо створення належних умов зберігання музейного фонду заповідників. Зокрема, фондосховище НЗ "Києво-Печерська лавра", в якому зберігається 68,2 тис. музейних предметів, розташоване в пристосованому ще в 1960-х роках приміщенні (корпус № 6), не відповідає нормативам збереження музейних предметів: приміщення погребує капітального ремонту із заміною перекриття поверхів та даху (не ремонтувалося понад 20 років), заміни інженерних систем (охоронної, протипожежної, електричної опалювальної, водопровідної та інших); при цьому, система пожежогасіння не працює, відсутня система автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від контрольно-ириймального приладу на пульт централізованого пожежного спостереження, чим недотримано вимог пп. 202, 225, 226 Інструкції 290. Ступінь заповнення окремих груп музейних предметів фондосховищ корпусу №6 (живопис, портрети, скульптура, тканини, будматеріали) складає близько 200,0 відсотків

У Братському корпусі НЗ "Софія Київська", в якому розміщена більша частина музейних фондів заповідника (86,3 відс.) відсутні: система вентиляції, пристрої для зволоження та осушення приміщень, жалюзі на вікнах, що є порушенням ип. 202, 225, 226 Інструкції № 290. Актом обстеження технічного стану пам'ятки архітектури XVIII ст. Братського корпусу від 22.06.2012, встановлено численні пошкодження фасадів, деформація дерев'яної галереї, дерев'яні зовнішні конструкції уражено руйнівними грибками, покрівля протікає, що негативно впливає на музейні експонати, які можуть бути втрачені. У приміщенні Дзвіниці, де зберігаються 12,0 тис. предметів групи «Археологія», відсутня система вентиляції, пристрої для осушення приміщень, неналежне освітлення, стіни вологі, на стелях та стінах тріщини, відшаровування та інші.

В підвалах Трапезної та Хлібної НЗ «Софія Київська», зберігається близько 3 тисяч предметів (кахлі з розібраних камінів, керамічні карнизи, розетки, вставки та інші керамічні вироби), які заражені грибком, через неналежні умови зберігання, і у фондово-обліковій документації заповідника, у порушення п.86 Інструкції № 290, не відображені.

Серед 42 раритетів, які зберігаються у бібліотечному фонді НЗ «Софія Київська», знаходиться стародрук - книга Ф.Солнцева «Древности Российского Государства. Киевский Софийский собор. Издательство Императорского руського археологического общества» 1888 року, оціночна вартість якої 1,0 тис. грн., уражена грибком. Згідно з дефектним актом, стародрук не мас експозиційного вигляду і небезпечний для приміщень фондосховища, що може мати наслідком ураження пліснявою інших експонатів (4,5 тис.од. зб.)

Таким чином, внаслідок нестворення Мінкультури, Мінрегіон та керівництвом заповідників належних умов зберігання предметів музейною фонду, понад 20 років капітальний ремонт в фондосховищі «НЗ Києво-Печерська лавра» не проводився, внаслідок чого 153,5 тисяч культурних цінностей можуть бути пошкоджені.

• Актуальним на сьогодні залишається питання реставрації предметів основного музейного фонду заповідників. Станом на 01.10.2012 потребують реставрації 33,5 відс. предметів основного фонду заповідників (48,4 тис. предметів), у тому числі НЗ «Києво-Печерська лавра» - 13057 од. (19,7 відс), НЗ «Софія Київська» - 35 314 од. (45,2 відс), зокрема близько 600 ікон групи зберігання «живопис». Враховуючи низькі темпи реставраційних робіт (протягом 2011-9 міс.2012 року в НЗ "Києво-Печерська лавра" було відреставровано 211 предметів музейного фонду, що складає лише близько 1,0 відс. від потреби, та в НЗ «Софія Київська» - лише 50 предметів (0,07 відс. від потреби). Отже, для проведення реставраційних робіт зазначеної кількості експонатів по НЗ «Києво-Печерська лавра» необхідно понад 20 років, по 113 "Софія Київська" - близько 100 років. За таких умов можлива втрата музейних цінностей.

Таким чином, Мінкультури, Мінреї іоном та керівництвом заповідників не вживалось достатніх заходів щодо створення належних умов зберігання предметів музейного фонду заповідників. Як наслідок, 153,5 тисяч культурних і матеріальних цінностей (97,1 відс. загальної кількості музейних фондів) можуть бути пошкоджені та втрачені. Крім того, незадовільні темпи реставрації, також, є передумовою втрати музейних цінностей, які є складовою Музейного фонду України. Мінкультури понад 9 років не забезпечено вжиття заходів адміністративного реагування щодо втрачених предметів та заходів щодо повернення музейних експонатів НЗ «Києво-Печерська лавра», переданих на тимчасове зберігання. Відсутність у заповідниках договорів про їх передачу, створює ризики втрати музейних цінностей, що с національним культурним надбанням.

 3.2. Стан збереження та використання об'єктів нерухомої культурної спадщини

 Протягом двох років Мінкультури та КМДА не було виконано розпорядження Уряду від 29.09.2010 № 1897-р щодо передачі цілісного майнового комплексу НЗ «Києво-Печерська лавра» та будівлі Успенського собору, що розташований на його території, у державну власність до сфери управління Мінкультури. Лише станом на 01.10.2012 наказом Мінкультури під 01.10.2012 №1079 затверджено відповідні акти приймання-передачі.

Статтям 24 та 39 Закону 1805 передбачено, що власник пам'ятки зобов'язаний утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення.

Проте, із 72-х об'єктів НЗ «Софія Київська», які перебувають під охороною держави, у задовільному стані знаходиться лише 45 об'єктів або 62,5 відс. від загальної кількості; у незадовільному стані - 17 об'єктів, в аварійному - 9 об'єктів. Із 120 об'єктів НЗ "Києво-Печерська лавра", у задовільному стані знаходиться 93 об'єкти або 77,5 відс, у незадовільному стані - 22 об'єктів, в аварійному - 5 об'єктів.

Наприклад, у Софійському соборі відсутня система відео спостереження, охоронна сигналізація морально застаріла та в окремих залах взагалі відсутня, що унеможливлює захист споруди та монументального фрескового живопису в середині Собору у повному обсязі, чим не дотримано вимог Інструкції № 290.

Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв (далі-Академія) передано в оренду під учбові цілі 5324,0 кв.м (рішення Київміськради від 14.03.2002 № 360/1794 та від 23.04.2009 № 336/1394). Фактично 182,0 кв.м. займає студентська їдальня із специфічним кухонним устаткуванням. Всупереч Інструкції 203, відповідно до якої розміщення в пам'ятці архітектури кухні призводить до постійного порушення температурно-вологісного режиму, що негативно впливає на стан збереження пам'ятки архітектури, розміщення їдальні у корпусі №11 для студентів Академії в пам'ятці архітектури та містобудування було погоджено 02.06.2002 колишнім генеральним директором НЗ «Києво-Печерська лавра» С.П.Кролевцем та колишнім головним архітектором Т.І. Кулик.

Крім того, Мінкультури направлено НЗ «Києво-Печерська лавра» припис від 19.07.2012 №22-1980/38 щодо термінового вжиття заходів з демонтажу незаконно, за відсутності його дозволу, зведеної Академією конструкції (сцени) біля корпусу №15 на території Києво-Печерської Лаври. Однак, Мінкультури листом від 10.08.2012 №22-2327/35 погоджено тимчасове розташування сцени з метою проведення іспитів на період роботи приймальної комісії у 2012 році. Фактично, станом на 29.10.2012 сцена розміром біля 100 кв. м. продовжує використовуватись для проведення різних заходів не сумісних з діяльністю заповідника, плата за використання його території не нараховується і не надходить, що свідчить про непослідовність дій центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та НЗ «Києво-Печерська лавра».

В порушення умов п.6 і п.7 розділу II охоронного договору від 01.07.96, без погодження із НЗ «Києво-Печерська лавра», Українським товариством охорони пам'яток історії та культури (далі-УТОПІК) у 2011 році проведемо поточний ремонт та перепланування 300 кв.м. приміщень пам'ятки місцевого значення. Вищезазначені ремонтні роботи проведено всупереч вимогам пункту 4.13 ДБН В.3.2-1-2004 «Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятниках культурної спадщини», п.1 ст.26 Закону 1805 та п. 70 Інструкції 203. Проте, незважаючи на те, що п.11 охоронною доктору передбачено застосування штрафних санкцій за самовільну перебудову або переробку, що спотворює первісний вигляд, яка повинна бути негайно усунена, НЗ «Києво-Печерська лавра» такі санкції до УТОПІКа не застосовувалися. Як наслідок, пам'ятка архітектури «Готельний корпус» (корпус №19) станом на 29.10.2012 не приведена у первісний вигляд.

