ПРО ЗАЯВУ МІНІСТРА НИЩУКА

Автор: Максим Левада | 26 січня 2017 17:59 |

Заява міністра культури Євгена Нищука стосовно позиції Центру ім. Леся Курбаса є ледь не першим публічним виступом пана міністра, оскільки до цього всі подібні заяви проголошувалися від імені міністерства. Зараз це зроблено персонально, тобто йдеться про позицію і політика, і державного діяча.

Необхідність знищення науково-дослідних установ Мінкультури пан міністр пояснює так:

«– Це одне із зобов’язань Мінкультури в рамках Угоди про асоціацію з ЄС в контексті модернізації управління, осучаснення фінансових можливостей і підвищення ефективності роботи установ, що перебувають у сфері підпорядкування відомства.

– Ми переходимо до проектного фінансування наукової діяльності в сфері культури.

– Ми повинні ефективно і прозоро використовувати кошти Державного бюджету».

Але насправді жодна з цих причин відношення до конфлікту не має, це повна брехня. Хоча би тому, що правки до бюджету, після яких і виникла ця колізія, було внесено не Кабміном, не Мінкультури і не профільним комітетом Верховної Ради, а такім-собі народним депутатом Анатолієм Матвієнком. Який ніколи раніше, аж відтоді, як він був першим секретарем ЦК ЛКСМУ, у царині культури не помічався.

Чиновники Мінкультури відверто запороли бюджетний процес та проґавили цю поправку. Через їхню некомпетентність та головотяпство сьогодні ліквідується три науково-дослідні установи. Міністр перекладає відповідальність на нас, але нашої провини у цьому немає і закривати огріхи міністерства ніхто не буде.

У тексті пана міністра йдеться, що керівництво Українського центру культурних досліджень та Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень «зрозуміли вигоди для цих інституцій від такого рішення. І тому вже майже завершили підготовку відповідних змін до своїх статутів».

Це ще одна брехня! Сьогодні відбулися збори УЦКД. Трудовий колектив одностайно відхилив можливість перетворення Центру на «культурно-просвітницький». Ми наполягаємо на збереженні статусу науково-дослідної установи. Колектив пропонує міністерству лише зміни до свого статуту відповідно до останніх змін закону «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Вимоги міністерства ми розцінюємо як протиправні та некомпетентні. Ми не хочемо і не будемо змінювати свій статут у якості «культурно-просвітницького центру» хоча би з тих міркувань, що жоден нормативний документ не дає тлумачень, що це за установи.

Методи Мінкультури ми сприймаємо як хамство та неповагу. Наказ, яким міністр Нищук вимагає від нас самим себе знищити, вказує зробити це до 20 січня. Тобто, команда пана Нищука навіть не планувала виплачувати людям аванси за січень. Ніхто і не подумав, що йдеться про живих людей та про їхні родини, та ще й у складний зимовий період. Наразі виплата зарплати не відбувається і не планується.

Ця ситуація змушує трудовий колектив УЦКД звернутися напряму до Кабміну та до Профспілки працівників культури України. Ми також починаємо інформувати усіх наших колег в Україні та за кордоном, що позиція Мінкультури позбавляє нас можливості здійснювати професійну діяльність.

Нарешті, останнє. Розмови про різницю між «першим Нищуком» та «другим Нищуком» безумовно мають підставу. На мій розсуд, заявою проти Центру ім. Леся Курбаса репутацію втрачено остаточно. А, нагадаю, 18 березня цього року – роковини по Лесю Танюку. Не впевнений, що Євгену Нищуку, враховуючи, що Центр був дітищем Леся Степановича, варто там з’являтися…

Схожі публікації

Коментарі (8)

Колишня колега автора по УЦКД | 27 січня 2017 01:12:06

А чому пан Левада не думав про те, що в когось сім'ї і їх треба чимось годувати, коли теперішнє "багатостраждальне" керівництво на чолі з Буценком і його хрюшкой-Златовлаской з пособництва того самого Міністерства культури у 2015 році переробило штатний розклад, за яким співробітників просто так переводили на нижчі посади або як колоду карт тасували як хотіли по лабораторіях, і через це звільнилося двадцять чи більше співробітників? Коли було фактично знищено установу, яка, починаючи зі свого заснування, виконувала купу тем (10-15, а не ті жалюгідні 5, які він зазначив у минулій статті) на замовлення того самого Міністерства і, судячи з кількості посилань на розробки Центру в літературі, була потрібна не лише Міністерству, а ще дуже великій кількості людей? Чому пан Максим тоді був такий спокійний? Тому що думав, що ті, кого залишили в УЦКД після розгрому, - це вища раса і їх не чіпатимуть? Наївний...

