Мрійник, колекціонер, фанат: Роман Метельський і його історія створення Львівського фотомузею

У мене є товариш Ромко Метельський – мрійник, колекціонер і фанат. 
І взагалі, класна людина, з тих, які мовчки, 
системно і безупинно штовхають скелі… 
Ромко мріє про музей

Ганна Гаврилів, 5.03.2019

Не пригадую, щоб якась львівська виставка, побудована на колекціях, зібраних у Львові, викликала такий широкий резонанс, як ця – «Від оптичної ілюзії до цифрової реальності», що присвячена 180-річчю першої фотографії у Львові. Її експозиція розгорнулася в залах Львівського історичного музею в Кам’яниці Корнякта на пл. Ринок, 6.

Експозиційні площі виставки охоплюють галереї на другому і третьому поверхах Італійського подвір’я і три виставкові зали. Причина успіху не тільки в тому, що усі етапи реалізації цього масштабного проекту свідчили про безмежний ентузіазм його творців, а передусім – в особистості організатора, ідейного натхненника, співкуратора виставки, людини, яка “мовчки, системно і безупинно штовхає скелі”…

А починалося все приблизно два роки тому із вміщеного на сайті «Фотографії старого Львова» анонсу про створення фото музею. Це вже була не перша спроба створити музей фотографії у Львові. Перша була у 1988-1995 роках, коли Музей фотографії на сім років розташувався в костелі Марії Сніжної. Але, коли святиню 1995 року передали редемптористам, музей припинив своє існування…

Двадцятого лютого 2019 р. в мережі фейсбук з’явився перший допис на сторінці нового (майбутнього!) музею «Львівський фотомузей». Ініціатори створення цього музею звернулися до читачів такими словами:

“Не так давно команда сайту «Фотографії старого Львова» анонсувала початок роботи над дуже потужним та амбіційним проектом під назвою “ФОТО МУЗЕЙ”.  Є бачення яким він має бути, розписана концепція, і йде робота над візуалізацією проекту та його втіленням.

Високо шануючи наших багаторічних читачів, пропонуємо всім охочим долучитися до проекту “ФОТО МУЗЕЙ”. Адже у кожного на горищі, в підвалі, на антресолях чи в інших несподіваних місцях ще збереглися частини фотоісторії Львова, України і навіть усього світу.

Якщо у Вас є фотоапарати, фотозбільшувачі, аксесуари, фотоальбоми, фотографії, негативи, слайди, книжки, журнали, підручники та інші речі, пов’язані з фотографією, які тільки займають в хаті місце, і які не підіймається рука винести на сміття, станьте учасником проекту «ФОТО МУЗЕЙ»”.

Читачі радо відгукнулися на це прохання, і незабаром невелика кімната офісу пана Метельського перетворилася на фондосховище фотоапаратів, плівок, світлин, рамок тощо…

А пан Роман тим часом відкривав все нові сторінки історії української фотосправи.

До Вашої уваги трішки хроніки…

18 серпня 2019 року, напередодні Світового дня фотографії на території Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові з нагоди святкування 180-тиріччя появи фотографії, проходили «Перші Львівські Фото Фестини».

З нагоди 81-ї річниці виходу у світ першого західноукраїнського повнометражного фільму «До добра і краси», що вийшов 19 листопада 1938 року за сценарієм Романа Купчинського і Василя Софроніва (Левицького), режисер Юліан Дорош, Львівський Фотомузей організував Вечір Галицького кіно, який потім проходив і в інших локаціях.

1 лютого 2020 року у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка вперше в Україні було презентовано фрагменти віднайдених фільмів піонера кіномистецького руху в Галичині Юліана Дороша – «Гуцульщина» (1933) і «Останній салют командирові» (1938). Родзинкою вечора також став показ документальної стрічки «Галичина» (1927-1935 років) авторства громадянина США українського походження Івана Яцентія.

6 березня 2020 року, Львівський Фотомузей спільно з Науково-технічною бібліотекою Національного університету “Львівська політехніка” розпочали низку святкових заходів, присвячених 90-річному ювілею Українського Фотографічного Товариства (УФОТО). Подія зібрала понад півтори сотні гостей: шанувальників фотомистецтва, істориків, музейників, мистецтвознавців, фотографів.