Згідно з рішенням Київської міської Ради від 23.10.2003 № 164/1037 НЗ «Києво-Печерська лавра» укладено договір від 03.12.2003 із ТОВ «Фортеця -М» на передачу в оренду для розміщення ресторану пам'ятки військово-оборонної архітектури національного значення13 «Пороховий погріб» (корпус № 101) терміном на 10 років, яка згідно з актом технічного стану була визнана аварійною. Відповідно до умов договору орендар брав на себе зобов'язання утримувати пам'ятку у належному стані і виконувати ремонтно-реставраційні роботи. Однак, з дати підписання договору, пам'ятка орендарем не використовувалася, ремонтно-реставраційні роботи ним не виконувались. Заборгованість за оренду на 01.10.2012 становить в сумі 33,9 тис. грн.. з якої прострочена - 28,3 тис. гривень. Проте договір заповідником не розірвано і незважаючи, що п.4 цього договору передбачено за невнесення платежів у визначені строки нараховувати пеню за подвійною ставкою НБУ, зазначені штрафні санкції НЗ «Києво-Печерська лавра» не застосовував.

Протягом 1991-2010 років НЗ «Софія Київська» у спільне та безоплатне користування передано Українській Автокефальній Православній церкві (далі - УАПІД), Українській Православній церкві (далі - УПЦ) та Київській Митрополії УПЦ три пам'ятки архітектури національно значення, які станом на 29.10.2012 знаходяться на балансі заповідника, зокрема:

- Трапезна Михайлівського монастиря XVIII ст. (пам'ятка архітектури національного значення, 251,0 кв. м.), згідно з наказом Держбуду УРСР від 25.03.91 № 39 та рішення Виконавчого комітету Київміськради від 23.04.91 №211, з 1991 року передана у безоплатне користування УАПЦ. За умовами охоронного договору від 06.01.92, термін дії якого не визначений, Патріархія УАПЦ бере на себе повну відповідальність за збереження пам'ятки та зобов'язана утримувати споруду пам'ятки і все пов'язане з нею манно у належному санітарному, протипожежному і технічному стані та несе всі пов'язані з цим витрати.

У 2011 році заповідником проведено обстеження технічного стану Трапезної Михайлівського монастиря і встановлено значне погіршення її технічного стану та прилеглої території. Згідно з актом обстеження від 21.01.2011 складеного фахівцями заповідника, спостерігається руйнування розчину в швах кладки, збільшення тріщин кладки, просідання будівлі, тощо. Однак, НЗ «Софія Київська» фактично не має доступу до інтер'єрів пам'ятки і не здійснює пам'яткоохоронну діяльність в цій частині. На звернення заповідника щодо невиконання УАПЦ взятих на себе зобов'язань в частині проведення ремонтно-реставраційних робіт відповіді станом на 29.10.2012 не отримано.

- У спільне користування з березня 2010 по березень 2015 року НЗ «Софія Київська» на підставі затвердженого Міністром Мінрегіоноуду В.С.Куйбідою договору від 11.03.2010 №79, передано Київській Митрополії УПЦ пам'ятку архітектури XII ст. - Кирилівську церкву. Вартість комунальних послуг Київська Митрополія УПЦ не відшкодовує у зв'язку з не здійсненням заповідником обліку таких витрат, що сплачуються ним на рахунок коштів держбюджету.

- З 2009 по 201 1 рік музей «Андріївська церква» було закрито для відвідувачів у зв'язку з виконанням ремонтно-реставраційних робіт, які на сьогодні не завершені. Згідно із ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", експлуатація закінчених будівельних об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Однак, незважаючи на заборону, Андріївська церква XVIII ст. з березня 2010 року по березень 2015 року на підставі договору від 11.03.2010 № 80 та договору від 05.02.2010 № 27, затверджених Міністром Мінрегіонбуду В.С.Куйбідою, передана у спільне безоплатне користування УАПЦ для проведення богослужінь та строком на 10 років УПЦ для розміщення Київської православної богословської академії.

В січні 2012 року, на виконання доручення першого заступника Міністра культури України Богуцького Ю.П. від 04.01.2012 та наказу НЗ «Софія Київська», музей «Андріївська церква» було відкрито для проведення богослужінь УАПЦ. Також, на час проведення в Україні Чемпіонату Євро 2012, на виконання Протоколу засідання Наглядової ради НЗ «Софія Київська» та листа Мінкультури, наказом НЗ «Софія Київська» від 07.05.2012 №105 музей «Андріївська церква» відкрито для відвідувачів з 05 червня до 10 липня 2012 року. Однак, згідно з висновками комісії, викладеними в Акті обстеження технічного стану пам'ятки архітектури Андріївська церква від 29.08.2012, користування церквою як музеєм, так і релігійним об'єктом є неможливим до завершення ремонтно-реставраційних робіт. Проте, незважаючи на заборону, Андріївська церква щоденно відкрита для парафіян і працює не як музей, а як релігійна установа, і фактично перебуває не в спільному користуванні, а в одноосібному представниками УАПЦ. При цьому, вар гість комунальних послуг УАПЦ та УПЦ не відшкодовують у зв'язку з нездійсненням заповідником обліку таких витрат, що сплачуються ним на рахунок коштів держбюджету. Крім того, заповідником понесені за 201 1-9 місяців 2012 року витрати в сумі 100,6 тис. гри. на виплату заробітної плати працівникам музею «Андріївська церква», не отримуючи при цьому надходжень від його функціонування.

Згідно з договором від 25.09.2009 № 2, укладеним Головним управлінням охорони культурної спадщини КМДА із Свято-Успенською Києво-Печерською (чоловічий монастир) УПЦ (далі - Монастир) будівлю Успенського собору, що розташована на території НЗ «Києво-Печерська лавра», передано Монастирю у безоплатне користування. У жовтні 2012 року Успенський собор передано до державної власності та оприбутковано НЗ «Києво-Печерська лавра» (наказ від 12.10.2012 № 69). Проте у будівлі Успенського собору відсутній лічильник електроенергії, за яку фактично оплата здійснюється НЗ «Києво-Печерська лавра». Однак, заповідником не укладені договори про відшкодування вказаних витрат ні з Головним управлінням охорони культурної спадщини КМДА, ні з Монастирем. Облік фактично спожитої електроенергії заповідник не здійснює.

Отже, НЗ «Софія Київська» та НЗ «Києво-Печерська лавра» у повному обсязі здійснюють витрати на оплату енергоносіїв за рахунок коштів держбюджету, нри цьому релігійними організаціями УАПЦ, УПЦ зазначені витрати, а також комунальні та експлуатаційні витрати не відшкодовуються, договори про відшкодування комунальних послуг заповідниками не укладені, фактично спожиті обсяги не обліковуються, що свідчить про відсутність контролю за використанням коштів держбюджету з боку Мінкультури та Мінрегіону.

• Однією із головних проблем, яка впливає на стан збереження пам'яток НЗ «Софія Київська» це - вплив природних та техногенних факторів. НЗ «Софія Київська» листами від І 1.03.2011 № 133/01-19/06 та від 07.07.2011 № 11/01-17 звертався до голови КМДА Попова О.П. з проханням забезпечити неухильне виконання її розпорядження від 25.04.2005 № 686 «Про заборону в'їзду автотранспорту на Софійську площу», а також листом від 25.06.2011 № 102/01-18/06 до голови Держкультурспадщини A.M. Вінграновського, правонаступником якої після реорганізації у грудні 2011 році є Департамент культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури, з означеного питання. Однак, станом на 29.10.2012 відповіді не отримано.

Крім того, відповідно до інформації головного архітектора НЗ «Софія Київська» Апостолової-Сосси Л.О., проведення масових заходів на Софійській площі безпосередній близькості до пам'ятки світового значення, під час яких значно перевищується рівень допустимого шумового навантаження, також, негативно впливає на стан пам'яток. Відповідно до СНиП ІІ-12-77 рівень звукового тиску не повинен перевищувати 67-33 дБ. Проте, надання дозволів на проведення масових заходів, не узгоджується із НЗ «Софія Київська».

Таким чином, Мінкультури, Мінрегіоном та керівництвом заповідників не вживалось достатніх заходів щодо належного утримання та збереження об'єктів культурної спадщини, відшкодування комунальних послуг релігійними організаціями. Як наслідок, із 72-х об'єктів НЗ «Софія Київська», які перебувають під охороною держави, у задовільному стані знаходиться лише 45, у незадовільному стані - 17, НЗ "Києво-Печерська лавра" із 120 об'єктів, які перебувають під охороною держави, у задовільному стані знаходиться лише 93, у незадовільному та аварійному стані - 27 об'єктів.

 4. АНАЛІЗ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗОН ОХОРОНИ НАЦОНАЛЬНПХ ЗАПОВІДНИКІВ ТА СТАН ЇХ ДОТРИМАННЯ

 З метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, згідно із ст.32 Закону 1805, навколо mix мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Наказом Мінкультури від 05.07.2011 №511/0/16-11 затверджено науково-проектну документацію щодо меж і режимів використання зон охорони об'єкту всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра» в м. Києві, визначених науково-проектною документацією, розробленою НДІ пам'яткоохоронних досліджень. Проте, межі і режими використання зон охорони, які ще у липні 2011 року були затверджені Мінкультури станом на 29.10.2012, або понад рік, до штаб-квартири ЮНЕСКО не надано, чим недотримано вимог ст. 172 Настанов по виконанню Конвенції про охорону всесвітньої спадщини 2005 року.

