Проблематику реставрації, консервації та музеєфікації фундаментів княжого Успенського собору (ХІІ ст.) обговорювали науковці та представники органів державної влади

27 вересня 2013 р. в селі Крилос Галицького району Івано-Франківської області відбувся семінар - практикум «Успенський собор Галича». Проблематика проведення заходу стосувалася питань реставрації, консервації та музеєфікації пам'ятки ХІІ ст. – фундаменту Успенського собору в с. Крилос Івано-Франківської  області  (охоронний № 090021/1 Н). Даний об’єкт є важливим для культурної  спадщини не лише для України, а й для  всього цивілізованого християнського світу.

Захід проведено за ініціативи Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Національного заповідника «Давній Галич». Його організаторами виступили Міністерство культури України, Департамент культурної спадщини і культурних цінностей, Національний комітет України ІСОМОS, Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень, Національний заповідник «Давній Галич».

Роботу семінару благословив Генеральний вікарій Івано-Франківської митрополії УГКЦ о. О.Каськів. В роботі семінару – практикуму прийняли участь голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк, начальник управління культури національностей та релігій облдержадміністрації Володимир Федорак, начальник відділу охорони культурної спадщини та музейної справи облдержадміністрації Андрій Давидюк, заступник начальника управління архітектури та містобудування облдержадміністрації Ігор Шевчук, голова Галицької райдержадміністрації Григорій Івасишин, голова Галицької районної ради Петро Стрембіцький, територіальний представник з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України Максим’як Лідія, представники духовенства Івано-Франківської митрополії УГКЦ та помічники народних депутатів України, науковці провідних закладів України.

Проблемним питанням фундаментів Успенського собору в попередніх роках було присвячено три міжнародні конференції. Для пошуку спільних поглядів на майбутнє пам’ятки національного значення, актуалізації вирішення проблемних питань, шляхам популяризації об’єкту як сакрально-туристичного, був проведений даний семінар – практикум. Його робота складалася з трьох основних етапів: пленарних доповідей, наукової дискусії, прийняття резолюції.

Присутні заслухали наступні доповіді: «Збереження та використання пам’яток культурної спадщини Прикарпаття: проблеми та виклики сьогодення» (Максим’як Лідія, територіальний представник з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України), «Успенський собор Галича – сучасний стан та наслідки незаконних втручань в пам’ятку» (Гайда Микола, заступник директора Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, дійсний член УК ICOMOS),  «Проект консервації та музеєфікації Успенського собору» (Бевз Микола, доктор архітектури, завідувач кафедри Національного університету «Львівська політехніка», дійсний член УК ICOMOS), «Методика консервації і музеєфікації архітектурно-археологічних об’єктів» (Петрик Василь, кандидат архітектури, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, дійсний член УК ICOMOS та Осадчий Руслан – завідувач відділом охорони археологічної спадщини Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, дійсний член УК ICOMOS), «Реабілітація, консервація та музеєфікація пам’ятки – проблеми та перспективи» (Береговський Олександр, генеральний директор – науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич», дійсний член УК ICOMOS).

Доповідачі торкнулися ряду важливих питань: необхідності узгодження всіх робіт на пам’ятках національного значення з центральним органом в сфері охорони культурної спадщини (Л.Максим’як); стану фінансування регіональних цільових програм для виготовлення облікової документів щодо пам’яток та проведення наради на всеукраїнському рівні щодо об’єктів спадщини (В.Федорак); неприпустимості порушення Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини».

Виступи всіх доповідачів та учасників дискусії засвідчили, що байдужих до долі фундаментів Успенського собору не було.

Голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк подав своє бачення місця Галича в історії України і ситуації з фундаментами Успенського собору: «…Галич повинен стояти в одному ряду зі стольним Києвом в державотворчих процесах України. Українське суспільство повинне розуміти глибоку роль Галича в історії нашого народу. Відновити історичну пам’ять про Галич – незаслужено забутого, а інколи й спеціально знищеного різними завойовниками, - ось одне з завдань. Науковцям вартує дослідити угорські архіви, зокрема, в Будапешті – для пошуку відомостей про минуле княжої столиці. Одним з елементів відновлення даної пам’яті може стати відбудова Успенського собору – як частини колишньої величі, державної і духовної. Ми, влада, повинні дослухатися до думок науковців, і на основі цього, прийняти рішення. Можуть бути наступні етапи вирішення даної справи: на першому ми консервуємо фундаменти і встановлюємо на них скляну підлогу, щоб відвідувачі могли бачити спадщину минулого. Вхід до фундаментів залишимо відкритим для істориків та археологів – для подальших досліджень. На другому етапі можна було б приступити до відновлення самого собору. Ми маємо позитивний досвід подібних робіт. Для прикладу, монастир – Скит Манявський…». Очільник області висловив подяку науковцям за їхню попередню працю і запевнив, що будь – які роботи не будуть розпочаті без науковців.