Відповісти

Максим Левада | 27 січня 2017 01:20:33

Може Вам невідомо, але про ті скорочення я не знав, а дізнався постфактум. Хочу також нагодати, що коли ви всі підтримали свого часу новий колективний договір, я єдиний був проти і голосував проти. І тоді я сказав вам, що на мою думку там погано захищені права працівників. Вам треба було захищати свої права, а не волати зараз "а чому пан Левада?"!

Відповісти

Тепер з певних причин не називаюсь | 29 січня 2017 10:26:01

Ще "перший" Нищук викликав жарти на тему Нищук від слова нищити. Так і сталося насамперед із Національним газетно-журнальним видавництвом, коли він привів шахрайську команду "во главє" із сумно-відомим деяким діячам культури (хто стикався з ним) Сєріковим (шаріковим). Він поступово витиснув колектив, почавши із самих дієвих і професійних та розграбував видавництво одразу ж, припинивши друкувати журнали і знищивши сайт, на якому був архів видань. "Перший" Нищук збирався з цим "розібратися" і навіть після зняття з посади в інтерв'ю радіо Свободі визнав серед своїх помилок саме ситуацію з видавництвом. "Другий" Нищук вже нікого не збирається "прибирати". Гроші вдало "пиляться" (яка доля міністерства не знаю) таким чином - наклади видань декларуються 3-5 тис. прим., а насправді друкується 50-100 прим., які розкладаються по 3-4 екз. у книгарні "Є" та роздаються кілька прим. по "потрібним" людям. І... все! Видань не можуть побачити навіть колектив видавництва. До цього ще ганебне знищення і "створення на території України" газети "Кримської Світлиці". А вона ж пережила і перше пришестя сєрікова 10 років тому, а вона ж видається і до сьогодні, але вже лише в інтернеті! І не соромно?! І очі в сірка не позичає пан нищук?!

Відповісти

О. Горобина про плани в галузі | 29 січня 2017 20:20:41

Якщо уважно придивитися на що націлилася і що робить команда Євгена Нищука в Міністерстві культури України, в музейній справі, то стає зрозуміло, що це цілком обґрунтована програма. Спробую пояснити. В рамках ефективного керівництва у справі музеєзнавства і охорони пам’яток буде створений Дослідний Інститут Музеїв. Ця наукова установа візьме на себе всю методичну, контролюючу і науково-дослідну роботу по всім музеям України. В неї буде бюджет і наукові кадри, які прийдуть з НДІ НАНУ працювати під крило Мінкульту. Там будуть працювати і музейники, які є справжніми фахівцями кожний у своїй справі. Вже зараз, науковці, з системи НАНУ, масово йдуть працювати до музеїв, особливо провідних, в Україні: Національний Заповідник Київська Лавра, Національний Заповідник Софія Київська, Національний музей історії України (хто знає, які там середні оклади зрозуміють, що я не брешу). В НАНУ вони отримують 50% від заробітної плати, бо немає там грошей на науку, та і виплати нерегулярні. З початком 2017 року там масово відправляють працівників у незаплановані відпустки без виплат, щоб не по звільняти фахівців. Зараз, чиновники-урядовці в Україні, чекають коли помре (те, що він піде з посади добровільно – надії мало!) президент НАНУ академік Б. Патон, щоб нарешті провести назрілу перебудову в НАНУ. Президіум НАНУ залишиться без своїх НДІ, і тільки у них будуть, в підпорядкуванні, відділення на суспільних началах. Всі НДІ будуть приєднані до провідних ВУЗів в країні, як зараз і є на Заході (США і Європа тощо) і на Сході (Японія і Південна Корея тощо). Наука в Україні буде працювати на грантах, державних замовленнях і ВУЗівських програмах. Тому все, що зараз відбувається в музеях і установах Мінкульту - це пролог майбутньому масштабному перетворенню в галузях за планом в уряді (реорганізація Міносвіти і науки і Мінкульту вже не за горами - перехід фахівців з НДІ НАНУ в музеї це підтверджує). І щоб не бути голослівним, пропоную придивитися на все те, що зараз відбувається на музейне-дослідних полігонах Мінкульту в яких зароджуються нові форми роботи: Національний Заповідник Київська Лавра, Національний Заповідник Софія Київська, Національний музей історії України.