• Станом на 01.10.2012 НЗ «Києво-Печерська лавра» містобудівною документацією із встановлення меж та режимів використання історичних ареалів не забезпечений. В 1990 році межі заповідника та його охоронну (буферну) зону - 108,3 га було схвалено Комітетом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під час проведення процедури включення комплексу Києво-Печерської Лаври до Списку об'єктів Всесвітньої культурної Спадщини ЮНЕСКО. Місією ЮНЕСКО рекомендовано ввести мораторій на спорудження багатоповерхових будівель, здатних негативно вплинути на сформовану панораму ансамблю Києво-Печерської Лаври, як об'єкту всесвітньої спадщини.

Відповідно до розпорядження Київської міськдержадміністрації від 17.05.2002 № 979, на зазначеній території встановлено режим зони регулювання забудови першої категорії, де будівництво нових будівель регламентується за розташуванням, висотою, масштабом.

Проте, поруч з межами охоронної (буферної) зони НЗ «Києво-Печерська лавра» побудовано багатоповерхові об'єкти: по вул. Івана Мазепи, 11-а (літера Б) - 18 - поверховий будинок; по вул. Московська/ Різницька, 2/32-34 - 19 - поверховий будинок та гри підземних рівня; по вул. Кловський узвіз, 7-а - 40-поверховий будинок.

На території охоронної (буферної) зони НЗ «Києво-Печерська лавра» у дворі житлового будинку по вул. Лаврська, 7-а, у червні 2012 року виконувались земляні та будівельні роботи у безпосередній близькості до пам'ятки архітектури національного значення «Церква Спаса на Берестові». Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури направлено НЗ «Києво-Печерська лавра» припис від 19.07.2012 №22-1980/38 щодо вжиття невідкладних заходів з припинення земляних робіт та робіт з будівництва цегляних гаражів па прибудинковій території житлового будинку за адресою: вул. Лаврська, 7-а.

Однак, заповідник не мас реальних важелів впливу на будівництво об'єктів, які ведуться на території його охоронної (буферної) зони. Згідно із вимогами ст. ЗО Закону 1805, за якою органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність фізичних та юридичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини, приписи, що є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, необхідно направляти до юридичних та фізичних осіб, які порушили пам'яткоохоронне законодавство.

За зверненням НЗ «Києво-Печерська лавра» (лист від 24.07.2012 № 846), у серпні 2012 року представниками КМДА, Печерської райдержадміністрації, Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено перевірку за результатами якої до суду подано дев'ять позовних чаяв щодо припинення на його території земляних робіт та знесення цегляних, гаражів.

В межах охоронної зони, поряд з пам'яткою архітектури національного значення «Пороховий погріб» розташовані металопластикові утеплені будівельні вагончики загальною площею близько 100 кв.м., приналежність яких керівництву заповідника не відома. Інформація стосовно власника та дозволу на встановлення споруд на території охоронної (буферної) зони в НЗ «Києво-Печерська лавра» відсутня.

• Загальнодержавною програмою збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки, затвердженою Законом України від 20.04.2004 №1692, передбачено Мінкультури, Держбуду, Державній службі охорони культурної спадщини у 2004-2010 роках забезпечити розробку генеральних планів історико-культурних заповідників. Однак, за відсутності контролю ї боку Мінкультури протягом семи років НЗ «Києво-Печерська лавра» не забезпечено розроблення Плану організації території (Генерального плану) заповідника.

Відповідно до вимог Комітету всесвітньої спадщини, План організації території НЗ «Києво-Печерська лавра» є основою для розроблення у 2013 році Плану управління об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Проте, у 2010 році НЗ «Києво-Печерська лавра» розроблена та затверджена наказом Мінкультури від 30.12.2010 № 1329/0/16-10 лише Концепція Генерального плану розвитку НЗ "Києво-Печерська лавра".

• Рішенням Виконкому Київської міської Ради народних депутатів під 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві» та розпорядженням КМДЛ від 17.05.2002 № 979 „Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської Ради від 16.07.79 № 920" затверджені архітектурна охоронна зона та археологічна охоронна зона НЗ «Софія Київська», до якої входить: Ансамбль споруд Софійського собору, Андріївська церква, Золоті ворота та Михайлівська трапезна.

Межі та режим охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору погоджені Київською містобудівною радою у березні 2005 року та затверджені наказом Мінкультури від 23.12.2005 №1076 п.1 «Про затвердження меж та режиму охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору в м. Києві», який втратив чинність згідно з наказом Мінкультури від 05.07.2011 №511/0/16-11.

Затвердження меж та режиму охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору на міжнародному рівні відбулося під час роботи 29-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКОу липні 2005 році.

Однак, згідно з інформацією Головного управління охорони культурної спадщини КМДА за підписом в.о. начальника Я.Я. Діхтяря, у історнко-архітектурному опорному плані у складі Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони на період до 2025 року не відображені зміни, які сталися за 10 років, відносно попередніх історико-архітектурного та історнко-містобудівного опорних планів у складі діючого на сьогодні «Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2020 p.». До нього не нанесені історичні ареали та зони охорони, які були чинні на час розробки Генерального плану. Визначення нових історичних ареалів та розробка проекту нового охоронного зонування запропоновано без врахування змін, які сталися за час, що пройшов з моменту складання історико-архітектурного опорного плану «Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2020 p.», затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.

Крім того, розроблений у 2009-2011 роках Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень Мінкультури "Історико-архітектурний план м. Києва; межі та режими використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів м. Києва" для включення його до Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025 року не містить вимог нового ДБН Б.2.2-3:2012 "Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту" положення якого доцільно було б урахувати при розробці вказаної документації.

Враховуючи викладене, історико-архітектурний опорний план у складі Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони на період до 2025 року Консультативною радою при Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА не погоджено.

За таких умов в межах охоронної (буферної) зони заповідника здійснюється будівництво.

Відповідно до інформації головного архітектора НЗ «Софія Київська» Апостолової-Сосси Л.О, метою встановленої охоронної зони НЗ «Софія Київська» є запобігання порушенням тісно пов'язаного з Софійським ансамблем середовища, які призводять до зниження історико-культурної цінності як самої пам'ятки, так і Верхнього міста як цінного історичною містобудівного утворення. Проте, всупереч вимог розпорядження КМДА від 17.05.2002 № 979, в межах охоронної (буферної) зони заповідника: побудовано житловий комплекс з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом по вул. О.Гончара, 17-23; розроблено та затверджено проекти будівництва офісних, житлових та торгівельних приміщень по вул. Рейтарська, 12; Стрілецькій 10/1; на перетині вулиць Стрілецької та Георгіївського провулку 9/11 і на перетині вул. Вол оди мирської та Софійської 21/20. Крім того, не зважаючи на мораторій накладений рішенням VII сесії VI скликання Київради від 14.07.11 № 392/5779 на будь-яке будівництво в буферній зоні до розробки і затвердження детального плану територій історичної частини міста, рішенням Київради від 06.10.11 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою під будівництво готельно-житлового комплексу з підземним паркінгом по вул. Золотоворотський, 11.

Генеральний план території ансамблю споруд Софійського собору НЗ "Софія Київська" розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом «УкрНДІпроектреставрація» у 2008-201 1 роках. Генпланом передбачено благоустрій території. Однак, на сьогодні в заповіднику проводяться лише підготовчі роботи з розроблення науково-проектної документації «Концепція Плану організації території Національного заповідника «Софія Київська», що мас передбачати виконання робіт, визначених ч. 6. ст. 33 Закону 1805 (визначення меж, зон охорони, обсягів і строків проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту і пристосування об’єктів культурної спадщини, благоустрою заповідника, а, також, заходів з охорони і використання об'єктів культурної спадщини, збереження і відтворення традиційного характеру середовища).

• Загальнодержавною програмою збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки, затвердженою Законом України від 20.04.2004 №1692 передбачено Держкомзему, Раді Міністрів Автономної республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям разом з органами місцевого самоврядування у 2004-2010 роках забезпечити видачу історико-культурним заповідникам державних актів на право постійного користування землею. Крім того, згідно з вимогами статті 84 Земельного кодексу України, землі під історико-культурними об'єктами, що мають національне значення, повинні належати до земель державної власності.

Перевіркою встановлено, що у НЗ «Софія Київська» акти на право постійного користування земельними ділянками оформлено під усі, за виключенням музею "Золоті ворота", який на даний час знаходиться на погодженні в Управлінні земельного кадастру КМДА та Михайлівської трапезної, об'єкти національної культурної спадщини. Водночас, в НЗ "Києво-Печерська лавра" державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 27,29 га відсутній. Рішенням Київради від 27.10.2011 №507/6743 НЗ «Києво-Печерська лавра» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: вул. Лаврська, 9 у Печерському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування об'єктів заповідника.

НЗ «Києво-Печерська лавра» за результатами конкурсних торгів укладено договір із ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» від 02.10.2012 №163/2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок історико-культурного призначення для експлуатації та обслуговування об'єктів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на вул. Лаврській 5,9,14,15,17 у Печерському районі м. Києва (загальна вартість послуг - 158,3 тис. гри., строк виконання - 02.12.2012).

