Королівський замок розкриває свої таємниці львівським археологам

Цьогорічна літня археологічна практика студентів історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка минула не лише цікаво, а й принесла вагомі результати.

Відірватися від книжок, полишити затишні домівки і поїхати застосовувати набуті теоретичні знання в польових умовах – ще та романтика. А коли до цього додати дружнє коло та пригодницьку атмосферу, то годі й шукати кращого варіанту поєднання приємного з корисним. До того ж, цього разу перед львівськими студентами стояло завдання розкопувати справжній середньовічний замок.

У рамках спільної археологічної експедиції львівських археологів гостинно приймали  ужгородські  колеги. З львівського боку експедицію очолювала викладач кафедри  Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат історичних наук Анастасія Баукова, а з боку закарпатців – доцент кафедри Ужгородського національного університету Ігор Прохненко. Слід зазначити, що хоч розкопки на місці замку тривають з 2007 року, це перша спільна стаціонарна експедиція ужгородських і львівських археологів на Королівському замку.

Руїни Королівського замку, відомого також під назвою «Ньолаб» або «Нялаб», знаходяться у смт. Королеве Виноградівського району Закарпатської обл. Перші згадки про Королівський замок, який був літньою резиденцією угорських королів, що полюбляли приїздити до нього на полювання, датуються 1279 роком. Але власне кам»яний замок побудований у XIV столітті.  Із замком пов»язаний ряд подій культурної історії краю. Зокрема, саме тут було написане «Королівське Євангеліє» або «Тетраєвангелія». У 1672 році замок був зруйнований після придушення змови проти Габсбургів. На думку Ігоря Прохненка, цьому замку нема аналогів на Закарпатті.

Метою експедиції було дослідження того, як жили люди того часу. І в цьому аспекті експедицію можна вважати успішною.  Адже вдалося дослідити одну замкову кімнату, яка своїм плануванням і оздобою нагадує лицарську. У ній знайшли муровану піч початку XVII століття, прикрашену імпортованими з Центральної Європи коштовними кахлями. Ці  різнотипні й відмінні за оздобленням кахлі датовані 1610 роком. На кахлях окрім рослинного орнаменту зображені  дракони та єдинороги. Також серед здобутків експедиції жетон Норінберґа (XVI ст), монета Матяша Корвіна (друга половина XV ст), ренська кераміка XIV ст, пояс, дзвіночок, 2 польські та 17 угорських монет. Не обійшлося без гарматних ядер, мушкетних куль та мисливського дробу. Але найціннішими знахідками археологи вважають срібні монети, адже вони є хроноіндикаторами тої чи іншої події. На одній з монет чітко видно дату «1508» рік, на іншій     - дата стерта, але за зображенням імператора Леопольда можна легко встановити період її випуску.

Важливою знахідкою став барельєф з гербом родини Перені – володарів замку, який прикрашав вхід до кімнати. Герб символізує перемогу сил добра над злом. Віднайдена на глибині двох метрів стела з гербом виконувала подвійну функцію – перемички і прикраси. Присутність у замку цього гербу, який на сьогодні знаходять в найкращих угорських замках, свідчить про те, що замок «Нялаб» перебував у центрі подій своєї доби, а його власники відігравали в цих подіях важливу роль.

На думку керівника львівської групи кандидата історичних наук Анастасії Баукової, для львівських студентів експедиція стала цінним науково-практичним досвідом, а також була корисною в освітньому плані, адже окрім розкопок студенти відвідали пам’ятки історії та культури Закарпаття: замки у Виноградово, Хусті, Ужгороді, ознайомились з історією краю через експозиції Виноградівського та ужгородських музеїв. Під час екскурсій І.Прохненко надавав висококваліфіковані коментарі та пояснення. Важливою подією була й екскурсія на дакійське городище у с. Мала Копаня, де тривають розкопки під керівництвом проф. В.Г.Котигорошка.

―Від імені львів’ян хочу подякувати колегам з Ужгородського університету, зокрема професору В. Котигорошку та доценту І. Прохненку за надану можливість участі у розкопках унікальної пам’ятки та цікаві враження. Співпраця археологів різних вишів не лише сприяє вирішенню локальних завдань, таких як дослідження певних пам’яток, не лише сприяє професійному вдосконаленню, а й створює можливості для піднесення української науки на якісно новий рівень, ― зазначила кандидат історичних наук Анастасія Баукова.

Слід зазначити, що це не перша успішна студентська археологічна експедиція під керівництвом Анастасії Баукової: минулого року львівські археологи доліджували античне місто-фортецю Ілурат в Керчі. Продовженню перспективної співпраці археологів Франкового вишу і Керченського історико-культурного заповідника завадили цьогорічні події навколо Криму. Утім, у цій ситуації можна перефразувати класика: «Усе плинне, а археологія вічна».

Бажаємо львівським археологам подальших цікавих знахідок та наукових відкриттів.

Уляна Бакши,
журналіст