Срібники Володимира: тим часом у Києві

Засновник Східноєвропейського антикварного дому виявився достатньо розумною людиною, щоб скористатися зі скандалу навколо срібників Володимира. Будемо сподіватись, що Микола Азаров також скористається можливістю стати рятівником цінностей. Але про головне усі уперто мовчать…

Сьогодні на сайті Східноєвропейського антикварного дому оприлюднили звернення його засновника Сергія Юніна з приводу ситуації з предметами часів Київської Русі, які планується продати 9 лютого.

Юнін цілком очікувано висловив здивування з приводу інтенсивної кампанії щодо двох срібників Володимира, оскільки, за його словами, аналогічні монети можна придбати і на аукціонах, і в Інтернеті, в тому числі – в Києві. Він також запропонував логічну річ – або достроковий викуп колекції, або офіційний лист від Кабміну, у відповідь на який СЄАД готовий подарувати речі Україні.

У публічній площині це досить вдала ситуація для всіх: новостворений антикварний будинок серйозно підвищить свій статус і завдяки цьому компенсує собі усі видатки, Уряд зможе говорити про повернення «скарбів», якийсь з українських музеїв отримає гарний подарунок.

Це все дуже добре, за винятком одного. Досі поза увагою залишається головна проблема – розграбування пам’яток, внаслідок чого речі з Україні широким потоком пливуть на різні аукціони. Її вперто не хочуть помічати.

Зайве підтвердження: вчора на одному з Інтернет-аукціонів з’явилася ще одна знахідка – фрагмент срібника Володимира.

За цю річ, як і за тисячі інших, грабіжницьким способом видобутих з пам'яток, можна спокійно сплатити банківською картою та отримати їх поштою.

Тобто люди, які здійснюють незаконне вилучення археологічних пам’яток, почуваються у цілковитій безпеці. Їх не лякає здійнятий галас, тому що він їх абсолютно не зачіпає.

Я навів приклад фрагменту срібника, бо про них зараз найбільше говорять. Але у відкритому продажі вчора з’явився не один предмет і регулярно з’являються набагато цінніші речі. Зараз тільки на одному аукціоні у продажі понад 1000 речей, які стосуються Київської Русі - хрестики, лунниці, кільця тощо.

Якщо не скерувати увагу у справді важливий бік, то для листування Уряду з аукціонами треба буде найняти окрему людину. А Україна і надалі втрачатиме більше, ніж просто речі.