Таким чином, через неузгодженість із Київською міською держадміністрацією розробленого підпорядкованим Мін культури Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень історико-архітектурного плану м. Києва для включення його до Генеральної о плану міста Києва та його приміської зони до 2025 року, відсутність плану організації територій НЗ "Києво-Печерська лавра" та НЗ "Софія Київська", державного акта на право постійного користування земельною ділянкою у НЗ "Києво-Печерська лавра" існує ризик неконтрольованої забудови охоронних зон цих заповідників, що негативно вплине на стан їх пам'яток, які є національним надбанням.

 5. РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРКИ ПЛАНУВАННЯ, ПОВНОТИ НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА УТРИМАННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦОНАЛЬНИХ ЗАПОВІДНИКІВ

 На забезпечення утримання і збереження історико-культурної спадщини в НЗ «Києво-Печерська лавра» та «Софія Київська» у 2011 - 9 місяців 2012 року із держбюджету у відповідності до затверджених кошторисів виділено 231,7 млн. грн. або 54,1 відс. до потреби, з яких:

• Мінкультури України - 182,6 млн. грн. (за КПКВК 1802030 -94,7 млн. грн., за КПКВК 1802040 - 30,0 млн. грн., за КПКВК 1801490 у 2012 році - 112,2 млн. грн., у т.ч. на 9 місяців 2012 року - 57,9 млн. грн.);

• Мінрегіон України - 49,1 млн. грн. (за КПКВК 2751820 -1,6 млн. грн., за КПКВК 2751800 - 40,0 млн. грн., у т.ч. за 9 місяців 2012 -13,5 млн. грн., за КПКВК 2751870- 14,0 млн. гривень).

Схема руху коштів державного бюджету виділених на утримання і збереження історико-культурної спадщини НЗ "Софія Київська" та "Кпєію-Печерська лавра" наведена в додатку до Звіту.

 5.1. Стан планування та використання Мінкультури коштів державного бюджету на збереження історико-архітектурної спадщини в заповідниках

 Згідно з проектами кошторисів за КПКВК 1802030, 1802040, 1801490, 2751080 потреба у коштах на утримання та збереження об'єктів культурної спадщини НЗ "Софія Київська" та "Києво-Печерська лавра" у 2011-2012 роках визначена у сумі 428163,1 тис.грн., у тому числі НЗ "Софія Київська" - 97736,3 тис. грн., НЗ "Києво-Печерська лавра" - 330426,8 тис. гривень. З яких видатки НЗ "Софія Київська" обсягом 45201,9 тис.грн. (Мінрегіон - 13002,2 тис. гри. та Мінкультури - 32199,7 тис. грн.) не обґрунтовані відповідними розрахунками, що є порушенням вимог п.22 Порядку складання, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок 228), і свідчить про неналежний контроль з боку головних розпорядників бюджетних коштів.

Загалом на утримання та збереження об'єктів культурної спадщини 113 "Софія Київська" та "Києво-Печерська лавра" у 2011-2012 роках затверджені видатки за вказаними бюджетними програмами на суму 236915,3 гне. грн. або 55,3 відс. до потреби. У тому числі на 9 місяців 2012 року затверджено 57894,4 тис. грн. (з них НЗ "Софія Київська" - 62999.8 тис.грн. або 64.4 піде. 113 "Києво-Печерська лавра" - 144415,5 тис. грн. або 43,7 відс), з яких видатки НЗ "Софія Київська" в сумі 732,1 тис. грн. (Мінрегіон України - 1 12,0 тис. грн. та Мінкультури -620,1 тис. грн. за КПКВК 1802030 і 1801490) не підтверджені детальними розрахунками, що є порушенням вимог п.29 Порядку 228.

Паспорти бюджетних програм за КПКВК 1802030, 1802040, 1801490 на 2011-2012 роки затверджені Мінкультури та Мінфіном з перевищенням встановленого терміну у 2011 році за КПКВК 1802030 на 16 днів, за КПКВК 1802040 - на 46 днів та у 2012 році за КГЖВК 1801490 - на 14 днів, що суперечить вимогам п.8 ст. 20 Бюджетного кодексу.

Крім того, в рамках виконання Державної цільової програми з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу Укрєвроінфрапроектом за КПКВК 6651250 у 2011 році спрямовано 24776,8 тис.грн, у тому числі: на проведення ремонтно-реставраційних робіт дзвіниці НЗ "Києво-Печерська лавра" - 12490,0 тис. грн., на реставрацію Софійського собору НЗ "Софія Київська" - 12286,8 тис. гривень.

Структура проведених заповідниками видатків наведена в діаграмі:

 

 

 

Дані діаграми свідчать, що у 2011-9 місяців 2012 року 86,5 відс. видатків загального фонду заповідників складають видатки споживання, в т.ч. оплата праці 3 нарахуваннями - 79,3 відс. (І ІЗ «Києво-Печерська лавра» - 80,5 відс, НЗ «Софія Київська» - 75,5 відсотка). У структурі видатків спеціального фонду поточні видатки займають 93,9 відс, що в розрізі складають усі витрати на утримання заповідників, з них: оплата праці з нарахуваннями - 53,3 відсотка. За звітний період на видатки розвитку заповідників спрямовано лише 18090,2 тис. грн. (за загальним фондом -15155,3 тис. грн., спеціальним фондом - 2934,9 тис.грн.), що складає 7,3 відс. від потреби на проведення ремонтно-реставраційних робіт.

Водночас, за інформацією начальника відділу науково-реставраційних та відновлювальних робіт заповідника А.В.Овчар, пам'ятки архітектури національного значення НЗ "Києво-Печерська лавра": «Церква над економічною брамою (Церква Всіх Святих, корпус №82)» потребує термінових ремонтно-реставраційних робіт: стан будівлі та окремі фрагменти розписів знаходяться у незадовільному стані, а сходова клітина входу до церкви — в аварійному. Фарбовий шар фасадів знаходиться у незадовільному стані, «Церква Спаса на Берестові (корпус №84)» - потребує комплексу протиаварійних робіт, в «Троїцькій надбрамній церкві (корпус №27)» - монументальний та станковий живопис іконостасу втрачено, сама церква погребує термінових ремонтно-реставраційних робіт, крім того, на об'єкті відсутня охоронно-пожежна сигналізація.

• При цьому, при визначенні НЗ «Києво-Печерська лавра» посадових окладів усіх без винятку робітників господарського сектору адміністративно-господарської служби застосовано додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів у розмірі 2-2,8, тоді як згідно з п.1 постанови Уряду від 03.04.2006 № 413 "Деякі питання оплати праці працівників національних закладів культури" (далі - Постанова 413), зазначений коефіцієнт застосовується, зокрема, до висококваліфікованих робітників, які забезпечують та безпосередньо виконують творчі, музейні, науково-дослідні, науково-освітні функції, а також функції з охорони культурної спадщини. В результаті неправомірного застосування додаткових коефіцієнтів до посадових окладів 54 працівників господарського сектору адміністративно-господарської служби при плануванні видатків за загальним фондом на 2011- 9 місяців 2012 року фонд заробітної плати з нарахуваннями завищено щонайменше па 2345,5 тис. грн., які були виплачені.

Крім того, внаслідок завищення НЗ «Києво-Печерська лавра» реальної потреби в друкованій продукції станом на 01.10.2012 на складі зберігаються її залишки в кількості 159 тис. од. на суму 1038,8 тис. грн., з них більше половини це видання оприбутковані протягом 2001-2006 років (альбоми, афіші, альманахи, календарі, тематичні видання та інш.) та у 2011 році (27,2 тис. од.), на які було спрямовано 978,1 тис. грн. у т.ч. у 2011 році 182,8 тис. грн., що є неефективним використанням коштів.

Розпорядженням Уряду від 06.06.2011 № 712 (з урахуванням змін внесених постановою від 12.12.2011 № 1335) Мінкультури додатково виділено 5700,0 тис. грн. для здійснення заходів з відзначення 1000-річчя заснування Софійського собору та проведення протиаварійних і ремонтно-реставраційних робіт в Андріївській церкві.

Планом заходів з підготовки та відзначення у 2011 році 1000-річчя заснування Софійського собору, затвердженого розпорядженням Уряду від 30.03.2011 №249 (в редакції розпорядження Уряду від 26.09.2011 №907) (далі - План Заходів) в частині проведення ремонтно-реставраційних робіт визначено виконання робіт з ремонту і реставрації лише Софійського собору та південної башти. Однак, незважаючи на зазначене, Мінкультури із вказаних коштів заплановано 2870,0 тис. грн. з яких використано 2262,0 тис.грн. на проведення ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятці архітектури XIX ст. Консисторія НЗ «Софія Київська» та розроблення проекту ремонтно-реставраційних робіт Оборонних мурів, що не визначено вказаним Планом заходів і є порушенням чинного законодавства. За відсутності затвердженої науково-проектної документації у 2010-2011 роках заповідником використано на облаштування гідроізоляції Консисторії 1477,7 тис. грн.( в т.ч. у 2011 ропі на 799,5 тис. грн.), що є порушенням вимог ст. 26 Закону 1805.

• Згідно із п.31 ст.5 Закону 1805, до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини віднесено формування і розміщення державного замовлення, укладення з цією метою контрактів, у т.ч. на реставрацію та ремонт пам'яток. Проте, Мінкультури не ініційовано перед Мінекономрозвитку включення видатків на проведення ремонтно-реставраційних робіт до обсягів державного замовлення на 201 1-20 і 2 роки, хоча на цю мету в державному бюджеті затверджено 19959,3 тис. гри. (НЗ «Софія Київська» - 6498.8 тис.грн. та НЗ «Києво-Печерська лавра» - 13460.5 тис.грн.).