У виступах було озвучено ряд важливих моментів, які дотичні до існуючої ситуації з фундаментами Успенського собору в Крилосі. Зокрема, про те що: фундаменти собору є унікальним об’єктом України та Європи; відбудова подібних об’єктів неможлива без наявної документації (схем та фотографій), без знання про реальний вигляд споруди – що може призвести до зміни історичного середовища; використовувати і адаптовувати пам’ятку у сучасному періоді слід без зміни її автентичного вигляду, на основі світової практики (консервації); збережені фундаменти цінні самі по собі і вже тепер є музеєм «просто неба».

Д-р Микола Бевз розповів про світовий досвід у справі подібних пам’яток – на прикладі вежі Святого Марка, Форума Романума, Помпей та Геркуланіума (всі в Італії). На його думку, нова будова могла б спричинитися до нищення простору – оскільки тут є великі нашарування досліджених і недосліджених об’єктів (за різними оцінками досліджено тільки близько 30% площ). Ніхто з науковців не знає, як точно виглядав собор у Крилосі, а існуючі проекти візуальних зображень є тільки авторськими гіпотезами дослідників. У випадку з Крилосом необхідно дотримуватися методу «руїни», який є світовим і науковим – коли кожен може візуально оглянути віднайдені фундаменти, без будови на них новотворів. За словами доповідача, багато руїн внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО і вони приносять прибуток завдяки туристам.

Представники церкви підтримали необхідність подальшої консервації фундаментів Успенського собору і популяризації інформації про них серед вірних. У їхніх виступах прозвучало: «Не повинен бути храм на роздорі. Храм повинні будувати всі, з любов’ю. Якщо цього може не бути, не вартує створювати конфлікти». Заклики до віднови і піднесення Крилоса – Галича пролунали у виступах священнослужителів о. О.Яцківа, о. Я.Жолоба.

Голова облдержадміністрації М.Вишиванюк заслухавши думки науковців та представників церкви, озвучив наступні важливі пропозиції:

1. Думка науковців та всіх присутніх засвідчує, що фундаменти Успенського собору повинні бути виключно законсервованими. Для будівництва нового храму вартує шукати нове місце;

2. В області потрібно створити оргкомітет для відновлення історичної пам’яті про Галич. Напрацювати план заходів. Провести їхнє громадське обговорення. Виконавці – Галицька райдержадміністрація та Галицька районна рада;

3. Оргкомітет повинен розробити пропозиції і подати їх на затвердження обласною радою; 

4. Облдержадміністрація організаційно сприятиме науковцям щодо поїздки в архів Будапешту (Угорщина) для пошуку матеріалів з історії Галича».

У подальшому обговоренні представники органів державної влади висловили подяку науковцям за їхню роботу, оскільки «семінар дав більший результат, ніж очікувалося. Попереду багато праці для піднесення величі Галича. З поглядом в минуле і думкою про майбутнє ми повинні працювати дальше!». На думку присутніх, семінар був успішним, оскільки він кінцево дав відповіді щодо консервації фундаментів Успенського собору та будівництва нового храму на відповідно підібраній території.

Учасники семінару – практикуму змогли оглянути макет одного з проектів гіпотетичного вигляду Успенського собору, який зараз експонується на місці престолу колишнього собору. Для знайомства науковців були надані схеми існуючих проектів збереження фундаментів собору та інших пам’яток, які розміщені в межах його території (Успенська церква, каплиця Святого Дмитрія, місце поховання князя Ярослава Осмомисла). Також, Національним заповідником «Давній Галич» були підготовані матеріали, які стосувалися попередніх конференцій щодо Успенського собору та чергове число інформаційного вісника «Спадщина».

Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії

РЕЗОЛЮЦІЯ

семінару-практикуму

«Успенський собор Галича»

27 вересня 2013 року

Присутні, заслухавши і обговоривши виступи доповідачів та спираючись на власний багаторічний досвід у сфері збереження культурної спадщини, а також спираючись на резолюції попередніх конференцій, присвячених питанням збереження фундаменту Успенського собору ХІІ ст., прийшли до наступних висновків:

- рештки Успенського собору на городищі княжого Галича ХІІ-ХІІІ ст. в селі Крилосі Галицького району Івано-Франківської області розташовані на території Національного заповідника «Давній Галич», є пам’яткою національного і європейського значення, яка має визначну історичну, наукову, духовну цінність і є символом української держави, виразом історичної ідентичності українського народу, а отже, в жодному разі не можуть бути пошкодженими або частково чи повністю знищеними. Збереження автентичних решток Успенського собору - літописної Богородичної церкви, де знаходився трон Галицьких князів та королів, на престолі якого освячували Дари перші Галицькі єпископи та Митрополити - є святим обов’язком української нації;- виходячи з Резолюції Науково-практичної конференції «Успенський собор Галича. Минуле і сучасність» від 14 жовтня 2005 року, Резолюції Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України» від 10 жовтня 2008 року та Рекомендацій по збереженню залишків кафедрального Успенського собору, пам’ятки ХІІ століття, винесених учасниками Круглого столу «Галицький Успенський собор: проблеми та перспективи» 10 жовтня 2008 року, відзначаємо, що відбудова собору ХІІ ст. на сучасному етапі законодавчого регулювання сфери охорони культурної спадщини та наших наукових знань про первісний вигляд храму є неможливою, оскільки на сьогодні немає для цього наукових та законодавчих підстав, а першочерговими завданнями на сьогодні є консервація і музеєфікація фундаменту Успенського собору;

- згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника «Давній Галич», затвердженим Державною службою охорони культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України 15 серпня 2005 року, фундамент Успенського собору має бути законсервованим та музеєфікованим, згідно відповідно розробленою та затвердженою в установленому порядку науково-проектною документації. Згідно з проектом Національного університету «Львівська політехніка», виконаним під науковим керівництвом проф., д.арх. Миколи Бевза, фунамент собору повинен бути законсервований і протрасований на визначеній відмітці з природного каменю з відтворенням давніх контурів фундаменту та ділянок стін;

- станом на 27.09.2013 року в рамках співпраці Національного заповідника «Давній Галич» та Національного університету «Львівська політехніка» розроблена Робоча документація з консервації і музеєфікації фундаменту Успенського собору та з благоустрою прилеглої території, однак через відсутність державного фінансування дані роботи не проводяться;
- на сьогодні поряд із фундаментом Успенського собору розташована ренесансна Успенська церква XVI століття, побудована із блоків Успенського собору ХІІ століття, а також будівля Митрополичих палат ХІХ ст., що сформували якісно новий архітектурний комплекс на даній території. На давньому княжому городищі навколо сучасної церкви Успіння Богородиці щорічно відбуваються Всеукраїнські Патріарші прощі, що свідчить про континуацію духовного і християнського життя на цій території в нових умовах розвою Української церкви. В церковній адміністрації місто Галич підлягає безпосередньо в розпорядження Києво-Галицького Верховного архиєпископа УГКЦ, а в майбутньому Патріарха; 
- періодичне підняття теми «відбудови» Успенського собору на автентичному фундаменті пам’ятки засвідчує про недостатню поінформованість місцевих жителів та населення краю про історичну цінність фундаменту Успенського собору як пам’ятки галицької архітектурної школи ХІІ століття.

Враховуючи вищевикладене, констатуємо, що відбудова Успенського собору в селі Крилосі Галицького району Івано-Франківської області є на сьогоднішньому етапі неактуальною, а першочерговими заходами зі збереження автентичного фундаменту Успенського собору для прийдешніх поколінь є:

1. Консервація та музеєфікація фундаменту Успенського собору в селі Крилосі Галицького району Івано-Франківської області із благоустроєм прилеглої території Національним заповідником «Давній Галич» як державним органом охорони культурної спадщини. Запровадження нових сучасних технологій та архітектурних вирішень для якісного виконання консерваційних робіт та експозиції цінних автентичних елементів пам’ятки. Вирішення питання про спорудження сучасного музейного центру з експозицією багатого лапідарію та мистецьких пам’яток, виявлених при дослідженні Успенського собору та пам’яток княжого Галича.
2. Фінансування консерваційно-музеєфікаційних робіт на фундаменті Успенського собору як з державного, так і з місцевого бюджетів, а також залучення інвестиційних коштів. 

3. Вивчення архітектурних, історичних та релігієзнавчих аспектів пам’ятки науково-дослідними інституціями України з метою припинення позанаукових дискусій стосовно «відбудови» Успенського собору.
4. Вшанування пам’яті галицьких князів, єпископів, митрополитів та першодослідників княжого Галича.

5. Вивчення питання про передачу в майбутньому в користування об’єктів княжого дитинця під юрисдикцію Києво-Галицької митрополії для створення відпустового патріаршого місця.

