Уроки пам’яті про трагедію України ХХ століття провели школярам співробітники "Межибожа"

Трагедії українського народу у страшні роки Голодомору 1932-33 років були присвячені Дні Державного історико-культурного заповідника "Межибіж", які пройшли у Хмельницькій обласній дитячій бібліотеці для дітей ім. Тараса Шевченка і у Хмельницькій обласній юнацькій бібліотеці.

Працівники ДІКЗ "Меджибіж" вже традиційно привозять до бібліотек обласного центру свої пересувні експозиції та мультимедійні програми, які допомагають юним хмельничанам зробити перше знайомство з історико-культурними надбаннями заповідника, зацікавлють і заохочують їх разом з батьками відвідати стародавню фортецю.

Цього разу, під час всенародного спомину найбільшої української трагедії ХХ століття, науковці Меджибожа презентували їм унікальну музейну експозицію - Музей пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років на Хмельниччині, який є першим музеєм в Україні, цілковито присвяченим цій непростій темі. Згадувати важко - але пам’ятати треба... Розповіді провідного наукового співробітника Вероніки Візнюк про Голодомор, про його причини і наслідки, що даються взнаки Україні по сьогоднішній день, однаково уважно слухали всі - від третьокласників до студентів вищого професійного училища. Чи не зарано це дітям? Не зарано. І серед найменших є ті, що піднімають руку та розповідають: "А моя бабуся розповідала, що у неї була бабуся, яка померла під час голоду..." І старші запитують: "А чи був десь голод більший, аніж у нашому краї? А чи можна було кудись виїхати, врятуватися - чи були закриті кордони?" і "Куди дивились інші країни - чи вони не бачили того, що творилося тут?" І у пам’ять невинно полеглих весь клас встає, і діти неголосно, але дружно читають "Отче наш...", і хрестяться - хто за східним, хто за західним обрядом, однак у єдності.









За одним класом до бібліотеки приходить інший - старші, менші, знову старші... Розповіді наукових співробітників щоразу адаптуються до віку дитячої аудиторії, але залишаються єдиними у головному: дітей закликають любити життя і шанувати свій народ, який вижив, але заплатив надто високу ціну за право бути собою. Впродовж двох днів зустрічі з Державним історико-культурним заповідником "Межибіж" відвідали 300 учнів та студентів з 6 навчальних закладів міста Хмельницького.

Ігор Западенко,
науковий співробітник ДІКЗ "Межибіж"