Як наслідок, протягом останніх років Мінкультури не визначено державним замовником з проведення ремонтно-реставраційних робіт, незважаючи на наявність коштів на їх проведення, що свідчить про невиконання Мінкультури повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини в частині формування і розміщення державного замовлення з проведення ремонтно-реставраційних робіт, які Порядком формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженим постановою Уряду від 29.02.96 №266 віднесені ю пріоритетних напрямів виконання завдань щодо розвитку культури.

• В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності", якою визначено, що державні музеї та історнко-культурні заповідники, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення, охороняються Державними службами охорони, протягом 2011 - 9 місяців 2012 року охорону НЗ "Софія Київська" здійснювали також приватні підприємства: ПП "Скорпіон-С", ПП "Місто 044", ПП "Група Елам", ПП "Лаваль С".

• При формуванні спецфонду, всупереч вимог п.4 ст. ІЗ Бюджетного кодексу НЗ "Софія Київська" у 2011-9 місяців 2012 року надходження шд реалізації поліграфічної продукції та сувенірів у сумі 297,3 тис.гри. (Мінрсііоіі-190,7 тис.грн., Мінкультури - 106,6 тис. гри.) заплановано не як надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності, а як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, що є порушенням бюджетного законодавства.

У порушення Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Держказначейства від 25.11.2008 № 495, видатки спеціального фонду на встановлення у фондосховищі № 6 І ІЗ "Києво-Печерська лавра" сертифікованих металевих дверей вартістю 9,0 тис. гри. затверджені Мінкультури на 201 1 рік за КЕКВ 2133 «Капітальний ремонт інших об'єктів» замість КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування». Зазначені кошти у 2011 році не використані.

Таким чином, за відсутності належного контролю з боку Мінкультури та Мінрегіон заповідниками заплановано у 2011-2012 роках з порушенням бюджетного та чинного законодавства 6253,9 тне.гри. (НЗ "Софія Київська" - 3899,4 тис. грн., НЗ "Києво-Печерська лавра" - 2354,5 тис. грн., з них Мінрегіон - 302,7 тис. грн., Мінкультури - 5951,2 тис. гривень). > У 2011 - 9 місяців 2012 року НЗ "Софія Київська" та "Києво-Печерська лавра" за вказаними бюджетними програмами здійснено видатки загалом на суму 160893,4 тис. грн., з них за загальним фондом - 112329,7 тис. грн., що становить 87,8 відс. від уточнених призначень. У 2011 році не використано та повернуто до державного бюджету 31422,8 тис. грн. (НЗ "Софія Київська" - 1539,3 тис. грн., НЗ "Києво-Печерська лавра" - 383,5 тис. грн., Релігійною організацією Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) УПЦ - 29500,0 тис. гривень), з них: 1922,8 тис. грн. внаслідок неефективного управління коштами. За інформацією начальника управління бухгалтерського обліку та фінансової звітності, головного бухгалтера Мінкультури В.В.Жука, згідно з пояснювальною запискою за 2011 рік вказаної Релігійної організації, повернення коштів в сумі 29500,0 тис.грн. відбулося у зв'язку із виділенням вказаних коштів після 20 грудня та не оплатою органами Держказначейства платіжних доручень в кінці року.

• За відсутності належного контролю з боку Мінкультури, при нарахуванні та виплаті заробітної плати встановлено порушень на суму 678,5 тис. гривень. З них, в порушення вимог п. З наказу Мінкультури від 18.10.2005 № 745 "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Сдиної тарифної сітки" без відповідного погодження з ним, 113 "Києво-Печерська лавра" встановлено у 2012 році надбавки за складність і напруженість в роботі двом із шести заст. ген. директора Л.Ф. Хроненко та С.І. Бойко та заст. ген. директора О.В. Поляковій у травні 2012 року нараховано премію. Зазначене призвело до безпідставного встановлення та виплати надбавок і премії, а також перерахувань до державних фондів загалом на суму 61,8 гне. грн., що с порушенням чинного законодавства.

Всупереч вимог ст. 43 Кодексу законів про працю України від 10.12.72 (далі - КЗпП) без погодження з первинною профспілковою організацією, згідно з наказами бувшого ген. директора НЗ «Києво-Печерська лавра» Громової М.Е., звільнено 6 штатних працівників. Станом на 01.10.2012, за рішеннями суду всі 6 працівників поновлено на роботі. Згідно із ст. 235 КЗпП через звільнення без законних підстав сплачено вказаним працівникам 397,2 тис. грн. та проведено відрахувань до державних цільових фондів у сумі 129,1 тис. гри., що с їх неефективним використанням. Листами від 11.04.2012 №426 та від 06.11.2012 №1200 заповідник звернувся до Прокуратури міста Києва з приводу вжиття заходів щодо відшкодування з колишнього ген. директора Громової М.Е. нанесених заповіднику збитків з приводу незаконного звільнення працівників.

НЗ «Києво-Печерська лавра» в травні 2012 року ген .директором В.М. Лісничою укладено 4 угоди цивільно-правового характеру із фізичними особами на виконання робіт, що передбачені посадовими інструкціями працівників відділу взаємодії з пресою та громадськістю, який укомплектовано у повному обсязі, внаслідок чого неефективно використано 43,6 ніс. гривень.

Крім того, за наявності в заповіднику юридичного підрозділу у кількості 5 осіб, який укомплектовано у повному обсязі, ген. директором Лісничою В.М. укладено договір від 20.09.2011 №ЮБ-КП на надання юридичних послуг з ТО В «Юридичне бюро Мостовенко та Партнери» на суму 15,0 тис.грн., які були оплачені за рахунок коштів спеціального фонду, і є їх неефективним використанням.

• Всупереч вимог Правил роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 №460, та Правил торгівлі антикварними речами, затверджених Спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (нині Міністерство економічного розвитку і торгівлі) та Міністерства культури і мистецтв України від 29.12.2001 № 322/795, якими передбачено здійснення роздрібного продажу ювелірних виробів та антикварних речей через спеціалізовані магазини, спеціалізовані відділи (секції) магазинів з універсальним асортиментом товарів, в НЗ "Києво-Печерська лавра" з 1998 року торгівля ювелірними виробами та сувенірною продукцією здійснюється Службою музейного сервісу, яка є структурним підрозділом заповідника і створена з цією метою. Для реалізації товарів застосовується схема комісійної торгівлі з позабалансовим обліком. Торгівля здійснюється в пристосованих приміщеннях, що є об'єктами архітектурної культурної спадщини.

Однак, облік ювелірних виробів та сувенірної продукції здійснюється НЗ "Києво-Печерська лавра" з порушенням п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88 (відсутні підсумки загальної суми оборотів по субрахунках, численні випадки виправлення помилок та закреслювань, відсутність первинних підтверджуючих бухгалтерських документів до меморіально-ордерного журналу №12-6 та ніші).

За відсутності системного контролю з боку керівників НЗ «Києво-Печерська Лавра», інвентаризацію проведеною у Службі музейного сервісу у серпні 2012 року виявлено нестачу 4945 од. товарно-матеріальних цінностей на суму 356,5 тис. гри. (підзвітна особа, товарознавець П.М.Сірий) у т.ч.: книг та брошур - 118 од. на суму 46,9 тис. грн.; творів образотворчого мистецтва та сувенірної продукції 3108 од. на суму 174,0 тис. грн.; антикваріату 345 од. на суму 128,8 тис. грн., друкованої продукції - 1374 од. на суму 6,8 тис. гривень.

Зазначені матеріальні цінності взято заповідником на реалізацію від фізичних та юридичних осіб та підставі договорів та квитанцій комісійної торгівлі, оплату за які передбачено здійснювати після їх продажу. Враховуючи факт нестачі, а також звернення громадян з вимогою розрахуватися за надані на реалізацію картини, нестача в сумі 356,5 тис. грн. за рішенням суду може бути збитками установи.

За інформацією начальника юридичного відділу заповідника М.В.Конарєва, з метою притягнення винних до відповідальності та відшкодуванню нанесених заповіднику збитків, юридичним відділом готуються документи для їх передачі до правоохоронних органів.

• За відсутності дієвого контролю з боку Мінкультури, в порушення вимог ст.2 п. 1 Закону України від 01.06.2010 № 2289 «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон 2289), без проведення тендерних процедур,

НЗ «Києво-Печерська лавра» в особі ген. директора В.М.Лісничої укладено договір із ПП «Новопромбуд-Груп» від 04.05.2012 №61/2 на суму 186,9 тис. грн. та проведено оплату за виконані роботи з поточного ремонту східного фасаду корпусу №92 пам'ятки «Монастирські мури».

Всупереч вимог ст. 26 Закону 1805 у НЗ «Софія Київська» за відсутності у 2012 році дозволів Мінкультури та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві виконувались роботи з поточного ремонту фасаду будівлі Дзвіниці на суму 199,5 тис. гривень. Крім того, пропозиції всіх учасників торгів на проведення вказаного ремонту не містять кошторисів та дефектних актів, як того вимагав запит цінових пропозицій НЗ «Софія Київська, що є порушенням п.2 ст. 36 Закону 2289.