Відповісти

Колишня колега автора по УЦКД | 30 січня 2017 13:09:49

Ви не знали, що Вашу давню колегу Тетяну Грущенко з її світлою головою та її досвідом перевели на посаду техніка без категорії?

Відповісти

Музейниця з Чернівців | 01 лютого 2017 21:57:28

Я вже не знаю куди треба розмістити свій комент? Вирішила написати сюди. Мене цікавить одне, куди поділися матеріали про Національний музей історії України і її директора – Сосновську? Раніше я заходила на сайт “Музейний Простір” і вичитувала про цю установу і її директора. Було цікаво і смішно. Мені вбачалося, що я перебуваю у журналі “Перець” або в “Крокодилі”. А зараз все стало прісно і не цікаво. Я перемовила зі своїми музейниками і ті теж кажуть, що “Музейний Простір” став сухим і офіціозним без живих матеріалів про Сосновську і справи в НМІУ. Де Радіо НМІУ і Юрко Славич? Або Олена Щербак і Михайло Френкель? Куди всі поділися?! Що сталося в Національному музеї історії України? Якщо хтось може прояснити ситуацію прошу написати! Невже те, що я читала раніше стало правдою: стався якийсь розкол у тих хто виступає проти. Якщо так, то мені прикро. А може Сосновська виправилася і стала нормальною людиною і керівником? Прошу ще раз прояснити ситуацію і відповісти мені і музейній країні. Чекаю на відповідь!

Відповісти

Зацікавлений - О. Горобині | 01 лютого 2017 23:21:59

Арсеній Яценюк, та за ним і Володимир Гройсман заговорили про реформацію НАНУ. Петро Порошенко їх у цьому повністю підтримує. Якщо брати до уваги історичні НДІ НАНУ, то Інститут історії України отримує назву Дослідний Центр Інститут історії України при Київському Національному університеті ім. Тараса Шевченка, а Інститут Археології буде називатися Дослідним Центром Інститут Археології при Національному університету Києво-Могилянська академія. Таки думки зараз вітають у реформаторів НАНУ. Про інші ВУЗи я промовчу бо вже всі НДІ НАНУ прописані, як вищезгадані. Галузеві інститути, з часом, будуть теж реформовані по західним лекалам. Наприклад, новостворений Дослідний Інститут Музеїв Міністерства культури України буде приєднаний до Національного музею історії України. Чому? Науково-методичні відділи вже були в НМІУ під час УРСР і незалежній Україні. Тому від добра - добро не шукають! Є думка, що цей ДІМ при НМІУ може очолити Влад Піоро або якийсь академік або член-кор. історичних наук. І взагалі, у штатці НМІУ буде введена посада заступника генерального директора з міжнародних зв’язків, який візьме на себе організацію всіх виставок за кордоном з музеїв всій країни після реорганізації Мінкульту. Відлік змінам в НАНУ, Мінкульті і Міністерстві освіти і науки розпочнеться після того, як академік Борис Патон залишить посаду президента Академії Наук. США і провідні країни Європи зацікавлені в реформації Академії Наук і вищої школи. Мінкульт виступає, як слабка ланка в цьому процесі, яка змушена підкоритися загальній тенденції реформування. І щоб вже зовсім прояснити все в музейній сфері, розкрию карти: НМІУ може очолити представник Канади, українець за походженням, щоб показати, як треба проводити музейну реформу по справжньому. Тому глобальна реформація в науці, музейній справі, вищій освіті невідворотно наближається…

Відповісти

Антоніна Литовченко | 13 лютого 2017 18:51:27

Зайдіть на сайт "Патріоти НМІУ" у фейсбуці, "Музеї України".

Відповісти