Благодійний аукціон робіт бійців АТО відбувся в Музеї українського живопису у Дніпропетровську

Автор: Музей українського живопису | 27 червня 2015 00:13 |

У рамках акції «Лікарі рятують тіло, а мистецтво - душу» в  Музеї українського живопису відбувся Благодійний аукціон творчих робіт бійців АТО.

На милицях, із перебинтованими кінцівками хлопці прийшли до Музею і були приємно вражені: їхні роботи вподобали відвідувачі. Цікавість до проекту виявила преса. Журналістам хотілося показати кожного із героїв. Таких щирих, справжніх, мужніх не здолати! А самі бійці, пройшовши військове пекло, ніяковіли перед камерами, а потім казали: «На передовій простіше». Перед камерою ж перехвилювалися.

Мистецтвознавці Володимир Кулічихін та Людмила Тверська  високо оцінили художній задум та виконання. «Непідробна щирість властива усім творам, щодо техніки - подекуди навіть видно професійне накладання фарби». Головне  - сюжети малюнків. Тендітні квіти, натюрморти, пейзажі і навіть копія шедевру Модільяні.

Гості музею йшли на аукціон за своїми роботами. Багато хто через сторінку Фейсбук уподобав конкретні картини і вже у процесі змагався за певні лоти. Стартували зі ста гривень. Ціну збільшували на 50. На кількох роботах розігналися аж до 450 гривень. У ціні виросли картини «Маки» та «Пес Путін».


Ідея розрадити бійців за допомогою малювання народилася у співробітників Музею українського живопису та Спілки дизайнерів України. Можна переконатися, що подібний крок виявився неймовірно успішним проектом.

До шпиталю пішли художники-волонтери.  Прийшли та запропонували хлопцям МАЛЮВАТИ.  Аби підтримати проект, Музей українського живопису встановив у своїх залах прозорі бокси для збору коштів, які будуть спрямовані на придбання матеріалів для малювання. 

Чому малювати? Бо давно відомо - аби розвантажити мізки, потрібно перемкнути свідомість на щось кардинально інше. Чому не на мистецтво? Про чудодійні властивості  АРТ - терапії відомо давно. Що можуть у лікарні, шпиталі? Тут шиють рани. Волонтери, медсестри, близькі допомагають добрим словом. Утім, іноді цього замало.  Бо прийти до тями після пекла досить важко. Військові психологи виділяють такий термін - ПТСР. Це посттравматичний синдром, військовий синдром. Медичний діагноз. 

Хлопці, які повертаються зі Сходу, мають навчитися жити знову мирним життям. А це досить складно. Бо у голові жахливі картинки: бої, втрата бойових побратимів, власний відчай та біль.   Його не вивітрити , як запах гарі, його нереально стерти чи забути. Тому, психологічна реабілітація - то окрема ланка. 

Вони прості, зовсім юні, або вже дуже зрілі, але такі справжні ЧОЛОВІКИ! Захисники. Гідні захоплення.  Відстоюють територіальну цілісність, національні інтереси України. Тримають удар агресора. Ціною свого життя та здоров‘я. Потрапляючи до шпиталю, намагаються видохнути жахи війни. 

Малювання - дитяча забавка? А вони дорослі дядьки. Дехто не хотів, дехто стидався, відмовлявся, але потім тихенько брав пензля і починав творити. З історій, що  почули художники  у тому живому  спілкуванні - книга набереться. 

Юра  - розвідник. Про нього кажуть - талантище. На аукціон представив кілька картин. «Сливи», «Нарциси» і роботу під назвою: «Пес Путін». Мовляв, очі у собаки на очі російського керманича схожі. До війни Юра працював у рекламній агенції. Звідси й неабиякі здібності до малювання.  

 Хлопець із позивним Філ - має поранення руки. Утім, взявся за пензель. Написав натюрморт. 

Цікава історія пов’язана з  картиною під назвою «Різдво».  Автор Дядя Коля. Боєць  виховує п’ятирічного сина. Каже, коли повернеться додому - вчитиме малого малювати. 

Хлопчина з поетичним позивним Кобзар написав пейзаж і назвав роботу:   «Крим Наш».  Символічно ж?  Автор змальовує знайому скелю у воді. Здається це славнозвісні Золоті ворота вулканічного масиву Кара-Дагу. Туристична Мекка, яка, і в це вірить сам художник, обов’язково буде  у складі України.

Позивний Фріц.  Хлопцю усього 24 роки. Він десантник. Рука в апараті Єлізарова. Робота має назву: «Перехрестя». Можна сприймати як просто міську замальовку, а хтось побачить тут потаємний задум. Усі ми завжди стоїмо на перехресті. Перед вибором.

Іван Фокшик змалював  «Берег Орілі». Життєствердна картина. Тут практично професійне відчуття кольору. Ймовірно, автор мешкає на такому березі, або там живуть його батьки. В будь-якому разі відчутно, що цей пейзаж дуже дорогий серцю автора.

Каламбур від бійця з позивним Тихий. Картина Шторм.   Отже, Шторм від Тихого чи Тихий Шторм.  Придивляєшся і відчуваєш -  запах солоного моря. 

Від Панди - «Серпень». Стиглий. Соковитий. З картини ніби дмухає легкий вітерець. 

Дніпропетровець Анатолій  на аукціон  прийшов з дружиною і донькою.  «Ранок перед виїздом в АТО» - така його картина. Він сфотографував тривожний схід сонця. А потім вирішив з фото зробити картину. Сів і написав. Хоч востаннє малював у школі. Дружина і донька - найсильніша група підтримки і перші ж шанувальниці.        

Усі зібрані гроші Музей українського живопису передає до шпиталю. Художники придбають матеріали для малювання. Аби хлопці творили. Проект Арт-терапія для бійців триває. Вони пишуть, одужують, приходять до тями. За мир. Аби збулося

Ірина Скосар, журналіст

Теги

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Червень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
Травень | Липень