• В порушення вимог пп. 1,2,4 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.92 № 2269 в пам'ятці національного значення «Келії» (охоронний №4/5) НЗ «Києво-Печерська лавра» без договору оренди, з 07.06.2012, згідно з довідкою Нацбанку від 30.05.2012 № 41-114/2732, функціонує відділення №52 ПАТ "Банк Перший" із відповідним банківським устаткуванням (банкомат, система відео-спостереження, комп'ютери та інш.) і займає 12,3 кв.м. Внаслідок відсутності договору оренди, і відповідно договору на відшкодування комунальних послуг, останні банком за 6 місяців заповіднику не відшкодовано. Розрахунково, з державного бюджету на оплату використаних банком комунальних послуг спрямовано 3,4 тис. грн., що є їх неефективним використанням.

Всупереч вимог п. 19 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської Ради від 22.09.2011 №34/6250, відповідно до якої у разі встановлення орендної плати в розмірі 1 грн. на рік орендар окремо сплачує, експлуатаційні витрати відповідно до договору, НЗ «Києво-Печерська лавра» протягом 2011 - 9 місяців 2012 року, при розрахунку орендарям відшкодувань експлуатаційних видатків враховувалась плата 1,95 грн. за 1 кв.м., яка, незважаючи на збільшення вартості усіх експлуатаційних витрат щонайменше в 5,21 рази, не змінювалася з 2004 року. Як наслідок, п'ятьма орендаторами (бюджетні та громадські організації) за 2011-9 місяців 2012 року не відшкодовано заповіднику розрахунково 200,0 тис.гривень.

Крім того, НЗ «Софія Київська» укладено 57 договорів про передачу від 1 години до тижня та місяця у користування від 200 і більше кв.м. приміщень для "сприяння" у проведенні культурно-мистецьких заходів, у більшості з яких не визначено, які саме культурно-мистецькі заходи будуть проведені. Водночас, умовами 40 договорів передбачено лише відшкодування комунальних послуг і експлуатаційних витрат, без визначення плати за надання в користування приміщень (Будинок Митрополита, приміщення «Золотих воріт», подвір'я «Софійського собору» та інш.), що є пам'яткою національною значення.

Пунктом 6 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затвердженого постановою Уряду від 05.06.1997 № 534, п.7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затвердженої о постановою Уряд від 12.12.2011 № 1271, передбачено надання закладами культури послуг з організації та/або проведення культурно-масових заходів, міжнародних симпозіумів, науково-практичних конференцій, семінарів, майстер-класів. концертів, фестивалів, виставок і вистав.

Таким чином, згідно із названими Переліками державні заклади культури можуть укладати договори як на надання послуг з організації та проведення культурно-масових заходів, міжнародних симпозіумів, науково-практичних конференцій, семінарів, майстер-класів, концертів, фестивалів, виставок і вистав, так і на оренду приміщень театрів, концертних залів, цирків, культурно-освітніх закладів, музеїв, заповідників у разі, коли це не перешкоджає провадженню закладом діяльності у сфері культури. Тому вид договору мас визначатись з урахуванням предмету конкретного зобов'язання. В результаті таких дій керівництва заповідника (ген. директор Куковальська Н.М), НЗ «Софія Київська» недоотримано надходжень (відшкодування експлуатаційних витрат) за період 2011-9 місяців 2012 розрахунково щонайменше - 213,8 тис. грн., що є порушенням чинного законодавства.

Всупереч вимог п. 2.4 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом ДКУ від 17.07.2000 № 64 та п.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 (далі - Закон 996), підземні споруди Верхньої Лаври в кількості 17 одиниць станом на 01.10.2012, за даними бухгалтерського обліку НЗ "Києво-Печерська лавра" не обліковувалися, внаслідок чого занижено вартість активів на загальну суму 3361,0 тис. гривень.

Отже, внаслідок відсутності належного контролю з боку Мінкультури НЗ "Софія Київська" та "Києво-Печерська лавра" у 2011-9 місяців 2012 року з порушенням чинного законодавства - 4634,9 тис.грн, неефективно — 250,4 тис. гри., недоотримано доходів заповідниками - 413,8 тис. гри., та допущено неефективне управління бюджетними коштами у сумі 1922,8 тис. гривень.

 5.2. Аналіз планування та використання Мінрегіон коштів державного бюджету на проведення протизсувних заходів, протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт

 Проведення протизсувних заходів, інженерного захисту, протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт на території Києво-Печерської лаври у 201 1 -9 місяців 2012 року здійснювалося Мінрегіон за КПКВК 2751800 та КПКВК 275 І 870 загалом на суму 47500,0 тис. гривень.

В порушення вимог п. 6 розділу 1 Правил 1098 паспорти за КПКВК 2751800 на 2011 та 2012 роки затверджено із запізненням на 2,5 та 1,5 місяці відповідно через несвоєчасне подання Мінрегіоном їх проектів. Також, незважаючи на те, що зміни до річного розпису Державного бюджету України внесені Мінфіном 19.05.2011, а Порядок використання коштів державного бюджету на вказану мету затверджено наказом Мінрегіону 29.06.2011 №97, набрав чинності 29.07.2011, проект паспорту за КПКВК 2751870 надіслано Мінрегіоном на затвердження до Мінфіну лише 06.09.2011, тобто з порушенням встановленого терміну на 24 дні.

Відповідно до Плану проведення у 2011-2012 роках протизсувних заходів, інженерного захисту, протиаварійних робіт та ремонтно-реставраційних робіт на території Києво-Печерської лаври та Переліку об'єктів та заходів, що фінансуються у 2012 році за рахунок видатків бюджетної програми, затверджених наказами Мінрегіону (від 22.03.2011 №21, від 08.08.2011 №140 та від 01.03.2012 №89), одержувачем коштів державного бюджету на виконання вказаних бюджетних програм визначено Релігійну організацію - Свято-Успенську Києво-Печерську лавру (чоловічий монастир) УПЦ (далі - Монастир).

• Фактично на проведення протизсувних заходів, інженерного захисту, протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт на об'єктах Києво-Печерської лаври, що заходяться на балансі Національного заповідника підпорядкованого Мінкультури, використано 40600,0 тис. гривень.

Мінрегіон, якому Законами про державний бюджет на 2011 та 2012 роки затверджені та відповідно окремих постанов Уряду виділені додаткові видатки на цю мету, укладені договори про делегування Монастирю повноважень щодо здійснення функцій замовника з проведення протизсувних заходів, інженерного захисту, протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт на території Києво-Печерської лаври, що перебувала у власності територіальної громади м. Києва, а не повноважень на виконання бюджетної програми як одержувачу бюдже і них коштів, що передбачено п. 3 ст.22 Бюджетного кодексу України.

В порушення вимог ст.26 Закону 1805, за відсутності па дату перерахування коштів відповідних дозволів на виконання робіт Мінрегіон України у 2011 році спрямовано Монастирю 19500,0 тис. гривень. Монастирем у свою чергу, за відсутності відповідних дозволів14, використано на оплату за виконані протиаварійні роботи з реконструкції дорожнього покриття Ближньопечерного спуску з влаштуванням дощової каналізації та ремонтно-реставраційні роботи Корпусу №54 - 8452,0 тис. грн., що є порушенням чинного законодавства.

Аналогічно у 2012 році, за відсутності на дату перерахування коштів відповідних дозволів15, Міністерством спрямовано і Монастирем використано 3000,0 тис. грн. на проведення робіт з реставрації та пристосування корпусів №57 та №54, що свідчить про неналежний контроль як боку Мінрегіон України, так і Державної казначейської служби України та не дотримання відповідних вимог Порядку здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень, затвердженого постановою Уряду від 27.12.2001 №1764 (далі-Порядок 1764).

На реконструкцію замощення майданчиків Дальньопечерної площі з метою інженерного захисту території у 2011 році спрямовано 7821,1 тис. гри., 100,0 відс. його кошторисної вартості, проте даний об'єкт до цього часу Монастирем не введено в експлуатацію, що також свідчить про відсутність належного контролю з боку Мінрегіон України та не забезпечення неефективного використання бюджетних коштів.

Всупереч вимог Порядку затвердження титулів16, у 2011 році понад обсяги, визначені титулом будови (об'єкта) на проведення ремонтпо-реставраційних робіт корпусу №57 (Келії Гостинного двору), Монастирем спрямовано 1580,0 тис. грн., що є порушенням чинного законодавства.

Крім того, корпус №57 (Келії Гостинного двору) на який поширюється статус пам'ятки місцевого значення, відповідно до висновку Експертної комісії та рішення Науково-методичної ради Мінкультури від 05.04.2012, не відповідає критеріям, визначеним пп. 10, 11 Порядку 1760 і не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, оскільки цей об'єкт не зберіг свою форму та матеріально-технічну структуру і не відповідає критерію автентичності.

