Переслідування колективу Музею історичних коштовностей України почалося

Автор: Музей історичних коштовностей України | 16 листопада 2015 20:49 |

Майже два тижні тому колектив Музею історичних коштовностей України оприлюднив відкритий лист до керівництва України та всієї громадськості щодо проблем, які склалися у МІКУ у зв’язку із затвердженням нової структури Національного музею історії України (філіалом якого є МІКУ) та які можуть негативно вплинути на долю коштовної колекції МІКУ. Репортажі на телебаченні, радіо та численні матеріали й звернення від колективу Музею коштовностей у електронних ЗМІ стали результатом кризової ситуації, що склалася довкола цього музею.

Для вгамування “хвиль” довкола Музею коштовностей адміністрація НМІУ організувала прес-конференцію на УНІАН (цікаво, чи не за бюджетні кошти?), з’явилися роз’яснення ситуації з боку Міністерства культури та коментарі адміністрації НМІУ. Але, як це не дивно з точки зору здорового глузду, ані адміністрація НМІУ, ані Міністерство культури, ані представники комітету з питань культури Верховної Ради, ані інші уповноважені особи жодного разу не звернулися до колективу МІКУ з простим запитанням: чим викликана стурбованість і перестороги колективу, і що загрозливого вбачає колектив у зміні структури НМІУ та його філіалу - МІКУ. Навпаки, публічно і адміністрація НМІУ, і представники Міністерства почали запевняти громадськість, що перестороги надумані, а от у роботі МІКУ за 52 роки існування накопичилося стільки проблем, що тільки адміністративна мудрість та багаторічний музейний досвід генерального директора НМІУ Т.В. Сосновської допоможуть їх подолати.

І ще: п. Сосновська намагається показати, що за конфліктами стоять не професійні перестороги всього колективу МІКУ, який керується виключно інтересами Музею та усвідомленою відповідальністю за коштовну колекцію, яку має честь зберігати та представляти українській та міжнародній громадськості, а особисті амбіції завідувача МІКУ – Л.В. Строкової. Хоча увесь колектив Музею коштовностей був і залишається єдиним і одностайним у своїх позиціях.

Як показали подальші події, п. Сосновська нарешті зрозуміла, що справа не лише у п. Строковій, що є куди більш злагоджена позиція колективу МІКУ. І вирішила перейти до розколу колективу, до кроків, які колектив МІКУ однозначно визначає як переслідування окремих, найбільш активних (з одного боку) і найбільш уразливих (з іншого боку) членів колективу.

У четвер, 12 листопада 2015 р., близько 12-30 до МІКУ (що на вул. Лаврській, 9) надійшов дзвінок з вимогою до провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу експозиції МІКУ Ю. Б. Полідовича терміново з’явитися на прийом до генерального директора НМІУ (на вул. Володимирську, 2). Намагання пояснити, що о 14-00 його чекають на дуже важливому суспільно-політичному заході, присвяченому обговоренню проблем у культурній сфері на Сході та Півдні України (адже п. Полідович до вересня 2014 р. працював у Донецькому краєзнавчому музеї і дуже добре знає всю ситуацію, що там склалася), до уваги п.Сосновською просто не було взято!

Під час зустрічі п. Полідовичу було зачитано наказ (який було роздруковано і підписано п. Сосновською у його присутності), згідно з яким з 12.11.2015 р. по 31.12.2015 р. даний співробітник переводиться для виконання своїх службових обов’язків зі структури МІКУ до науково-фондового відділу археології НМІУ (до роботи на новому місці роботи приступити негайно). Це пояснювалося виробничою необхідністю у зв’язку з посиленням наукової та методичної допомоги з обробки археологічних колекцій НМІУ (що дійсно відповідає науковій спеціалізації п. Полідовича, який є знаним фахівцем у скіфській археології).

У колективу МІКУ такий вчинок п.Сосновської та її наказ викликають крайнє обурення!

І колектив МІКУ хоче отримати відповіді на наступні запитання:

1) Чому «виробнича необхідність» так раптово виникла одразу після того, як напередодні (11.11.2015 р.) було оприлюднено «Відповідь колективу МІКУ», а сам п. Полідович давав роз’яснення з приводу позицій колективу МІКУ телеканалу «Культура»?

2) Чому працівника не було заздалегідь повідомлено про зміну місця та умов праці? (ситуація, в якій це було зроблено адміністрацією НМІУ та особисто п.Сосновською, викликає однозначні історичні паралелі!)

3) Чому взагалі не було попереджено ані заздалегідь, ані того ж дня, ані наступного (13.11.2015 р.) безпосереднє керівництво співробітника – завідувача відділом та завідувача філіалом, що є прямим порушенням всіх чинних внутрішніх інструкцій та положень НМІУ, службової етики та звичайної людяності?

4) У чому полягала «пожежна» терміновість таких кроків з боку адміністрації НМІУ – невже тим, що передбачено ст.33 Кодексу законів про працю України: «для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей»?

4) У чому полягає «виробнича доцільність»? Адже п.Сосновська напередодні публічно заявила про критичну ситуацію, що склалася у МІКУ з науковим опрацюванням його колекції, а натомість «вирвала» з лав наукового колективу МІКУ співробітника, який тільки за рік роботи на новій посаді підготував кілька об’ємних наукових статей, де аналізуються матеріали з колекції МІКУ, розпочав роботу над каталогом з історії скіфського мистецтва, активно займався підготовкою та редагуванням об’ємного збірника-антології, присвяченого пекторалі з Товстої Могили, започаткував проведення нової інтерактивної гри для школярів та багато чого іншого. А може таким кроком п. Сосновська фактично визнала, що проблеми з науковим опрацюванням колекції є в не у колективу МІКУ, а у колективу НМІУ?

З приводу даної події колектив Музею історичних коштовностей України:

– висловлює свою категоричну незгоду з методами керування генерального директора НМІУ Т.В. Сосновської, вважає їх абсолютно неприпустимими у сучасному суспільстві і вимагає скасувати ганебний наказ та повернути п.Полідовича на колишнє робоче місце!

– звертає увагу музейної спільноти та вищого керівництва про відсутність будь-яких конструктивних робочих відносин генерального директора з фаховим колективом МІКУ, що є абсолютно неприпустимим коли мова йде про колектив, який несе повну матеріальну та моральну відповідальність за найкоштовніше музейне зібрання України;

– вкотре говорить, що готовий до відкритого діалогу та роз’яснення своєї позиції у фаховому колі представників музейної спільноти та Міністерства культури;

– готовий відстоювати свою позицію і буде рішуче протестувати проти переслідувань окремих членів колективу за їх професійну та громадянську позицію!

Схожі публікації

Коментарі (8)

