ГОБЕЛЕН І КЕРАМІКА З КОЛЕКЦІЇ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО МУЗЕЮ

03 жовтня 2019 23:32 |



У галереї «квARTира» Хмельницького обласного художнього музею в рамках проголошеного Року українського декоративного мистецтва відкрито чергову виставку з музейної колекції «Made in Ukraine. Гобелен. Кераміка».


Сучасні процеси трансформації пріоритетів в Україні супроводжуються пробудженням національної самосвідомості та духовного відродження. Наша країна прагне зберегти свою культурну спадщину, нацiональнi традицiї, iсторичну пам’ять, посісти належне мiсце в європейському культурному просторі. Усвiдомлення цього мiсця в контекстi європейської i свiтової цивiлiзацiї неможливе без збереження свого iсторичного корiння шляхом вивчення та популяризацiї iсторiї України, пам’яток культурної спадщини.

Декоративно-прикладне мистецтво, таємниче і рукотворне, від давніх часів було покликане перетворювати середовище існування людини, гармонізуючи її життя у Всесвіті та надаючи декоративним виробам комунікативної функції через знаки і орнаменти. Професійні художники декоративно-ужиткового мистецтва, глибоко вивчаючи національне коріння народної творчості, використовуючи її естетичний лад, систему знаків та орнаментальних символів, створюють дивовижні сучасні твори, що прикрашають житлові та громадські інтер’єри, а також виставкові та музейні експозиції.

Доробок мистців-керамістів, презентований на визначних всесвітніх форумах, засвідчив певну співрозмірність їхніх творчих пошуків з актуальними на Заході мистецькими явищами. Українська професійна кераміка успішно інтеґрувала виражальні засоби станковізму і зуміла значною мірою заповнити творчий вакуум радянського мистецтва. В умовах активного освоєння нових творчих просторів у художній кераміці сформувалася окрема сфера творення станкових композицій, які, по суті, вже не кераміка у традиційному її розумінні.

Історично склалося, що професійна кераміка найбільше розвинута у Львові. Так, Петро Маркович – більше відомий як живописець, хоча за освітою він кераміст. Його захоплює пошук нових, незвіданих пластичних і кольорових можливостей. Василь Боднарчук сягає інтелектуальних чуттєвих форм експресіонізму та абстракціонізму. У його працях відпадає потреба багатомовності, зникає зайва деталізація, а залишається доцільність концентрованого емоційного виразу, оптимальна кількість використаних виражальних засобів. Кераміка Анни Лисик вирізняється надзвичайною скурпульозністю виконання та особливими технологічними якостями. При спогляданні її творів вражають насамперед надзвичайні, невластиві сучасності відчуття кропіткої і тривалої праці, а також технологічної майстерності, вираженої у тонкості і детальному, довершеному опрацюванні виробу. Вони неяскраві за палітрою, проте виразні за пластикою, за складними рукотворними фактурами.


Петро Маркович. Декоративна таріль «Квіти». Шамот, кам’яна маса, солі, гончарний круг, випал. 1974.

Не менш цікаві роботи одеського художника-кераміста Олександра Дмитрієва. Для його творчості притаманне цілісне відчуття декоративності та умовно-фігуративне бачення образів. Митцю мало доступних, століттями вироблених прийомів, він постійно експериментував. Використовував в своїх роботах смальту, дорогі вогнетривкі фарби, позолоту, і це не тільки дозволяло створювати унікальне поєднання кольорів, а й породжувало особливий ритм світла і тіні, завдяки якому здається, що предмет сам випромінює барвистий світ.

Важливою частиною декоративно-ужиткового мистецтва України є художнє ткацтво, яке має глибокі історичні корені та багаті мистецькі традиції. У загальному руслі розвитку матеріальної та духовної культури це ремесло постійно вдосконалювалося, оскільки відбувалися процеси пошуку нових технологій обробки сировини, знарядь і технік ткання. Відтак, народні тканини, різні за призначенням та декоративним вирішенням, стали невичерпним джерелом творчих експериментів для народних майстрів та художників з яскраво вираженою індивідуальністю.

По-сучасному інтерпретує народну традицію площинно-декоративного вирішення зображення Богдан Губаль. Його гобелени відзначаються високою живописно-пластичною культурою, засвідчують пошуки митцем власного коріння, прагнення осмислити правічну духовність українського народу. У авторських роботах органічно поєднано колористичні абстракції з умовними фігуративними зображеннями, новаторський підхід до матеріалу з глибинним розумінням національних традицій, що дозволяє створювати експресивні твори нового звучання.


Богдан Губаль. Гобелен «Сон зими». Вовна, сизаль, люрекс, ручне ткацтво. 1990.

Тетяна Мисковець створює умовно-фігуративні та абстрактні композиції з глибоким філософським контекстом. Її творчість спрямована на створення виразних естетичних образів з історичними, міфологічними, космогонічними асоціаціями. Художній мові майстрині властиве безпомилкове відчуття кольору. Її образність їде від лаконічної багатозначності прадавнього українського орнаменту. У картині відчувається притишена пульсація творчого осягнення світу. Вона дарує почуття спокою й радості.


Тетяна Мисковець. Гобелен «Лінії долі». Вовна, люрекс, полотно, ручне ткацтво. 1988.

Творчість Наталії Паук поєднує у собі досвід традиції та актуальні досягнення у формі. Майстриня успішно працювала над створенням нових засобів виразу, сміливо застосовуючи в композиціях вишуканість у колористиці та досконалість у техніці ткання.

Надія Борецька черпає натхнення для своїх робіт серед традицій та фольклору. Експресивні та яскраві, вони випромінюють енергетику художниці, виявляють її темперамент.

Аналіз авторських шукань у професійній кераміці та ткацтві дає підстави стверджувати, що кожен із провідних митців України звертається до першооснов і джерел національної культури, до народного мистецтва, яке, однак, не є для них предметом імітації чи копіювання. Вони з незмінною повагою ставляться до творчості народних майстрів, що гостро відчувається у творах, які нагадують невимушений «діалог» зі своїми мистецькими попередниками. Органічним поєднанням новітніх та архаїчних рис вони яскраво демонструють свою належність до української національної художньої школи, і водночас кожний вражає власними філософськими узагальненнями, індивідуальними напрямом пошуку, стверджуючи значення творчого начала в трансформації та інтерпретації мотивів і форм виробів народних майстрів, відбираючи, таким чином, найсуттєвіше, що складає традицію.

На фото 1: Василь Боднарчук. Пласт декоративний «Застигла імпровізація» /частина триптиха/. Шамот, ангоби, полива, солі, кольорове скло, ліплення, випал, різьблення. 2007.

 

Людмила Сковерко,
науковий співробітник Хмельницького обласного художнього музею

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Жовтень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Вересень | Листопад