Національний аерокосмічний музей у Вашингтоні

Національний аерокосмічний музей у Вашингтоні входить у комплекс музеїв науково-дослідницького та освітнього Смітсонівського інституту та розташований на Національній алеї.

Мільйони відвідувачів приходять до Національного аерокосмічного музею щорічно, щоб побачити справжні літаки так космічні апарати – від першого у світі аероплана до космічних літальних апаратів останнього покоління. Це другий за популярністю музей Смітсонівського інституту, у комплекс якого входить також Центр імені Стівена Удвар-Хейзі.

Музей був відкритий у 1976 році, хоча авіаційна колекція музею почала формуватися за сто років до його появи. Ще у 1876 році після всесвітньої виставки, котра проходила у Філадельфії, Китайська імператорська комісія передала у дарунок колекцію повітряних зміїв. У 1889 році Смітсонівський інститут придбав авіаційний паровий двигун Стрінгфеллоу. Колекція літальних апаратів постійно розширювалась, і у 1946 році Конгрес прийняв рішення про створення Національного музею авіації, який з 1966 року отримав назву Національного аерокосмічного музею. Протягом декількох десятиліть колекція Музею авіації зберігалась у будівлі авіабудування, що була побудована у 1918 році та відома як «Олов’яний ангар». Частина експонатів виставлялась у будівлі мистецтв та промисловості. Великі ракети експонувались ззовні, склавши з часом «Ракетний ряд».

Офіційно Національний аерокосмічний музей відкрив свої двері 1 липня 1976 року. Процедура відкриття музею була дуже незвичайною та цікавою: старт відкриттю дав сигнал, що був посланий з космічного апарата «Вікінг-1», який знаходився на робіті Марса. Очолив Національний аерокосмічний музей Майкл Коллінз – астронавт, пілот космічного корабля «Аполлон-11», який знаходився на навколомісячній орбіті, поки астронавти Едвін Олдрін та Ніл Армстронг перебували на поверхні Місяця у липні 1969 року.

Всього за місяць роботи музею його відвідали мільйон осіб, а через півроку музей прийняв 5 мільйонів відвідувачів. З моменту свого відкриття Національний аерокосмічний музей є одним з найбільш відвідуваних музеїв у світі. Експозиції музею іноді відвідували до 9 мільйонів осіб на рік. У зібранні музею зберігається найбільша у світі колекція літаків та космічних апаратів – близько 60 тисяч артефактів.

У Національному аерокосмічному музеї зібрано більше 50 тисяч рідкісних та історично значущих об’єктів. Перші літальні апарати, а також моделі космічних кораблів, такі як літак «Флайер», сконструйований та побудований братами Райт у 1903 році. У колекції музею також зберігаються тисячі інших найрізноманітніших артефактів – двигуни, ракети, уніформи, скафандри, повітряні кулі, витвори мистецтва, документи, рукописи, фотографії – найбагатші свідоцтва історії польотів, зібрані з усього світу. Колекція нараховує більше 30 тисяч літаків та 9 тисяч предметів, які мають відношення до космічних польотів.

Родзинкою колекції Національного аерокосмічного музею є командний модуль «Колумбія». Зроблений з алюмінієвого сплаву, нержавіючої сталі та титану, модуль був однією із складових космічного корабля «Аполлон-11». Двома іншими були сервісний модуль та місячний модуль, котрий прозвали «Орел». У сервісному модулі знаходилась основна двигунна установка та витратні матеріали. Командний модуль – це єдина частина космічного корабля, у якій можна було повернутися на Землю. Він був переданий до Смітсонівського інституту у 1960 році.

Національний аерокосмічний музей добре відомий своєю колекцією літальних апаратів та космічних кораблів. Одним з цікавих експонатів музею є аероплан Fokker Т-2, який у 1923 році здійснив безпосадковий трансконтинентальний переліт. Лейтенанти ВПС США Оклі Келлі та Джон Макреді здійснили переліт зі сходу на захід. Вони вилетіли 2 травня з Лонг-Айленду, Нью-Йорк та приземлились 3 травня у Сан-Дієго, Каліфорнія. Переліт зайняв 26 годин та 50 хвилин.

