ЯК ПРОВЕСТИ ДЕНЬ НЕСПІШНОГО МИСТЕЦТВА НА КАРАНТИНІ

Кожен, хто має досвід участі у Дні неспішного мистецтва, скаже: ні, пережити контакт із твором через екран комп'ютера — неможливо.

Повільне оглядання — це досвід співприсутності, медитативної зануреності, відчуття енергетики твору, розгортання історії, яку він розповідає, — усього того, що робить його “живим” співрозмовником і що неможливо відтворити онлайн. Розміри мистецького твору, місце розташування, гра світла, кольорова гама, текстура, мазки, лінії чи інші матеріали — це все важливо, це все оживає при сповільненому огляданні і переносить глядача на зовсім інший рівень сприйняття і розуміння мистецтва.

Але що робити у часи карантину?

Створити інший формат. “День неспішного мистецтва на карантині”. Інші можливості — інший досвід. Що важливо — показати відвідувачам, що попри все — музеї з ними. А водночас глядачі будуть мати можливість і платформу продемонструвати свою підтримку музеям.

Що можна запозичити у Дня неспішного мистецтва? Насамперед — сповільнення, здатність більше часу присвятити творові мистецтва. Особливо в наші тривожні часи цей вид медитації точно матиме позитивний ефект. Це також добра нагода українським музеям попрацювати з власною аудиторією, нагадати про свою колекцію та повправлятися у роботі в онлайн-форматі. Глядач матиме можливість “відвідати” музеї інших міст та й взагалі згадати про глибоке, гуманне і вічне, що зберігається у наших музеях.

Для успішного проведення акції — дуже важлива правильна комунікація. Що таке День неспішного мистецтва? Чим він відрізняється від Дня на карантині? Які нові можливості відкриває День неспішного мистецтва на карантині?

Можна тут же запросити онлайн-групу відвідувачів на спільне переживання неспішного оглядання згодом восени. Міжнародна спільнота популяризаторів неспішного мистецтва планує оголосити якийсь з осінніх днів після завершення карантину — Днем неспішного мистецтва.

Повільне оглядання — дуже цікавий досвід, коли після нього відбувається обговорення. Ми не все помічаємо у творі мистецтва, і часто спостереження інших надихають нас на нові відкриття. Не помічаємо того, що помічають і озвучують інші. В умовах нестачі спілкування в часи карантину ДНМ може ще одним приводом для глибшої взаємодії в межах родин, серед друзів, як і незнайомих людей. Тож варто запрошувати віртуальних відвідувачів “приходити” на “ДНМ на карантині” разом з другом чи родиною. Але при цьому нагадати про важливість сповільненого самостійного оглядання, пошуку власних змістів, які лише згодом можна обговорити з іншими.

Як провести “День неспішного мистецтва на карантині” в режимі онлайн?

–        Обираємо види діяльності, які ми хотіли би втілити. Кілька з них запропоновано нижче, але поле креативу тут велике і відкрите для кожної музейної команди.

–        Відповідно до діяльності — обираємо зручну онлайн-платформу (соцмережі музею, Zoom...).

–        Постійно тримаємо в голові, хто є нашою головною аудиторією, і як її заангажувати не лише на оглядання, але й на подальше обговорення побаченого.

–        Чи робимо ми акцент на суботі, 4 квітня? Що буде кульмінацією у нашому музеї?

З перелічених нижче варіантів проведення “Дня неспішного мистецтва на карантині” можна обирати один, комбінувати всі чи додавати власні ідеї. Важливо пам'ятати — ефективно буде використати всі можливі і доступні платформи для поширення інформації про подію. А почати — з найближчого кола, друзів особистих та друзів музею.

1. Відповідно до умов Дня неспішного мистецтва, потрібно обрати від 1 до 5 творів мистецтва, представлених у музеї. З онлайн-подією з'являється унікальна можливість показати не лише наявну експозицію. Звісно, якщо є така змога.

2. Важливо, щоби в наявності були фотографії обраних творів у хорошій якості (без світлових бліків, у максимально близьких до оригіналу кольорах та контрасті).

