"І спогади, і мрії" Яблонсьакої: "Перемога" чи "Показуха" у НХМУ

Національний художній музей України  зацікавлений у масштабних проектах, повноцінних великих виставках?

Одна з найвідоміших картин Т. Яблонської «Хліб». Картина написана 1949 року, зберігається у Третьяковській галереї.

Інший авторський варіант картини зберігається у фондах НХМУ, але на ретроспективній виставці, присвяченій 100-ю від Дня народження художниці, ви його не побачите. Чому? Не знаю. Робота написана  1950 року, декілька років тому вже демонструвалася на виставці «Герої. Спроба інвентаризації». Навіщо зараз показувати лише ескізи до цієї картини, а не  саме полотно – не зрозуміло.

Деякі роботи Яблонської (наприклад, «Святковий вечір») були представлені у ПОСТІЙНІЙ експозиції, а не на РЕТРОСПЕКТИВНІЙ виставці. Тобто, для повної картинки, після трьох залів виставки «І спогади, і мрії» потрібно пройтись усім другим поверхом і пошукати Яблонську ще там!

Сама виставка цікаво оформлена. Присутні фотоматеріали. Доповнюють полотна записи зі щоденників художниці. Представлено багато ескізів до різних робіт, в тому числі і з приватної колекції родини Яблонської.

АЛЕ 

НХМУ принципово не співпрацює з іншими музеями України? Виставка знову побудована лише на матеріалах з фонду музею та приватної колекції родини художниці.

Чому не залучено інші приватні колекції та музеї?

Звичайно, хочеться вірити, що причина лише в тому, що у лютому (до Дня народження художниці) музеї, котрі мають у своїх фондах роботи Тетяни Яблонської відкривали свої внутрішньо музейні міні-виставки. Таким чином приєднувалися до святкування 100-річчя художниці. Але чи обов’язково відкривати виставку саме у День народження художниці? Трохи совєтська звичка. Це не день Яблонської, не місяць, а рік!!!!

Нехай би виставка пройшла у травні чи жовтні, але до Києва привезли славнозвісні роботи художниці з інших міст. Ми (відвідувачі) з радістю подивились і на «Весілля» та «У парку» з Харківського художнього музею, на картини «На сонці» та «Молода сім’я» з фондів Закарпатського художнього музею, «Близнята» та «На Дніпрі»   з Національного музею у Львові імені Шептицького, «Молодята» з Одеського художнього музею, «Ворог наближається» з Полтавського художнього музею тощо.

Музей взагалі зацікавлений у масштабних проектах, повноцінних великих виставках?