Весна 2020-го обіцяла бути рясною на цікаві події, але несподівано в наше життя увірвався карантин і на півроку паралізував життя більшості установ…

Та Львівський фотомузей продовжував приймати дарунки і знайомив з ними громадськість через соціальні мережі й інші ЗМІ. А пан Метельський готувався оприлюднити надбані скарби…

Так визрів спільний виставковий проєкт двох львівських музеїв – Історичного та Фотомузею, що отримав назву «Від оптичної ілюзії до цифрової реальності». До роботи над ним була залучена команда фахівців: від Львівського історичного музею – Тетяна Петрів, Руслан Кошів, Світлана Олексенко, Христина Маліновська, Ольга Аржанова, Роман Геринович, Уляна Яворська, Юрій Рябий, Мар’ян Бабирецький; від Львівського фотомузею — Роман Метельський, Софія Легін, Ігор Сальніков, Вікторія Темна, Ігор Ткачик.

Виставка стала спробою ретроспективного показу розвитку львівської фотографії від перших спроб даґеротипного фіксування об’єктів, які здійснював у 1839-1841 роках доктор медицини, професор природної історії і фізики Львівського університету Йоган (Ян) Ґлойснер, – до сучасної цифрової фіксації реальності.

Фотографічне життя у Львові вирувало здавна: тут жили і творили чудові майстри фотосправи, діяли фотографічні товариства, виходили фотожурнали, працювали численні фотосалони, студії, влаштовувалися фотовиставки. Фотомитці застосовували різноманітні технології фотографування і залишили цінний спадок у вигляді негативів, світлин, фотоальбомів, які зафіксували міські краєвиди й інтер’єри, портрети мешканців, хроніку міського життя. Цей спадок, значною мірою, зберігся у фондах Львівського історичного музею. Автори виставки прагнули показати цей непересічний доробок якнайширше.

В експозиції представлено також світлини фотомитців, які творили і творять з кінця ХХ ст. до наших днів. Всього світлин – понад 250 і 7 фотоальбомів.

Важливою частиною проєкту є фото- та відеотехніка з колекції Львівського фотомузею. Експозиція цієї технічної частини виставки складається з більш як 500 фото- та кінокамер, засобів обробки та перегляду зображень, фотоаксесуарів з другої половини ХІХ століття і до нашого часу.

Відкриття виставки відбулося напередодні Світового Дня фотографії. Незважаючи на карантин, на відкриття прийшло так багато гостей, що утворилася навіть черга до виставкових залів.

Величезний обсяг візуальних матеріалів, що притягають увагу своєю унікальністю і незвичністю, вимагає кількаразового відвідування виставки, бо за один візит осягнути всього неможливо… Вже перші відвідувачі зверталися до пана Метельського з запитанням, чи заплановані кураторські екскурсії, бо розібратися пересічному відвідувачеві з термінологією фотосправи, зрозуміти принцип дії того чи іншого апарату, досить важко… І дійсно, через деякий час пан Роман Метельський почав проводити екскурсії. Кожна екскурсія збирає десятки зацікавлених львів’ян, і дорослих, і малих, поширюючи захоплені відгуки і заохочуючи до відвідування виставки…

Свою увагу виявляли і засоби масової інформації. Публікації в пресі, Інтернет-виданнях, інтерв’ю на радіо з кураторами виставки… привели, зрештою, до того, що виставка та діяльність Львівського фотомузею привернули увагу міської влади.

Другого жовтня 2020 р. на офіційному сайті Львівської міської ради було опубліковано коротке повідомлення: “В мерії підготують концепцію Львівського музею фотографії та підшукають приміщення, де можна буде його розмістити. Відповідне рішення прийняли сьогодні на засіданні виконавчого комітету ЛМР”.

Звичайно, радіти ще передчасно, але… хочеться вірити, що КРИГА СКРЕСЛА…

P. S.

П'ять років моєї плідної співпраці з Інтернет-виданням “Фотографії старого Львова”, засновником якого є пан Роман Метельский, переконали мене, що й одна людина може зробити дуже багато! Його працездатність, цілеспрямованість у поєднанні з даром переконання, мотивації, спонуканням до дії інших колег приносить щедрі плоди!

Я вірю: Львівський Фотомузей отримає гідне приміщення і стане ще однією яскравою локацією нашого міста!

Роксоляна Пасічник, 
старший науковий співробітник
Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові