Виставку «Малювати серцем…» пам’яті Михайла Колесника відкрили у Мелітополі

2 травня 2018 року у виставковій залі Мелітопольського міського краєзнавчого музею на відкриття виставки «Малювати серцем…», присвяченої пам’яті Михайла Олексійовича Колесника зібрались поціновувачі високого мистецтва, шанувальники творчості, колеги по пензлю, друзі по життю талановитого художника та прекрасної людини. Вже традиційно в музеї саме в травні  - до дня народження художника – проходять виставки його живописних робіт… І сьогоднішня зустріч – знакова, адже у 2018 році Михайлові Колеснику виповнилося б 75 років…

Багато теплих щирих слів було сказано художниками Мелітополя – своїми спогадами поділились Юрій Романов, Валерій Прохін, Рустем Абдурахманов, Сергій Міхно, Алевтин Альошин, Світлана Корольова… Надзвичайно зворушливими були спогади дружини та музи Майстра – Алли Колесник.  Поринути з головою в атмосферу краси та творчості допомогла прекрасна «Мелодія» Мирослава Скорика у виконанні Олексія Аннєнкова.

Директор музею Лєйла Ібрагімова подякувала всім колекціонерам, які надали свої роботи для виставки,  зокрема Миколі Шкоді, Катерині Божук, Олександрі Ласкіній.

На виставці представлено майже 70 робіт Михайла Колесника, які всі бажаючі зможуть побачити до 27 травня в Мелітопольському міському краєзнавчому музеї.

Пам’яті Михайла Колесника

Михайло Олексійович Колесник народився 16 травня 1943 року в місті Молочанську. Його батько загинув під час війни в Кенігсберзі, тому хлопчика виховували дідусь і бабуся.

В 15  років приїхав в Мелітополь, вступив в училище на спеціальність «ливарник». Але його завжди тягнуло до полотен і фарб – і він почав відвідувати Мелітопольську студію образотворчого мистецтва під керівництвом Іларія Андрійовича Чубича, який допоміг розкрити талант юного художника. Надалі Михайло вирішив пов'язати своє життя з живописом і вступив у Кримське художнє училище ім. Самокиша, яке закінчив у 1974 році з відзнакою.

Знаковим етапом в житті художника стала робота в Мелітопольському художньому фонді. Художник ніколи нікого не наслідував — завдяки цьому у нього з'явився свій, оригінальний почерк –  стиль справжнього майстра! Писав завжди розмашисто, з натхненням, висловлював на полотнах настрій.

В картинах Михайла Колесника завжди є світло і тінь, смуток і печаль сусідять з веселощами. У його роботах можна побачити непросту долю автора, часом навіть драматичну. Життя вчинило з художником безжально посадивши його в інвалідне крісло, що стало заважати йому виїжджати в свій улюблений Крим, на пленери. Але не дивлячись ні на що, він не переставав творити, і в його роботах стали переважати натюрморти, які він писав з натури.

Художник не любив брехати на своїх полотнах. Букети маків, піонів, троянд, ірисів, соняшників, бузку допомагають розбити сіру буденність життя. Картини настільки глибокі і передають реальність, що часом відчуваєш запах квітів, і хочеться поцупити  ягідку з полотна, з'їсти її, не замислюючись.

Як казав Михайло Олексійович: «Картини, як діти: часто неслухняні, але їх треба виховувати. Якщо робота вдалася, вона живе своїм життям, якщо ні — я переписую».

Михайло Колесник був членом Спілки польсько-українських художників  "Мистецтво без кордонів", членом європейського Союзу художників "Тыгарт". Його картини прикрашають безліч приватних колекцій за кордоном: у Канаді, США, Японії, Німеччині, Польщі, Іспанії та Росії.

Художника не стало в 2007 році, але залишились його роботи, які викликають масу позитивних емоцій.