Aleks | 17 листопада 2015 11:07:26

Достойна ли история национальных меньшинств зала в музее? Достижения межнационального согласия в Украине в значительной степени зависит от того, насколько представители ее этносов знают о роли национальных сообществ в истории нашей страны, вклад каждого из них в ее развития. Общеизвестны взносы поляков, греков, евреев, немцев и других этносов, которые сотни лет живут в нашей стране, в развитие строительства, экономики, науки и культуры Украины. Однако в Украине нет ни одного места, где бы можно было бы ознакомиться с материалами по истории и культуре национальных меньшинств Украины. Поэтому, руководствуясь положением о том, что «одной из основных задач Национального музея истории Украины предусмотрено экспонирование истории и культуры этнических групп населения Украины» (см. письмо Министерства культуры Украины №1116/67/13-12 от 19.04.2012), Общественный совет Минкульта предложил устройство экспозиционного комплекса национальных меньшинств в одном из залов Национальном музее истории Украины. На начальном этапе организации данных экспозиций мы предложили разработку тематической структуры, тематико-экспозиционного плана (ТЭП), концепции указанного фрагмента музея и его конкретное экспозиционное воплощение. Тематическая структура представляет собой перечень экспозиционных тем согласно концепции фрагмента музея и коллекции музейных предметов, которая должна учитывать особенности помещения будущей экспозиции. ТЭП зала должен полно и последовательно включать все разделы, темы, подтемы, перечень всех основных и вспомогательных материалов и разрабатывается по следующей схеме: обязательный текстово-аннотационный материал к теме, включающий тексты (помещеные в начале раздела, темы, подтемы экспозиций, они играют направляющую роль), а также этикетки (содержащие название предмета, датировка, объяснение его содержания). Они подаются на государственном языке, а о местах, компактного проживания, пребывания национальных меньшинств - также на их родном языке. Неотъемлемой составляющей музейной экспозиции являются карты, на которых из собранных краеведами материалов изображены места событий, регионы проживания соответствующего этноса, памятники археологии, истории и культуры, архитектуры, фотографии и т.п. Из имеющихся и возможных музейных предметов компонуются тематические экспозиционные комплексы, в том числе мемориальные, интерьеры учреждений. К каждому комплексу, предмету, документу подается подробная аннотация, разрабатываемой в процессе написания ТЭП, информация для нее подробное описание-легенды каждого памятника, в обязательных при создании музейных экспозиций учетных фондовых инвентарных карточках и инвентарных книгах и т. Документы, надписи на иностранных языках подаются в переводе на государственный язык. Концептуальное определение экспозиции историко-мемориального комплекса должно базироваться на нескольких фундаментальных обстоятельствах, которые наиболее соответствуют исторической правде и определены структурой будущей экспозиции. Новый этноисторической комплекс должен иметь необходимые признаки: системность и комплексность, историческая достоверность, наглядность и доступность экспозиционных материалов, быть посредником между прошлым, настоящим и будущим, развивать живой интерес к истории и способствовать развитию патриотического воспитания, привлекать к ответственности за судьбу государства и общества. Решение этих задач обеспечено поиском, сбором, анализом и экспонированием музейных предметов и материалов, которым найдется достойное место и воплощение. Научная концепция создания экспозиционной системы зала Национального музея истории Украины построена на донесении в эмоциональной, правдивой и доступной для понимания посетителей всех возрастов форме, достоверной информации об истории и культуре национальнх меньшинств Украины, об общих исторических процессах, отразившиеся на судьбах многих людей. Именно такой подход должен привлечь внимание общественности к проблемам толерантного решения острых исторических вопросов и будет способствовать консолидации общества. Все экспозиции этносов должны строиться однотипно с соответствующей наглядностью, информативностью и логическим построением. Каждый экспозиционный комплекс должен включать период появления данного этноса на территории Украины, все стадии развития соответствующей национальности, участие его представителей в развитии культуры, образования, экономики, промышленности, сельском хозяйстве, военных событиях и тому подобное. Все эти аспекты истории и культуры должны быть представлены с указанием на соответствующий регион и отрезок времени. Особенно должен быть представлен современный период независимости Украины. Тематическая структура была одобрена Общественным советом Минкульта, который обратился с письмом к Министру В.Килиленко. В письме содержалась просьба оказать содействие устройству экспозиционного комплекса национальных меньшинств в Национальном музее истории Украины, что будет способствовать не только установлению межнационального согласия, но и станет дополнительным фактором улучшение имиджа Украины в мире и рост туризма. Ответ был отрицательным. Подписавшему этот ответ замминистра А.Витренко, на заседании Комиссии по вопросам межнациональных отношений, был поставлен вопрос: «Неужели история национальных меньшинств Украины не достойна отдельного зала в музее?». Тогда Андрей Николаевич обещал к 5 апреля 2015 года решить эту проблему. Поскольку проблема не решалась, мы в мае договорились о встрече с директором Национального музея истории Украины Т.В.Сосновской. Но и она дала тот же отрицательный ответ, несмотря на то, что в Музее есть зал, где устроена экспозиция изделий из стекла. Этот зал, имеющий лишь косвенное отношение к истории Украины, больше напоминает выставку-продажу. Столь же негативный ответ был дан на депутатский запрос Веселовой Н.В. В ответе (№17058/0/2-15 от 13.10.15), который подписал вице-премъер-министр В.Кириленко, фактически изложена министерская позиция на вопрос «Достойна ли история национальных меньшинств хоть одного зала в Национальном музее истории Украины?». Комментарии, как говорится, излишни. uk.wikipedia.org/wiki/Найман_Олександр_Якович

Відповісти

Олена | 17 листопада 2015 11:44:38

Близько десятка нових працівників НМІУ різного віку та рівня освіти вештається по музею без визначенного робочого місця, в очикуванні того, коли звільнять когось із старих співробітників. Наче шакали! Хтось сидить на банкетках при вході до музею, хтось на дивані проти канцелярії. Жодних зобов’язаь, жодної конкретної роботи. Лише створюють видимість збільшення відвідування. Все тихо, немає бунтівного науково-освітнього відділу - його фактично знищили. Навіть фонди змусили мовчати. Лише МІКУ продовжує боротьбу - VIVAT!

Відповісти

Майданівець НМІУ | 17 листопада 2015 13:52:46

23 лютого 2014 року політичний провокатор України В.Кириленко подав, пролюбіював осбисто, відмову закона про мови - законопроекта №1190. Даю посилання на офіційний портал Верховної Ради України:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45291 Зробив це В.Кириленко зі злим умислом. З 26 на 27 лютого спецназ Росії захопив Верховну Раду Крима. Політичному і військовому керівництву Російської Федерації дуже допоміг це зробити В'ячеслав Кириленко - нинішній Міністр культури України! По суті, зараз ми громадяни України, маємо в Міністерстві кільтури України особу яка втопила в крові громадян України в Криму, а потім Донбасу, Одеси!!! Тільки за одну таку провокацію, яку організував В.Кириленко, він повинен бути притягнутий до кримінальної відповідальності в Україні. І він, В.Кириленко не має морального права очолювати культуру в Україні! Т.Сосновська, продукт провокатора В.Кириленка, треба також відсторонювати від керівництва Національним музеєм історії України!!!

Відповісти

Abrakadabra | 17 листопада 2015 16:27:02

Уся ця ситуація дуже схожа за своїм сценарієм до конфлікту Мінкульту та колективу ДП "Національне газетно-журнальне видавництво". Вони теж писали колективні листи, проводили прес-конференції та ін., аби припинити розкрадання керівництвом бюджетних коштів. Але натомість працівникам видавництва Мінкульт припинив виплату зарплат і звалив усе на одну людину, яку нині тягають по судах. Боротися з міністерством дуже важко, але потрібно. Тому бажаю колективу МІКУ сил, бо вони їм ще й як знадобляться.

Відповісти

Артур | 17 листопада 2015 23:04:04

І шо? написали кількасот стрічок обурених слів...хтось їх читає окрім вас? хто знає про вашу проблему? Зробіть щось, а не кричіть в Інтернеті. Зробіть законно, з долученням профсоюзів. аби потім ви ж самі і не постраждали...вас доводять до стану. коли ви почнете робити помилки, за які вас і почнуть звільняти...

Відповісти

Глас народу | 17 листопада 2015 23:11:59

Той, хто був в Криму в 20-х числах лютого 2014 року добре знають, що відміна закону про мови яке провернув В.Кириленко 23 лютого підбурило місцевих сепаратистів до рішучіх дій проти України. Дійсно, на чолі Міністерства культури України ми зараз маємо професійного провокатора, та ще із білими списками друзів України із Російської Федерації яких він - В.Кириленко - віддав на поталу Кремлівському режиму Путіна. Тетяна Сосновська входить в когорту провокаторів від культури якими особисто опікується сам В'ячеслав Кириленко. Зараз Міністр культури України на словах підтримує українську культуру, а на ділі нищить її. Провокаторів В.Кириленка і Т.Сосновську пора вже зупинити! Бо хлопці в зоні АТО не зрозуміють нас, якщо ми це не зробимо! Кров бійців загиблих за волю і незалежність України в війні з російськім агресором є на брудних руках В.Кириленка...

Відповісти

Любомир Кабаненко | 24 листопада 2015 19:47:21

Сьогодні на Верховній Раді фракцією Народного Фронту було заявлено, що вона висуває на посаду Прем'єр-міністра України А.Яценюка і більше нікого не буде висувати на посади Міністрів в оновлений уряд України який буде складений після 11 грудня. Тобто, Міністром культури України в оновленому уряді не буде представника Народного Фронту - В.Кириленка!!! Пішов відлік останніх днів перебування на посаді генерального директора Національного музею історії України і Т.В.Сосновській!!! Так підставити В.Кириленка з указом Л.Д.Кучми який деталізовано обгрунтував мету і діяльність Музею історичних коштовностей України в складі Національного музею історії України могла тільки абсолютно безграмотна особа на призвіще Сосновська Тетяна Вікторівна! І, щоб вона не робила, які б інтерв'ю сьогодні вона не давала каналам "Культури" і "Києву" факт є такий - для музейної спільноти України такої особи, як Т.В.Сосновська - більше не існує!!! Цікаво, чи хватить мудрісті і фактору самозбереження у чиновників Міністерства культури України погасити скандал і зняти з посади Т.В.Сосновську ще під час каденції В.Кириленка (а часу вже обмаль) чи новий Міністр культури оновить склад Мінкульта побачивщи, що там всі політичні, виробничі і фахові імпотенти, які не змогли оцінити обставини і прийняти рішення яке можливо і зберегло якісь їх посади?!

Відповісти

Любомир Кабаненко - керівникам Мінкульта України | 24 листопада 2015 20:55:51

Я думав, написати олин коментар, проте ознайомившись з оцим: http://www.unn.com.ua/ru/news/1523717-muzey-istorichnikh-koshtovnostey-vidmovlyayetsya-nadati-informatsiyu-pro-svoyi-kolektsiyi "...в течение 30 лет филиал МИДУ согласно инструкции так и не предоставил НМИУ информации об экспонатах" - говорить Т.В.Сосновська на прес-конференції сьогодні. Послухайте музейна спільнота України, дійсно на чолі НМІУ стоїть особа з відкритою формою шізофренії в особо важкій стадії яка вже ніколи у неї не вилікується!!! Ну послухайте, ну так брехати не міг мабуть сам барон фон Мюнхга́узен?! Чи міг?! "...филиал музея отчитывался НМИУ только о количестве экспонатов и общем весе драгоценных металлов, а детальной информации не было." - ну це вже по Тетяні Вікторівні Сосновської плаче психіатрична лікарня в яку треба якнайшвидше її туди направити, бо вона може сконати на наших очах!!! Ну послухайте керівники Міністерства культури України, Вам не соромно, що божевільну особу Ви призначили на посаду Генерального директора Національного музею історії України?!

Відповісти