Однак, до 29.10.2012 це рішення Мінкультури не доведено до заповідника, на балансі якого знаходиться зазначена пам'ятка. Як наслідок, станом на 01.10.2012 кошти державного бюджету у сумі 1487,9 тис. гри., виділені для забезпечення збереження пам'яток архітектури та унікального історико-культурного середовища Києво-Печерської лаври, використані за погодженням із НЗ «Києво-Печерська лавра» неефективно на реставрацію та пристосування об'єкту, що фактично втратив свою автентичність.

Таким чином, незважаючи на те, що об'єкти Києво-Печерської лаври, знаходяться на балансі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, який віднесено до сфери управління Мінкультури, Мінфіном щорічно плануються бюджетні призначенії» Мінрегіон України для проведення на цих об'єктах ремонтно-реставраційних робіт, чим недотримано вимог статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини", за яким власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону. Відсутність контролю з боку Мінрегіон України та Державної казначейської служби України, неналежна організація забезпечення виконання протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт, і відсутність міжвідомчої координації призвели до використання коштів державного бюджету у сумі 13032,0 ніс. грн. з порушенням чинного законодавства та у сумі 9309,0 тис. грн. -неефективно.

• Незважаючи на подані Мінрегіоном листами від 04.08.2010 №2/16-10/11536 та від 07.04.2011 № 25-10/2946/0/6-11 до Мінекономрозвитку пропозиції на проведення реставраційно-ремонтних робіт на об'єктах, що є пам'ятками культурної спадщини, у т.ч. і щодо робіт з реконструкції та реставрації Софійського собору на суму 10820,0 тис. грн. (уточнені пропозиції - на 1600,0 тис.грн.), державне замовлення на 201 1 рік не затверджено. Лише у жовтні 2011 року, при внесенні постановою Уряду від 26.10.2011 №1086 змін до постанови від 22.06.2011 № 673, Мінрегіон визначено державним замовником у сфері культури в частині проведення робіт з реставрації об'єктів культурної спадщини Софійського собору, на що передбачено спрямувати 1600,0 тис. гри., або лише 14,8 відс. від попередніх та 100,0 відс. від уточнюючих пропозицій Міністерства.

Фінансове забезпечення виконання державного замовлення робіт з реконструкції та реставрації Софійського собору, здійснювалося Мінрегіон України за КПКВК 2751820, на що було затверджено 1600,0 тис.грн., що відповідає обсягам, визначеним Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженою постановою Уряду від 14.04.2010 № 357 (із змінами) (далі - Програма Євро 2012).

В порушення вимог п. 6 розділу 1 Правил 1098 паспорт за КПКВК 2751820 на 2011 рік затверджено із запізненням на 24 дні (11.03.2011), при тому що проект паспорту подано Мінрегіоном у визначені цими Правилами терміни (01.02.2011).

Враховуючи, що Мінрегіон у травні делегував НЗ "Софія Київська" повноваження щодо здійснення функцій замовника з виконання бюджетної програми за КПКВК 2751820 (договір від 10.05.2011 за № 1-25/16-11), тобто на півроку до затвердження йому Мінекономрозвитку обсягів державною замовлення, державний контракт на розміщення державного замовлення із НЗ "Софія Київська", як виконавцем державного замовлення, Міністерством не укладено. Тобто визначену Порядком формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 № 266, процедуру розміщення державного замовлення не застосовано.

У травні 2011 року НЗ "Софія Київська" укладено 4 договорі? на проведення комплексу робіт з реконструкції та реставрації Софійського собору загалом на суму 1595,6 тис.грн., що на 4,4 тис. грн. менше, ніж затверджено кошторисом за КПКВК 2751820. Уточнені обсяги комплексу вказаних робіт на 2011 рік, всупереч вимог постанови Уряду про затвердження державного замовлення на 2011 рік, визначені в сумі 1561,0 тис. грн. або на 39,0 тис. гри. менше. Крім того, у кінці 2011 року Держказначейством не оплачено виконані роботи та вилучено до державного бюджету 560,1 тис. гривень.

Загалом, при кошторисній вартості вказаних робіт в сумі 8440,0 тис. гри., в межах видатків Програми Євро 2012 у 2008-2011 роках фактично через Мінрегіон України та Укрєвроінфрапроект спрямовано - 7181,0 тис. грн. (85,1 відс. від кошторисної вартості робіт), у т.ч. у 2011 році - 3200,0 тис. гри., у 2012 році кошти не планувались і не виділялись.

Таким чином, ще на стадії планування проведення ремонтно-реставраційних робіт пам'ятки архітектури XI ст. Софійський собор передбачено їх невиконання. Як наслідок, проведено лише ремонтно-реставраційні роботи на фасадах та даху Софійського собору.

Відповідно до Звіту про виконання Мінрегіон України державного замовлення у сфері культури в частині проведення робіт з реставрації об'єктів культурної спадщини (Софійського собору) у 2011 році, виконано робіт на суму 1536,5 тис. грн. або на 96,0 відсотків. Прострочена кредиторська заборгованість за виконане у 2011 році державне замовлення становить 496,6 тис. грн. і незважаючи на неодноразові звернення Мінрегіон України до Уряду, Мінфіну та Мінекономрозвитку (листи від 13.01.2012 № 12/20-7-78. від 09.02.2012 № 7/7-1935, від 29.08.2012 № 12/20-7-2273. під 13.03.2012 № 7/7-3996) станом на 15.10.2012 не погашена.

Таким чином, затвердження за поданням Мінекономрозвитку державного замовлення з реконструкції та реставрації Софійського собору наприкінці жовтня 2011 року та, за відсутності належної уваги з боку Держказначейства, незабезпечення його фінансовим ресурсом свідчить про формальність цього держзамовлення. У результаті неефективного управління Мінрегіоном коштами, в кінці 2011 року до бюджеіу вилучення 63,5 тис. грн., що були виділені на цю мету. Як наслідок, на сьогодні обліковується прострочена кредиторська заборгованість за виконане у 2011 року державне замовлення в сумі 496,6 тис. гривень.

 ВИСНОВКИ

 1. Міністерством культури України і Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (до 1 вересня 2011 року) як головними розпорядниками бюджетних коштів не забезпечено належного контролю за ефективним та обґрунтованим використанням підпорядкованими їм Національним заповідником «Софія Київська» (далі – НЗ «Софія Київська») і Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником (далі – НЗ «Києво-Печерська лавра») коштів державного бюджету на утримання та збереження об’єктів культурної спадщини. Управлінські рішення Мінкультури як її центрального органу виконавчої влади не забезпечили належної координації та регулювання діяльності у сфері охорони культурної спадщини. У результаті із 72-х пам’яток НЗ «Софія Київська» та 120 пам’яток НЗ «Києво-Печерська лавра» 26 (36,1 відс.) і 27 пам’яток (22,5 відс.) відповідно знаходяться у незадовільному та аварійному стані. Понад 30 відс. і 80 відс. площ заповідників передано в оренду, спільне і безоплатне користування, при цьому експонується лише близько 5 відс. предметів основного музейного фонду, що обмежує права громадян на доступ до культурних цінностей, і визначені Законом України «Про культуру».

2. Внаслідок неналежного виконання Мінкультури своїх основних функцій понад 10 років не здійснюється публікація Державного реєстру нерухомих пам’яток України в спеціалізованому періодичному виданні, до цього часу до нього не внесені пам’ятки архітектурного ансамблю Софійського собору та комплексу споруд Києво-Печерської лаври, які мають виняткове значення для світової культури і ще у 1990 році включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На 60 об’єктів культурної спадщини. НЗ «Софія Київська» та НЗ «Києво-Печерська лавра» відсутня належна облікова документація, що не забезпечує дієвого контролю за станом їх збереження.

3. Порушуючи вимоги ст. 19 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі – Закон), згідно з якими кожна пам’ятка має майнову цінність, яка обчислюється у грошовій одиниці України, НЗ «Києво-Печерська лавра» здійснено грошову оцінку 60 відс, а НЗ «Софія Київська» – лише 12,5 відс. пам’яток. При цьому Мінкультури не визначило порядку обліку об’єктів культурної спадщини, що є порушенням ст. 14 Закону. Як наслідок, нині продовжують діяти нормативні акти про охорону культурної спадщини, прийняті ще за радянських часів, які не передбачають вартісного обліку пам’яток.

4. Міністерством та НЗ «Києво-Печерська лавра» не здійснюються відповідні заходи щодо повернення п’яти музейних експонатів, переданих до МЗС понад 20 років тому в тимчасове користування, а також щодо внесення до Каталогу культурних цінностей, викрадених з державних музеїв, заповідників, установ та приватних колекцій п’яти музейних предметів НЗ «Києво-Печерська лавра», викрадених ще за радянських часів, зокрема двох ікон кінця XIX століття.

5. У порушення Порядку укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронні договори на 10 пам’яток НЗ «Києво-Печерська лавра» не укладені, що унеможливлює визначення режиму їх використання, забезпечення пам’яткоохоронних заходів.

