Музейник Наталія Рудика: Фахівці мають підтримати законопроект щодо протидії нелегальним розкопкам

05 квітня 2013 14:59 |

На сьогодні на практиці фактично не застосовуються приписи законодавчих актів, якими передбачено відповідальність за умисне нищення, руйнування чи пошкодження пам’яток археології. По суті, в Україні не завершено формування єдиної системи державного управління і контролю в галузі охорони пам’яток, яка б відповідала умовам сучасності. Досі відсутні належним чином оформлені державні реєстри пам’яток.


Не забезпечується облік і реєстрація пам’яток відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відсутність генеральних планів, охоронних договорів та паспортів на пам’ятки є свідченням того, що їх існування не забезпечено ні в концептуальному, ні в організаційному плані щодо напрямків розвитку, збереження, використання закріплених за ним об’єктів історико-культурної спадщини. Державне фінансування є недостатнім і несистемним.

Все ще залишаються не врегульованими питання щодо порядку відведення, виділення земельних ділянок та їхнього нецільового використання. В законодавстві України не врегульоване питання щодо колекціонування та «чорної археології», визначення охоронних зон, грошової оцінки нерухомих пам’яток археології.

Аналіз наукової літератури та джерельної бази дає підстави стверджувати, що нормативно-правова база за 1991–2011 роки констатує значну кількість документів у сфері охорони пам’яток археології, в той же час демонструючи відсутність взаємної узгодженості та механізму їх практичної реалізації. Декларативний характер окремих норм, відсутність налагодженої системи контролю за виконанням законів свідчать про необхідність систематизації пам’яткоохоронного законодавства та прийняття низки підзаконних нормативно-правових актів. Крім того, необхідно зазначити, що державна структура охорони пам’яток через нестачу місцевих осередків та фахівців, а також відсутність єдиного центрального пам’яткоохоронного органу, також потребує реформування і розвитку.

Закон України «Про охорону археологічної спадщини» не вирішує декларованих в ньому проблем. Наприклад, важливим є упорядкування термінології в національному законодавстві, зокрема поняття «скарб» у галузевому законі. Збереження археологічної спадщини потребує не формального, а сутнісного ставлення з боку державних органів та наукових установ. Що можна запропонувати для покращення ситуації, яка склалася з приводу колекціонування та незаконних археологічних розкопок? Фактично, на сьогодні, можемо говорити про недостатню систему державного обліку пам’яток історії та культури. Приведення норм внутрішнього права української держави у відповідність з нормами міжнародних законів, ратифікованих Україною, та вивчення досвіду законотворення зарубіжних країн могло би сприяти вирішенню даного питання.

Потрібно також посилити правову відповідальність за незаконні розкопки та знищення пам’яток.

Тому законопроект № 2616 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії нелегальним розкопкам та обмеження цивільного обігу археологічних предметів", зареєстрований у парламенті 22 березня, на сьогодні є сміливою спробою вирішити питання охорони пам'яток археології на законодавчому рівні, хотілося б щоб фахівці залишилися небайдужими і підтримали цей проект закону.

Наталія Рудика, к. і. н.,  старший науковий співробітник Музею історичних коштовностей.

Від «Музейного простору»: автор - музейник, безпосередньо пов'язаний з найвідомішими археологічними знахідками, і водночас - фахівець у галузі пам'яткоохоронної справи.

Темою дисертації Наталі Рудики було "Становлення та розвиток нормативної бази охорони пам’яток археології в Україні (1991 – 2011 роки)".

Користуючись нагодою вітаємо автора з виходом з друку монографії "Українське законодавство з охорони пам'яток археології (становлення і розвиток)".

Раніше на підтримку законопроекту № 2616 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії нелегальним розкопкам та обмеження цивільного обігу археологічних предметів", висловились українські арехологи Олександр Васильєв (Одеса), Михайло Потупчик (Вінниця) та Данило Костромичов (Севастополь).

Також документ підтримали іноземні фахівці, які тісно співпрацюють з Україною - Мішель Казанський (Франція), Валерія Кульчар (Угорщина) та Олена Михайлова (Росія).

Теги

Схожі публікації

Коментарі (5)

 

Олег | 06 квітня 2013 19:35:47

А чому б Вам не взяти за основу законодавчу базу Великобританії, так ні треба Росії, Ваш законопректи це пряме порушення Конституції України.

Відповісти

Костянтин | 12 квітня 2013 09:57:57

Скажіть, шановна пані Наталя, чи засуджуєте Ви особисто колекціонерів минулуго, меценатів Терещенка, Ханенка тощо, завдяки которим Ваш музей пишаєтця своєю колекцією старожитностей? Чи є, на Вашу думку, знайомство таких відомих істориків, як Антонович та Лазаревский з колекціонерами тогочасного Києва таким, що порочить честь та ім'я видатних істориків? Чи відомо Вам, яким чином "формував" колекції музеїв відомий радянський вчений Дмитро Яворницький? Ви, особисто, згодні з такими діями? Дякую.

Відповісти

Gaspar | 12 квітня 2013 12:37:10

Моё мнение - это совершенно абсурдный законопроект. Собственно, три вопроса возникает, ни на один из которых ответа нет и быть не может (не может именно из-за абсурдности этого законопроекта): 1. Как быть с конституционными правами граждан Украины, о которых авторы, похоже, совершенно забыли? 2. Как они вообще, хотя бы в принципе, представляют механизм практической реализации этого законопроекта? При первой же даже самой общей попытке представить такой механизм бредовость этого законопроекта становится очевидной. 3. Не знаю, с какой планеты к нам прилетели авторы этого чуда законотворчества, но, похоже, они не в курсе, что при нынешней тотальной коррумпированности украинского общества принятие такого закона создаст просто очередное поле для злоупотреблений. Возможно, авторы и преследовали некую благородную цель защитить культурно-археологическое наследие Украины, но сделано это коряво и бездумно. Впрочем, как обычно. Способ традиционный - "не пущать". На большее не способны. В итоге - цель достигнута не будет, а те, кто должен "не пущать" - неплохо на этом наварят. Вообще, после прочтения законопроекта возникает ощущение, что кому-то просто попиариться надо... Просто нереализуемость и абсурдность его очевидны.

Відповісти

авт | 15 квітня 2013 07:43:46

Нелепо сравнивать меценатов 19 века с современной ситуацией - они скупали свои коллекции по тем законам, что были тогда. Но, кстати, в итоге пришли к передаче вещей в музеи или к созданию собственных и финансированию научных раскопок, а не тотального грабежа (через скупку "антиков" мутного происхождения), поняв его пагубность для изучения истории. А сейчас полная анархия - копай кто хочет, покупай чего хочешь и ничего за это не будет.

Відповісти

Олександр | 30 квітня 2013 14:43:51

Шановна, почитайте що потім сталось з багатьма музейними експонатами http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%B8%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%AD%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B0 Та про яке збереження предметів в музеях може йти мова, коли в національному історичному музеї замість справжніх "арматурних" копійок Павла 3-го лежать погані копії? Кому Ви це все збираєте? Заборонити - не метод. Потрібно знайти цивілізовані шляхи співіснування пошуковців-любителів та офіційної науки; створити цивілізований ринок антикваріату та старожитностей, де могли б бути представлені і музеї, як це є по всьому демократичному світі. А мародери як копали, так і будуть копати, нажаль...

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Січень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Грудень | Лютий