3. Можна обрати кілька форм презентації, наприклад:

- Викласти фото експоната (-ів) на музейній фейсбук-сторінці (можна продублювати в інших наявних у музею соцмережах), підписати його і сформулювати кілька питань до аудиторії щодо твору. Важливо, щоби питання стосувалися не фактів про твір, які можна знати/не знати, а самого зображення — дрібних деталей, світлотіні, мазка, матеріалу тощо. Цікаво буде, якщо питанням звернути увагу на якісь неочевидні речі, на те, над чим треба довше подумати, на те, що непомітне на перший швидкий погляд... Запросити відвідувачів оглядати і писати свої відповіді та питання, які виникають, під зображенням у коментарях.

- Зняти 10-хвилинне відео з кожним із пропонованих експонатів у добрій якості. За цей час можна зробити кілька приближень і акцентів на окремих деталях. Може бути не запис, а пряме включення з залів музею — таку опцію пропонує фейсбук, Інстаграм та деякі інші соцмережі. Зробити завчасне оголошення про включення цих відео (чи прямої трансляції) у суботу 4 квітня, о 15:00 (чи інший зручний час). До постів із відео також можна буде додати одне чи кілька приготованих заздалегідь запитань.

- Записати або підготувати у прямому ефірі розповідь музейного працівника про конкретний твір (твори) мистецтва. Викласти їх після відео чи фото презентації твору, на який онлайн-відвідувач буде мати час сповільнено роздивитися твір перед тим, як дивитися коментар. У відео-розповіді теж добре поставити кілька відкритих запитань, щоб заохотити глядачів над чимось замислитися, а також писати коментарі під постом. Цей спосіб можна використати як доповнення до першої пропозиції — кілька днів онлайн-спільнота музею має на те, щоб оглянути твори, а в суботу о певній годині — послухати розповідь музейників та подумати разом над обговоренням в коментарях.

- Найбільш “наближеною” до офлайнового Дня неспішного мистецтва буде зустріч у додатку типу “Zoom”. Багато онлайн-глядачів будуть знайомі з форматом, бо проводять у  “Zoom” робочі наради, зустрічі друзів та шкільні уроки. “Zoom” дозволяє 40 хв. безкоштовної онлайн-зустрічі, після чого треба зареєструвати нову зустріч, знову на максимум 40 хвилин. Цей час можна використати, наприклад, на трансляцію 4-5-ти творів мистецтва у прямому ефірі по черзі, а наступне/і під'єднання — для обговорення вражень із працівниками музею у залах поруч із твором. Кому цікавий цей формат — пишіть, ми надамо покрокову інструкцію.

- Скетчинг. Можна заохотити глядачів (особливо тих, хто не має жодного досвіду і міг би соромитися робити це публічно) намалювати ескіз запропонованого твору олівцем. Така діяльність змушує розглянути твір повільно, у найменших деталях.

Незалежно від обраного варіанту, корисно буде зібрати короткі реєстраційні форми у відвідувачів, які дадуть змогу нагадати напередодні та розіслати посилання усім зареєстрованим безпосередньо перед включенням. Дуже важливо також протестувати весь процес технічно від початку до кінця заздалегідь усередині команди, щоб не виникло технічних проблем у процесі трансляцій. Скласти перелік постів та повідомлень, які музей хоче донести до відвідувачів напередодні чи у суботу, 4 квітня. Добре буде також запросити до коментування та участі у трансляцій колег та друзів — що більше людей коментує пости, то краще видимими вони стають для інших людей відповідно до алгоритмів соцмереж.

Заохочую також внести дані про ваші події ось у цю форму, щоби можна було їх розмістити всі разом на фейсбук сторінці День неспішного мистецтва. Коли дані про всі події зібрані в одному місці — це показує масштаб події, залученість музеїв у межах країни. Крім того, онлайн-формат дає можливість людям з різних міст “відвідати” музеї в інших населених пунктах.

Сподіваємося, що класичний формат Дня неспішного мистецтва зможемо випробувати наступного року. А нові виклики використати як перевагу. Долучившись до “Дня неспішного мистецтва на карантині”.


Photo credit: Slowartday.com


Софія Рябчук,
кураторка дитячих проектів у сфері культури, едукаторка,
дослідниця питань розвитку дитини