6. Створити організаційний комітет у складі представників Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Галицької районної державної адміністрації та Галицької районної ради, Національного заповідника «Давній Галич», вчених, що займаються дослідженням Успенського собору, для розробки програми розвитку Галича.

- виходячи з Резолюції Науково-практичної конференції «Успенський собор Галича. Минуле і сучасність» від 14 жовтня 2005 року, Резолюції Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України» від 10 жовтня 2008 року та Рекомендацій по збереженню залишків кафедрального Успенського собору, пам’ятки ХІІ століття, винесених учасниками Круглого столу «Галицький Успенський собор: проблеми та перспективи» 10 жовтня 2008 року, відзначаємо, що відбудова собору ХІІ ст. на сучасному етапі законодавчого регулювання сфери охорони культурної спадщини та наших наукових знань про первісний вигляд храму є неможливою, оскільки на сьогодні немає для цього наукових та законодавчих підстав, а першочерговими завданнями на сьогодні є консервація і музеєфікація фундаменту Успенського собору;

- згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника «Давній Галич», затвердженим Державною службою охорони культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України 15 серпня 2005 року, фундамент Успенського собору має бути законсервованим та музеєфікованим, згідно відповідно розробленою та затвердженою в установленому порядку науково-проектною документації. Згідно з проектом Національного університету «Львівська політехніка», виконаним під науковим керівництвом проф., д.арх. Миколи Бевза, фунамент собору повинен бути законсервований і протрасований на визначеній відмітці з природного каменю з відтворенням давніх контурів фундаменту та ділянок стін;

- станом на 27.09.2013 року в рамках співпраці Національного заповідника «Давній Галич» та Національного університету «Львівська політехніка» розроблена Робоча документація з консервації і музеєфікації фундаменту Успенського собору та з благоустрою прилеглої території, однак через відсутність державного фінансування дані роботи не проводяться;
- на сьогодні поряд із фундаментом Успенського собору розташована ренесансна Успенська церква XVI століття, побудована із блоків Успенського собору ХІІ століття, а також будівля Митрополичих палат ХІХ ст., що сформували якісно новий архітектурний комплекс на даній території. На давньому княжому городищі навколо сучасної церкви Успіння Богородиці щорічно відбуваються Всеукраїнські Патріарші прощі, що свідчить про континуацію духовного і християнського життя на цій території в нових умовах розвою Української церкви. В церковній адміністрації місто Галич підлягає безпосередньо в розпорядження Києво-Галицького Верховного архиєпископа УГКЦ, а в майбутньому Патріарха; 
- періодичне підняття теми «відбудови» Успенського собору на автентичному фундаменті пам’ятки засвідчує про недостатню поінформованість місцевих жителів та населення краю про історичну цінність фундаменту Успенського собору як пам’ятки галицької архітектурної школи ХІІ століття.

Враховуючи вищевикладене, констатуємо, що відбудова Успенського собору в селі Крилосі Галицького району Івано-Франківської області є на сьогоднішньому етапі неактуальною, а першочерговими заходами зі збереження автентичного фундаменту Успенського собору для прийдешніх поколінь є:

1. Консервація та музеєфікація фундаменту Успенського собору в селі Крилосі Галицького району Івано-Франківської області із благоустроєм прилеглої території Національним заповідником «Давній Галич» як державним органом охорони культурної спадщини. Запровадження нових сучасних технологій та архітектурних вирішень для якісного виконання консерваційних робіт та експозиції цінних автентичних елементів пам’ятки. Вирішення питання про спорудження сучасного музейного центру з експозицією багатого лапідарію та мистецьких пам’яток, виявлених при дослідженні Успенського собору та пам’яток княжого Галича.
2. Фінансування консерваційно-музеєфікаційних робіт на фундаменті Успенського собору як з державного, так і з місцевого бюджетів, а також залучення інвестиційних коштів. 

3. Вивчення архітектурних, історичних та релігієзнавчих аспектів пам’ятки науково-дослідними інституціями України з метою припинення позанаукових дискусій стосовно «відбудови» Успенського собору.

4. Вшанування пам’яті галицьких князів, єпископів, митрополитів та першодослідників княжого Галича.

5. Вивчення питання про передачу в майбутньому в користування об’єктів княжого дитинця під юрисдикцію Києво-Галицької митрополії для створення відпустового патріаршого місця.

6. Створити організаційний комітет у складі представників Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Галицької районної державної адміністрації та Галицької районної ради, Національного заповідника «Давній Галич», вчених, що займаються дослідженням Успенського собору, для розробки програми розвитку Галича.