Роздягніться, ви в музеї!

Автор: Леся Гасиджак | 25 листопада 2014 23:16 |

Моя викладачка німецької мови в Університеті – Лариса Глібівна – інколи любила розказувати про свої студентські роки, які припали на початок 1960-х. Особливо якось вразила історія про те, як вони, 20-річні молоді студентки, «іногородні», живучи в гуртожитку і переживаючи постійну «студентську фінансову кризу», влаштовували собі свята походами до театру. Грошей на партер, як ви розумієте, не було. Але навіть сидячи на балконі, вони ніколи не дозволяли собі зайти туди в чоботах – лише змінне взуття (туфлі) і намальовані на голих ногах «стрілки» від уявно-омріяних дефіцитних капронових панчіх.

Я дуже часто згадую цю історію, бо вона мене вражає в першу чергу своєю шляхетністю. І після спогадів завжди наступає момент риторичного запитання: «Куди все це ділося»? Я не історик моди, але мені здається, що це зруйнували «лихі 90-ті». Коли народ, спраглий до кольору і фактури, потребуючий свободи і вибору, без розбору натягнув на себе джинси, кросівки, безформні куртки-аляски, хутряні шапки, шуби, що стали більш доступними, ніж ще десять років тому… Причому парадокс полягає в тому, що з одного боку прийшла «нова» «мода», з іншого – тими ж куртками і шапками люди прикривали свою бідність.

Моя яскрава картинка з 1990-х – це вчителька в шапці на уроці… І газетні фото з усіляких зборів, де люди сидять у сільських клубах у верхньому одязі… І все це сіре, сумне, апатичне…

Тому чомусь впевнена, що не одна я починаю істерично сміятися, коли сьогодні, у столітті ХХІ, при об’єктивно вищому рівні життя, при доступі до інформації, при відкритих навстіж дверях до Європи бачу фото з музейних заходів (така специфіка роботи), на яких люди – у верхньому одязі.

Спочатку сміюсь, а потім хочеться плакати. Ці фото інколи бувають воістину неоднозначні, бо поєднують високу мистецьку культуру і безкультурне жлобство. На стінах живопис, інколи в руці келих вина, а «пані» в шубі чи шапці… У закладі культури. У храмі муз.

Ми спростили своє життя до мінімуму: спілкуємось через електронну пошту, їмо на вулиці чи напівфабрикати над плитою, можемо днями не бачити членів родини через різницю у графіках, ми нівелюємо всі цінності…

Зі свого музейного досвіду знаю, що є відвідувачі, які просто не думають роздягатися, але коли ти про це кажеш, вони опускають очі і мовчки виконують прохання. Отже, справа не в холоді (який направду витримати також можна, бо жодна презентація більше години не триває), а в елементарній відсутності культури. Яку ми, музейники, часто навіть не намагаємося прищепити.

Ми спочатку дозволяємо сидіти на презентації у шапці і верхньому одязі, потім привчаємо відвідувачів платити за одного відвідувача, а заходити удвох, але без квитка, а ще пізніше – не платити взагалі. Ми самі культивуємо споживацьке ставлення до музеїв і культури, а потім щиро дивуємося, чому відвідувач нарікає на зауваження, яке робить доглядач дитині, яка лізе на скульптуру верхи.

А вирішення проблеми заключається в одній простій фразі: «Роздягніться, будь ласка, ви в музеї».

P.S. Фото для ілюстрації обрані з кількох останніх музейних новин з географією від Львова до Харкова і характеризують загальноукраїнську проблему.

Схожі публікації

Коментарі (10)

Vova zi Lvova | 27 листопада 2014 11:36:02

В принципі в дечому авторка права. Але читаючи її пости, мені здається, що вона живе в ідеальному світі, а не в наших реаліях. На днях заходив в один з львівських музеїв і побачив там посинілих від холоду наглядачів, замотаних в верхній одяг. І уявіть ситуацію, Вам скажуть, а скиньте верхній одяг шановний пане, і киньте його на підлогу, бо гардероба у нас звичайно немає і швидко побігайте по експозиції, бо пересуватися при температурі в приміщенні +6-8 градусів інакше не виходить. Знаєте я також застав часи, коли в музеях було тепло і в хатах було тепло, і ніхто не задумувався як заплатити за "золотий" газ, як тепер. А тепер на жаль настали інші часи, і як люди ходять в музей, в верхньому одязі чи без нього це найменша з проблем

Відповісти

Vova zi Lvova | 27 листопада 2014 11:36:04

Відповісти

Vova zi Lvova | 27 листопада 2014 11:36:04

Відповісти

Vova zi Lvova | 27 листопада 2014 11:36:05

Відповісти

Vova zi Lvova | 27 листопада 2014 11:36:06

Відповісти

Леся Гасиджак | 27 листопада 2014 13:59:37

А я, інколи читаючи коментарі читачів, інколи думаю, що вони не вміють читати. А ще - читати поміж рядків, читати там, де використовується метафора і алегорія, і ще - робити висновки.

Відповісти

Ольга | 28 листопада 2014 11:38:48

З величезною повагою відношуся до пані Лесі - молода,креативна,симпатична дівчина, яка насправді вболіває за наші "невмирущі" музеї, прагне відстоювати прекрасну етику відвідувача в нахі жахливі часи. Але у нас в музеї дійсно дуже холодно. Головний розпорядник коштів, а це відділ культури районної державної адміністрації, передбачив (кошти)на оплату опалення тільки на пів року і з листопада вже не має чим оплачувати рахунки.Верхній одяг в музеї це ще не саме найстрашніше, страшно, що буде з деякими цінними музейними предметами, для яких обовязково має бути відповідний режим вологості? Це звичайно дуже турбує музейних працівників, але не державних службовців на місцях.

Відповісти

Vovi | 28 листопада 2014 22:24:51

Вова, а чи не краще музей, в якому тільки 6-8 градусів і він не може купити обігрівач, законсервувати на зиму, щоб зберегти експонати? А працівникам доручити якусь роботу, бо все одно люди до музею в такий холод не йдуть. Або йдуть грітися на 10-15 хвилин, коли на вулиці мінус 10. Та ще й при львівській вологості. Чи бачив Вова в ресторанах людей в шубах? А в ЗАГСі? А в музеї - можна?

Відповісти

Ivan | 01 грудня 2014 09:01:54

Автор забыла упомянуть о двух вещах: учительница в школе и люди на собраниях сидели в шапках и верхней одежде из-за того, что в помещениях не топили. Да, времена уже другие, но и сейчас не в каждом музее есть гардероб.

Відповісти

Ірина | 25 грудня 2014 11:10:53

А в нашому музеї заповідника "Кам'яна Могила" все навпаки: влітку туристи заїжджають з курорту та намагаються увійти до музею мало не в купальниках! Не дозволяємо, просимо вдягнутися.

Відповісти