«Світе милий, краю тихий…»: в Музеї О. Осмьоркіна презентують таємниці музейного зібрання

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 25 травня 2016 09:31 |

Мистецькі доробки відомих кіровоградських художників - лауреатів обласної премії у галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка у 2004-2015рр. в номінації «декоративно-прикладне мистецтво» презентує виставка «Світе милий, краю тихий…», розгорнута в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна в рамках проекту «Таємниці музейного зібрання».

Твори заслуженого художника України Нелі Фірсової, заслуженого майстра народної творчості України Олександри Пренко, членів Національної Спілки художників України Марії Церни, Юрія Гончаренка, Ольги Коломієць, Миколи, Сергія та Олександра Фірсових та члена Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Валентини Добровольської, які зберігаються в музейній колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво» яскраво відображають рівень розвитку декоративно-прикладного мистецтва Кіровоградської області кінця ХХ - початку ХХІ століття.

На виставці представлено понад 20 творів, виконаних в різноманітних техніках – кераміка, батик, декоративне шитво, витинанка, килимарство та інших. Особливістю виставки є те, що її експозиція відображає різні аспекти творчості художників. Це не лише декоративно-прикладне мистецтво, а й станковий живопис як, наприклад, пейзажні мотиви у творах Юрія Гончаренка, або натюрморти та сюжетні композиції Ольги Коломієць, що передають особливу, неповторну колористику сонцедайної палітри нашого степового краю.

Всі лауреати премії є своєрідними, неординарними творчими особистостями, які мають за своїми плечима значний мистецький досвід. Їх творчість вирізняють неповторний художній почерк, особливий погляд на світ і шляхи розвитку образотворчості.

Так, Марія Церна - унікальний майстер роботи з тканинами в техніках - батик, декоративне шитво та макраме. У всіх своїх творах вона дивовижним чином поєднує існуючу реальність і віртуальний світ мрій, і саме її батик «Світе милий, краю тихий…», назва якого є парафразою віршів Т.Г.Шевченка, що дала, до речі, назву самій виставці, відкриває експозицію. На перший погляд ясна, романтична композиція, на мою думку, має ознаки прихованої змістовності. Хатини під солом’яними стріхами, що неначе тонуть у хвилях розбурханого космічного простору, виступаючи своєрідним символом міцності української народної традиції, а можливо то сама Україна, край тихий і милий, бореться з розбурханим морем нових життєвих потрясінь. Особливою частиною творчості Марії Церни є декоративна об’ємна вишивка, що презентована композицією «Душа України», в якій відчутні переображені в нові сучасні форми барокові мотиви козацької доби.

Широко представлені на виставці і твори родини художників-керамістів Фірсових. Не зважаючи на те, що працюють вони в одній майстерні, кожен має свій пізнаваний мистецький почерк. Микола Фірсов віддає перевагу класичним формам професійної кераміки. Особливою родзинкою його творчості є звернення до міського фольклору як у ліпній тарелі «Озерце».

Дивовижне за своєю образною канвою декоративне панно заслуженого художника України Нелі Фірсової «Гончарному роду нема переводу». Воно неначе відгомін спогадів художниці про пісні, що звучали в її дитинстві, перетворений її мистецькою думкою у яскравий, насичений діалектикою народного мистецтва художній образ.

Творчість Сергія Фірсова вирізняє звернення до філософських образів. Свої способи мистецької виразності він шукає в архаїчних історичних типологіях. Так, в композиції «Протистояння» дві, чорна і біла, риби виступають як моноліти скель. Оплетені мереживом орнаментальної луски, чорна - білим, а біла - чорним, вони символізують закладений в основі світового розвитку закон протистояння і єдності протилежностей. А символічна композиція «Сім’я» будується на сплетенні абстрактних скульптурних форм, але в них стільки грації і пластики, що ми відразу впізнаємо маму та тата, які схилилися один до одного і їхню маленьку дитину. Балансуючи на нюансах пластики, художник закладає в композицію не лише філософський зміст, але велику частку доброго гумору, бо як же не посміхнутися, коли дивишся на таку щасливу чудернацьку родину.

Особливою зацікавленістю Олександра Фірсова є робота з поєднанням матеріалів, зокрема глини і скла. Сповнені гри кольору і світла, особливого живописного шарму. Невибагливі на перший погляд композиції «Натюрморт» та «Пейзаж» викликають відчуття приємного, мажорного настрою і сприяють розвитку позитивного світосприйняття.

Юрій Гончаренко починав свій творчий шлях з захоплення пейзажем та натюрмортом, які вирізнялися яскравою колористикою. В подальшому зацікавленість стародавнім живописом, зокрема іконописом, спонукала художника до більш глибокого вивчення старовинних технологій та наштовхнула на думку про використання у якості основи своїх творів дерев’яної дошки та левкасу, а пізніше у якості додаткових матеріалів - жесті та міді, з’явилася матеріальність предмету - цвяха, замка, клямки, рушника, які привнесли у твори Юрія Гончаренка нову якість - реальність історичної пам’яті. В його модерних пошуках - композиціях «Яблуко», «Яблуневий спас», «Заснування» знаходить своє відображення звернення художника до народної традиції. Згодом захопившись орнаментикою народного мистецтва, засадами української протокультури, він створює нову, унікальну авторську техніку виконання.

Глибоко і прискіпливо вивчає та розвиває традиції українського народного килимарства Олександра Пренко. Художню мову її композицій вирізняє яскравий декоративізм, насичений символами і образами, які творчими зусиллями майстрині стали носіями фольклорної традиції у сучасному техногенному світі. За технологічну розробку творів ужиткового мистецтва «Килимова лялька» (об’ємна та площинна) мисткиня у 2005 році отримала Свідоцтво про авторське право Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Створення сучасної системи орнаментальної мови Кіровоградщини на основі архетипів минулого - таке завдання ставить перед собою і вдало виконує майстриня Валентина Добровольська. Підтвердженням тому є серія килимів «Орнаменти Кіровоградщини» та перемога у Всеукраїнській виставці-конкурсі народного мистецтва у 2013 році «Кращий твір року» в номінації «килимарство», де було представлено роботу Валентини Добровольської «Єлисаветградський килим». Треба зазначити, що майстриня працює за старовинними традиційними технологіями. Вона сама пряде вовну та фарбує її за рецептами, які зберігалися в її родині, адже килимарством займалися і її батько та дід, який в часи голодомору вимушений був покинути Україну та переїхати до Молдови.

Завершують експозицію твори художниці Ольги Коломієць. Наділена різними якостями таланту, вона виявляє їх не лише в декоративно-прикладному мистецтві, але й живопису та книжковій графіці. Її живописні твори вирізняють яскравий колір і в той же час деяка стриманість та сентиментальність настрою, а декоративна вишивка бісером панно «Спів» і витинанка «М.Маркевичу. «Бандуристе, орле сизий…» (за віршем Т.Г.Шевченка)» насичені легкістю лінії та знаковістю орнаментальних образів.

Переконаний, що кожен, хто завітає до музею на виставку «Світе милий, краю тихий…», отримає не лише естетичне задоволення а й нові знання про особливості розвитку декоративно-прикладного мистецтва на Кіровоградщині.

Надєждін Андрій,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
м. Кіровоград