Аероплан Fokker Т-2 – четвертий у серії транспортних засобів відомого голландського конструктора Ентоні Фоккера. Первісно аероплан носив назву Fokker F-IV, але у червні 1922 року літак придбали ВПС США і його перейменували у Air Service Transport 2, або Т-2. Для здійснення трансконтинентальних польотів літак модифікували, розширивши функції управління, збільшивши запаси палива.

Музей може по праву пишатися і таким своїм експонатом, як найвідоміший американський стратегічний бомбардувальник часів Другої світової війни В-29 «Суперфортеця». Розроблений компанією «Боінг», важкий бомбардувальник В-29 постачав різні види авіаційного озброєння для проведення воєнних дій у Тихому океані: неатомні бомби, запалювальні бомби, міни та 2 атомні бомби. Так, у серпні 1945 року В-29 скинули атомні бомби на японські міста Хіросіма та Нагасакі.

Не менш відомий і американський важкий винищувач Lockheed P-38J-10-LO «Блискавка». Головний конструктор літака Кларенс «Келлі» Джонсон створив один із найуспішніших двомоторних винищувачів. З 1942 до 1945 року пілоти ВПС США літали на Р-38 через Європу, Середземне море, Тихий океан, а також через заморожені Алеутські острови та випалені сонцем пустелі Північної Африки. На Тихоокеанському театрі воєнних дій льотчики «Блискавки» збили більше японських літаків, ніж льотчики будь-яких інших воєнно-повітряних сил. 

У Національному аерокосмічному музеї зібрана найбагатша колекція різноманітних ракет. Так, балістична ракета Redstone – одне з найбільш важливих свідчень розвитку американських ракетних технологій. Перший успішний запуск ракети відбувся у 1953 році, а у 1958 році створена на базі ракети Redstone балістична ракета Jupiter-C успішно вивела на орбіту перший штучний супутник США Explorer 1. У 1964 році ці ракети припинили експлуатувати після розробки твердопаливної ракети Pershing.

Ракета Loon, котра також має найменування JB-2 або KUW-1, - американська модифікація німецької крилатої раети Фау-1 періоду Другої світової війни. Її можна було запускати із землі, кораблів, літаків. Передбачалося, що ракета Loon буде використовуватися в рамках операції з розгрому Японії «Даунфол». Однак ця ракета була розроблена наприкінці війни, тому в боях участі не приймала. У 1950 році її випуск був припинений.

Цікавим об’єктом, що зберігається у колекції музею, є і німецька ракета Hs 293 A-1, котра під час Другої світової війни використовувалась як для ураження наземних об’єктів, так і для затоплення кораблів. З середини 1943 року подібні ракети застосовували при бомбардуванні кораблів союзників переважно у Середземному морі. Ракета Hs 293 A-1 була на озброєнні бомбардувальників He 111, He 177, Fw 200, Do 217.

У музеї відкриті 22 виставкові галереї, працює Lockheed Martin IMAX Theater, авіаційні тренажери. Заклад пропонує десятки екскурсій, щоденні безкоштовні освітні програми, різноманітні культурні заходи.

На території музейного комплексу знаходиться планетарій імені Альберта Ейнштейна. Тут щоденно відбувається декілька видовищних вистав, котрі занурюють глядачів у захоплюючу подорож незвіданими світами.

У комплекс Національного аерокосмічного музею входить Центр імені Стівена Удвар-Хейзі, що знаходиться у Шантильї, штат Вірджинія. Центр існує з 2003 року і демонструє тисячі авіаційних та космічних артефактів, котрі не можуть експонуватися в основній будівлі музею через свої величезні розміри.

Центр носить ім’я американського бізнесмена угорського походження Стівена Удвар-Хейзі, одного із засновників International Lease Finance Corporation. Він пожертвував Смітсонівському інституту 65 мільйонів доларів, на які і побудували Центр.

Центр імені Стівена Удвар-Хейзі вражає своїм величезним авіаційним ангаром, у якому на трьох рівнях експонуються літаки корпорації «Боінг». Тут також представлена багата колекція двигунів, вертольотів, експериментальних літальних апаратів.

Національний аерокосмічний музей та Центр імені Стівена Удвар-Хейзі демонструють найбільшу у світі колекцію авіаційних та космічних артефактів.

Музей працює щоденно с 10.00 до 17.30, вхід вільний.

Оригінал публікації: Ноосфера