6. Мінкультури, Мінрегіон і керівництво заповідників не вживали достатніх заходів для створення належних умов зберігання предметів музейного фонду заповідників. Як наслідок, 153,5 тис. культурних і матеріальних цінностей (97,1 відс. загальної кількості музейних фондів), які зберігаються у фондосховищах у неналежних умовах, можуть бути пошкоджені та втрачені. Фінансові ресурси, виділені у 2011 році та протягом 9 місяців 2012 року для проведення реставраційних робіт, дали змогу відреставрувати у НЗ «Києво-Печерська лавра» 211 предметів музейного фонду, а в НЗ «Софія Київська» – 50, що відповідно становить лише близько 1,0 і 0,07 відс. від потреби. Отже, для проведення реставраційних робіт загальної кількості визначених експонатів НЗ «Києво-Печерська лавра» необхідно понад 20 років, а НЗ «Софія Київська» – близько 100 років. За таких умов можлива втрата музейних цінностей, які є складовою державної частини Музейного фонду України.

7. За відсутності системного контролю з боку керівників НЗ «Києво-Печерська лавра» за робою структурних підрозділів заповідника Службою музейного сервісу допущено нестачу 4945 од. товарно-матеріальних цінностей на 356,5 тис. грн., прийнятих на реалізацію від фізичних та юридичних осіб на підставі договорів і квитанцій комісійної торгівлі. Враховуючи звернення громадян з вимогою розрахуватися за надані на реалізацію картини та інші товарно-матеріальні цінності, виявлена нестача за рішенням суду може призвести до збитків установи.

8. Протягом півтора року Кабінетом Міністрів України не забезпеченує розроблення передбаченого статтею 6 Закону порядку надання дозволів, погоджень і висновків на переміщення та проведення робіт на пам’ятках національного значення та в зонах їх охорони. Як наслідок, відсутній механізм надання органами охорони культурної спадщини відповідних дозволів фізичним і юридичним особам, не затверджені їх форми та терміни дії.

Запроваджена Мінкультури практика надання приписів про порушення пам’яткоохоронного законодавства заповідникам не відповідає вимогам ст. 30 Закону, є неефективною і не забезпечує збереження пам’яток, оскільки заповідники не мають реальних важелів впливу на юридичних і фізичних осіб, які будують об’єкти на території їх охоронної (буферної) зони.

9. Не дотримуючись вимог ст. 24 Закону, згідно з якими власник або уповноважений ним орган, користувач зобов’язані утримувати пам’ятку в належному стані, своєчасно здійснювати ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення, Мінфін при формуванні проектів законів про державний бюджет на 2011 і 2012 роки включив Мінрегіону видатки на проведення ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах, що знаходяться на балансі НЗ «Києво-Печерська лавра», який віднесений до сфери управління Мінкультури.

У результаті неналежного контролю з боку Мінрегіону за виконанням власних наказів, Державної казначейської служби України за виконанням Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, за відсутності відповідних дозволів на виконання ремонтно-реставраційних робіт на дату перерахування коштів, Мінрегіоном у 2011 році і за 9 місяців 2012 року спрямовано релігійній організації Свято-Успенська Києво-Печерська лавра (чоловічий монастир) Української православної церкви 22,5 млн. грн., із яких монастирем сплачено за виконані ремонтно-реставраційні та протиаварійні роботи з реконструкції 11,4 млн. грн., що є порушенням ст. 26 Закону.

10. Усупереч вимогам п. 31 ст. 5 Закону Мінкультури не ініційовано перед Мінекономрозвитку включення видатків на проведення ремонтно-реставраційних робіт до обсягів державного замовлення на 2011–2012 роки, хоча на цю мету в державному бюджеті затверджено близько 20,0 млн. гривень. Як наслідок, протягом останніх років Мінкультури не визначено державним замовником з проведення ремонтно-реставраційних робіт, незважаючи на наявність коштів на їх проведення, що свідчить про невиконання повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини в частині формування і розміщення державного замовлення. За відсутності фінансових ресурсів на сьогодні рахується 496,6 тис. грн. простроченої кредиторської заборгованості за виконане НЗ «Софія Київська» у 2011 році державне замовлення (головний розпорядник коштів – Мінрегіон).

11. Мінкультури не встановило порядку розроблення плану організації території історико-культурного заповідника та історико-культурної заповідної території, а також порядку визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам’яток та внесення змін до них, що є порушенням статей 32 і 33 Закону.

Не дотримуючись вимог ст. 172 Настанов по виконанню Конвенції про охорону всесвітньої спадщини 2005 року, станом на 29.10.2012 до штаб-квартири ЮНЕСКО Мінкультури не надано затверджених ним ще у липні 2011 року меж і режимів використання зон охорони НЗ «Софія Київська» і НЗ «Києво-Печерська лавра». Захід Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004–2010 роки, затвердженої Законом України від 20.04.2004 № 1692, з розроблення плану організації території (генерального плану) НЗ «Києво-Печерська лавра» впродовж семи років Мінкультури не виконано.

Через неузгодженість із Київською міською держадміністрацією розробленого підпорядкованим Мінкультури Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень історико-архітектурного плану м. Києва для включення його до Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025 року, відсутність плану організації територій НЗ «Києво-Печерська лавра» та НЗ «Софія Київська», державного акта на право постійного користування земельною ділянкою у НЗ «Києво-Печерська лавра» існує ризик неконтрольованої забудови охоронних зон цих заповідників, що негативно вплине на стан їх пам’яток, які є національним надбанням.

12. Внаслідок системних порушень Мінкультури і Мінрегіоном вимог Бюджетного кодексу України та нормативно-правових актів, відсутності ефективних управлінських рішень із забезпечення збереження об’єктів культурної спадщини, а також недосконалого внутрішнього контролю за використанням бюджетних коштів з порушенням бюджетного законодавства Мінкультури та Мінрегіоном у 2011 році та на 9 місяців 2012 року заплановано відповідно 5951,2 тис. грн. і 302,7 тис. грн.; Мінкультури з порушенням чинного законодавства використано 4435,4 тис. грн., неефективно -250,4 тис. грн., нанесено збитків - на 526,3 тис. грн., здійснювалося неефективне управління коштами - 1922,8 тис. грн., недоотримано доходів – на 413,8 тис. грн.; Мінрегіоном з порушенням чинного законодавства використано 13231,5 тис. грн., неефективно – 9309,0 тис. грн, здійснювалося неефективне управління коштами - 63,5 тис. гривень.


ПРИМІТКИ

1. Пункт 14 статті І Закону України «Про культуру».
2. Статути НЗ «Києво-Печерська лавра» та НЗ «Софія Київська» затв. наказами Мінкультури від 15.02.2012 № 109 та від 21.12.2011 №1200/0/16-11.
3. Положення про Міністерство культури України, затв. Указом Президента України віл 06.04.2011 № 388 2011.
4. Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України, затв. Указом Президента України від 3105.2011 № 633. організація роботи щодо збереження, охорони, обліку, використання і реставрації пам'яток архітектури та районів історичної забудови не передбачена.
5. Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) УІІЦ з 2007 по 2010 рік була одержувачем бюджетних коштів на проведення ремонтно-реставраційних робіт на території Києво-Печерської лаври.
6. Охорона культурної спадщини, згідно зі ст. 1 Закону 1805, с системою правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів ч обліку (виявлення, наукове вивчення класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню школи, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
7. До прийняття Указу Президента України від 09.12 2010 № 1085 "Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" та затвердження відповідних положень реорганізованих органів и:ши, повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, виконували Мінкулі.т\ри іа Мінрегіонбуд.
8. 3 16.05.2007- Мінрегіон
9. Постановою Уряду від 1-4.12.2011 №1243 внесено зміни ло постанови від 27.12.2001 № І760.за якими винесення об'єктів культурної спадщини до Реєстру забезпечує лише Мінкультури
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928
11. Останні зміни до Списку внесено згідно із постановою Уряду від 15.08.2011 №1380
12. Постановою Уряду від 03.1 1.2010 № 1007 Положення про Музейний фонд України викладено в повій редакції, і визначає порядок ведення обліку музейних предметів та предметів музейного значення. Внаслідок не затвердження Мінкультури форм облікових документів та відсутності інструкції щодо організації обліку, зберігання та використання музейних предметів, заповідники продовжують керуватися Інструкцією 1985 року.
13. Постанова Ради Міністрів У РСР від 24.O8.63 № 970.
14. Дозволи на виконання робіт з протизсувних заходів, інженерного захисту та протиаварійних роті на території Києво-Печерської лаври видано ТОВ "Уютный дом" (виконавцю робіт): Мінкультури - 29.07.2011 № 1598 22/13-11 та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - 08.08.2011. тобто через 4 місяці після затвердження переліку об'єктів та робіт. Дозвіл на виконання ремонтно-реставраційних робіт на об'єктах Києво-Печерської лаври видано Мінкультури ТОВ " Уютный дом" (виконанню робіт) 20.10.2011 № 294/2251-11, тобто через 2,5 місяці після затвердження переліку об’єктів ремонтно-реставраційних робіт.
15. Дозволи на виконання у 2012 році реставраційних робіт, за переліком, наведеного у додатках до Звіту № 2, 3 та 4. надано Мінкультури 13.07 2012 ТОВ "Уютный дом". Погодження Мінкультури на проведення у 2012 році вищезазначених робіт, отримано ТОВ "Уютный дом" (виконавцем робіт) 13.07.2012, тобто майже через 3 місяці після затвердження наказом Міністерства переліку об'єктів.
16. Порядок затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995.

Теги

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Травень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Квітень | Червень