З мистецтвом в серці. До 80-річчя художника і педагога Леоніда Бондаря

Кажуть, людина сама обирає свою долю, а можливо це щасливий випадок вихоплює її з виру суспільних потрясінь, даючи шанс яскраво виявити свої таланти.
   
В цьому році виповнюється 80 років від дня народження заслуженого працівника культури України, члена Національної Спілки художників України, лауреата обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна Леоніда Івановича Бондаря (1938-2013).

Він народився 14 січня 1938 року у місті Павлограді на Дніпропетровщині в родині військовослужбовця. Людина, віддана мистецтву, як педагог став даром божим для Кіровоградщини. Художник – романтик, всі душевні пориви відтворив фарбами в своїх живописних полотнах та передав вихованцям художньої школи, в якій працював від того часу, як у 1960 році, по закінченні Кримського державного художнього училища, за направленням приїхав до міста Кіровограда (нині Кропивницький), спочатку викладачем, потім завучем, понад двадцять років директором, і знову викладачем. Життя - як замкнене коло.
   
Дитяча художня школа ім. О.О.Осмьоркіна стала для нього другою домівкою і його дітищем. Зусилля на педагогічній ниві дали значні результати – школа й до нині є однією з кращих в Україні, про її вихованців знають в різних куточках землі. Виховав велику плеяду митців, багато з яких стали членами Національної Спілки художників України, лауреатами обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів, але й ті, хто не стали художниками увійшли в суспільство  людьми з шанобливим ставленням до різних проявів творчості. Досить зазначити, що переважна більшість сучасних викладачів школи є його учнями.
   
Я знав його від дитинства. Мій батько, нині народний художник України Михайло Надєждін, Леонід Бондар та Юрій Іващенко – в той час директор дитячої художньої школи, підтримували товариські стосунки від 1963 року, часу спільної роботи, тож і я поряд проходив їхній життєвий шлях. Спочатку навчався у Леоніда Івановича в художній школі, потім працював викладачем  під його керівництвом як директора. Був він людиною багато в чому поблажливою, терплячою, цілеспрямованою в просуванні та захисті мистецьких ідей та своїх вихованців, завжди підтримував будь-які творчі ініціативи, відстоював права художників-педагогів на мистецькі експерименти, нерідко захищаючи їхню думку від проявів суспільного невігластва.
   
Як художник Леонід Іванович Бондар знаходився у постійному творчому пошуку. З 1964 року брав участь у групових, а з 1969-го у республіканських та всеукраїнських художніх виставках. З 1971 року організовує персональні вернісажі.
   
Яскравий аквареліст і графік, майстер ліногравюри у 1960-і роки, він не менш талановито виявив свої творчі можливості у живопису. Особливою любов’ю для нього став пейзаж. В безкінечних подорожах на велосипеді, що був спортивним захопленням художника, відшукував мотиви своїх майбутніх творів. Емоційна чуттєвість живопису,  оточуючого життя, природи, яку з насолодою пише художник, відображає надзвичайно складний стан природи - перша зелень, сутінки, надвечір’я, останній сніг. Він створив цілі цикли пейзажів, присвячених нашому степовому краю, який постає незвичними, фантастичними картинами гри світла й узагальнення форми, монументальними образами лісостепу й широких ланів.
   
Окремою сторінкою його творчості є серія картин, присвячених рідному місту. Численні мотиви краєвидів через образне мислення художника відкривають перед нами неповторну ауру міста, в якій сучасне і минуле, зливаючись воєдино, складають його образ, пройнятий щемливими нотами романтизму.
   
З не меншим ентузіазмом  захоплювався Л.І.Бондар і натюрмортом, особливо любив писати квіти. Також відомі його портрети діячів культури і звичайно рідних йому людей.
   
«Ескізно покладені мазки, складні співвідношення кольору передають відчуття емоційного підйому, яким охоплений художник під час роботи, тому він і називає свій принцип, на якому грунтується його творчість, “емоціоналізмом”», - зазначається в буклеті ювілейної виставки Леоніда Бондаря з нагоди 70-річчя та 50-річчя творчої діяльності, що з успіхом презентувалася в обласному художньому музеї.
   
Життя Леоніда Івановича Бондаря яскраво підтверджує важливість ролі особистості в історії суспільства та думку про те, що пам’ять про людину визначають за її справами.
   
Його творчі доробки зберігаються як в музеях, зокрема у Кіровоградському обласному художньому музеї, так і в численних приватних колекціях в Україні та за кордоном.
   
Три картини художника – «Портрет заслуженого працівника культури України Ю.П.Хілобокова» (1994), «Місячна ніч» (1997) та «Музей О.О.Осмьоркіна» (2003) є окрасою колекції сучасного українського образотворчого мистецтва і художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна, який, до речі, у 2015 році, за підтримки міського відділу культури і туризму, започаткував Художній конкурс  «Молодіжна палітра» імені Леоніда Бондаря, який має на меті виявлення та підтримку талановитої молоді, надаючи учням та студентам можливості реалізації власних творчих здібностей. Тож, щороку у Міжнародний день захисту дітей в музеї нагороджують переможців конкурсу – талановитих юних художників.
   
Земляки гідно шанують пам’ять митця - художника і педагога Леоніда Івановича Бондаря, продовжуючи його важливу справу виховання підростаючого покоління, популяризації образотворчого мистецтва, сприяння розвитку дитячої та юнацької творчості.

Надєждін Андрій,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна,
м. Кропивницький

Леонід Іванович Бондар 1963

Викладачі Кіровоградської дитячої художньої школи На знімку зліва направо: сидять - А.В.Шевченко, Ю.С.Іващенко (директор), стоять – М.В.Надєждін, Л.І.Бондар 1967

Л.І.Бондар серед викладачів та випускників Кіровоградської дитячої художньої школи ім. О.О.Осмьоркіна 1996

Л.І.Бондар з дружиною, онуком та народним художником України М.В.Надєждіним 1997

Л.І.Бондар під час вручення обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «національна традиція» 1998

Бондар Л.І. Ранок 1967 Полотно, олія 55х80

Бондар Л.І. Весняний вечір. Кіровоградщина 1975 Полотно, олія 67х117

Бондар Л.І. Коріння 1993 Полотно, олія 75х100

Бондар Л.І. Степове золото 1993 Полотно, олія 50х80

Бондар Л.І. Портрет заслуженого працівника культури України Ю.П.Хілобокова 1994 Папір, пастель 43х43 (Із фондів художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна)

Бондар Л.І. Місячна ніч 1997 Полотно, олія 57,5х75 (Із фондів художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна)

Бондар Л.І. Осінній дим 2000 Полотно, акрил 70х98

Бондар Л.І. Різдвяне мереживо 2000 Полотно, акрил 60х80

Бондар Л.І. Літня спека 2004 Полотно, акрил 60х80

Бондар Л.І. Музей О.О.Осмьоркіна 2003 Полотно, акрил 54х84,5 (Із фондів художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна)