Геральдику Кіровоградщини показали в музеї Олександра Осмьоркіна

Як часто ми чуємо слова на кшталт «Герб вінчає святкову сцену», «Яскраво і урочисто майорять прапори», сприймаючи їх як даність чи літературний штамп, не звертаючи уваги, а що в дійсності стоїть за цими звичними поняттями – «Герб» та «Прапор».

В художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна, що в місті Кропивницькому, відкрилася оригінальна виставка «Геральдика Кіровоградщини» до Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України, яка представляє серію плакатів, що розповідають про історію та символіку гербів та прапорів районів і міст нашого степового краю.

Упорядковані науковцями музею за матеріалами видань альбомів-каталогів «Символіка Кіровоградщини» (2002, 2008), «Символіка адміністративних районів та міст обласного значення Кіровоградщини» (2004) та відкритих джерел Українського Геральдичного Товариства, зведені до єдиного художньо-інформаційного вигляду постери в доступній формі розкривають тему геральдики та вексилології в сучасному житті області.

Треба зазначити, що нагальна потреба у новій геральдичній системі краю нерозривно пов’язана з народженням у 1991 році незалежної Української держави. Так, у 1990 році у місті Львові було організовано Українське Геральдичне Товариство, яке у 1993-му отримало статус всеукраїнської громадської організації.

Особливою активністю вирізняється робота Кіровоградського обласного відділення УГТ під керівництвом заслуженого архітектора України, почесного громадянина міста Кропивницького В.Кривенка, який у далекому 1996 році був ініціатором її створення. Нещодавно Віталію Єфремовичу виповнилося 80 років та він і нині залишається потужним генератором ідей, щодо розвитку геральдики нашого краю. Член ради Всеукраїнського геральдичного товариства (Львів), Геральдичної ради Асоціації міст України (Київ), за його ініціативи було сформовано Геральдичну комісію Кіровоградської обласної ради, розроблені системи відзнак і нагород області, зокрема В.Кривенко є співавтором відзнаки до звання «Почесний громадянин міста Кіровограда», автор відзнаки «Честь і слава Кіровоградщини», відзнаки до Почесної грамоти Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації, медалі лауреата обласної премії, гербів Кіровоградської області та міста Кіровограда (нині Кропивницький), великої кількості гербів та прапорів районів і районних центрів, розроблених у співавторстві з істориком і краєзнавцем Костянтином Шляховим. Разом з головним архітектором міста Кіровограда (Кропивницький) Г.Литвиним запропонував ідею створення обласної премії імені Якова Паученка і в 2002 році за ініціативою Кіровоградського обласного відділення УГТ та обласних організацій Національних Спілок архітекторів та художників України Кіровоградською обласною радою було засновано обласну премію в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка, якою окрім творів архітектури і декоративного мистецтва, відзначаються кращі розробки гербової та прапорної символіки міст, районів і сіл нашого краю. Зокрема, лауреатами премії в номінації «геральдика та вексилологія» в різні роки стали К.Шляховий,  В.Кривенко, В.Білошапка, О.Полячок, С.Марущак, В.Нікітінський, В.Філімонов та О.Колюка.

Сучасні геральдисти Кіровоградщини, працюючи над розробками гербових та прапорних систем - цими своєрiдними художньо-графiчними паспортами області, району, міста, опираються на здобутки минулого, часто модернізуючи форму та посилюючи зміст уже знаних культурних пам’яток і символів.

Так, наприклад, при стилізації зображення орла на гербі Кіровоградської області збережено всі основні риси археологічної знахідки біля села Кучерівки нині Знам’янського району, де у 1763 році при розкопках Литої Могили (Мельгуновського кургану) було виявлено поховання вождя одного зі скіфських племен кінця VII - початку VI століття до н. е., а в ньому золоті прикраси із зображенням степового орла. Орел вважається символом мужності та великодушності, проникливості та справедливості, сили і влади. Золотий орел у символах Кіровоградської області символізує рідну землю, спадковість від минулих поколінь та духовне відродження нащадків. Синя хоругва з тризубом вказує на належність області до України. Золоте пшеничне колосся підкреслює багатство хліборобського краю, золоте дубове листя - могутність і витривалість. Синій, жовтий і червоний (малиновий у прапорі) кольори підкреслюють давні козацькі традиції краю та багатство землі степової України.

Герб міста Кіровограда, сучасного Кропивницького, колишнього Єлисаветграда, розроблений 1996 року за принципом спадковості символіки з використанням народних переказів про минуле краю. Золотий колір символізує багатство та родючість навколишніх степів, а червоний є традиційним кольором запорізьких козаків, яким колись належали наші землі. Синій трилінійний хрест символізує річку Інгул і дві її притоки: Сугоклію та Біянку, в околиці злиття котрих була заснована фортеця Святої Єлизавети, навколо якої сформувалося місто. Останню на гербі представляє контур укріплення, що в загальних рисах повторює реальний план-схему фортеці. Щитотримачі є алегоричними фігурами, які натякають на легендарну особу козака Степана Лелеки, засновника зимівника Лелеківки, який пізніше влився в межі міста і нині є одним із його найдавніших заселених районів. Міська корона - звичний елемент для сучасного герба українського міста.

Особливість тематичної виставки, розгорнутої нині в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна, є її простота та мобільність, можливість демонстрації в будь-якому навчальному закладі чи установі для знайомства з історією своєї землі. Адже символічні зображення, що складають композиції гербів та прапорів, доносять до нас пам’ять конкретних історичних подій, вказують на рід занять населення тої чи іншої території, особливості географічного та природного ландшафту, пам’ятки культурного розвитку, ментальний  характер та прагнення спільноти.

Так, наприклад герб Бобринецького району за поясненнями його авторів В.Кривенка та К.Шляхового нагадає нам, що на Бобринеччині з козацьких часів збереглися в народі назви запорозьких зимівників, які існували вздовж річок Бобринки, Гнилого Єланцю та Мертвоводу. Сторожові козацькі кургани, насипані по Бобринецьких степах, також повсякденно нагадують про козацькі часи: Дуплонатова Могила, Козачий Горб. Тож козацькі піки в гербі символізують славне минуле краю, войовничу вдачу предків, які завжди боронили свою землю від ворожих посягань. У геральдиці піка символізує непохитність та незмінність обраного шляху. Перехрещені піки означають упевненість та захищеність. Козацький хрест вписаний в коло з пшеничними колосками - це своєрідний солярний знак з широким обсягом позитивної символіки, в основу якої покладена життєдайна енергія сонця.

А ось символи та кольори герба Вільшанського району (автор В.Кривенко) підкреслюють його національні особливості, де більшість складають українці та болгари. Болгари зберегли свої традиції, культурну спадщину та мову, а також сприйняли українські звичаї. Тож зображені на гербі дві квітки - троянда і барвінок - символізують єднання представників двох народів, що проживають поруч більше двох століть. Яскраво-червона троянда є неофіційною емблемою Болгарії - символ краси та досконалості, наснаги, уособлення духовної любові та кохання. Барвінок - одна з найпоширеніших квітучих рослин України, символ вічності та життя, пам’яті, світлих спогадів, щастя в одруженні, злагоди. Зображення бджоли втілює працьовитість та самовідданість, окриленість та творчі здібності, мужність та хоробрість, мудрість та ощадливість. Кольори українського прапора - синій та жовтий, а болгарського - білий, зелений та червоний. Стилізоване колосся пшениці в картуші є символом хліборобського краю, достатку та впевненості, дуб символізує міць, силу та славу, могутність та витривалість, вільха - дерево, назва якого пов’язана з найменуванням району, виноград символізує природну родючість, життєрадісність, духовне життя та відродження, а ще він нагадує про історичні зв’язки частини населення району з сонячною Болгарією, козацький хрест говорить про приналежність території теперішньої Вільшанщини до земель Вольностей Війська Запорозького та пов’язаного з цим початком їх заселення.

А ось в гербі Олександрівського району (автори - В.Білошапка, В.Лисенко, І.Лисенко) спочатку зацікавлюють елементи декоративного оздоблення гербового щита, вони взяті з реальної флори Олександрівщини і символізують розмаїття рослинного світу краю. Калина на короні свідчить про приналежність території до України, а листяні та хвойні гілки вказують на те, що третину території району становлять ліси, гілки дуба символізують могутність і витривалість його жителів, пшениця та соняшник - поширені культури, що вирощуються в районі. Срібна голова оленя в центрі композиції вказує на районний центр - селище Олександрівку, що в своєму гербі містить його фігуру. Олені водяться в навколишніх лісах і були тотемними тваринами давнього населення краю - скіфів. Зелений колір на щиті символізує ліси, жовтий - родючі поля району, також ці кольори відображають перехідний характер місцевості району з лісостепу до степу. Поділ герба на дві частини пояснюється тим, що територія сучасного Олександрівського району завжди перетиналася кордоном - тут проходила межа між Київською Руссю та Диким полем, Річчю Посполитою та Кримським ханством, Київською і Херсонською губерніями, окрім того, сучасна територія району була сформована з територій колишніх Олександрівського та Єлизаветградківського районів.

Знайомлячись з представленою в музеї виставкою, можна констатувати, що сучасні геральдичні символи Кіровоградщини засновані на традиціях та історичній пам’яті від Трипільської до ранньослов’янської культури, звичаєвого права Вольностей війська Запорозького та етнічних особливостей, що склалися в період великого переселення народів часів Російської і Радянської імперій, і нині відображають всю картину формування нашого суспільства та утверджують силу і єдність Української політичної нації.

Надєждін Андрій,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна,
м. Кропивницький

Під час презентації виставки

Геральдична символіка Кіровоградської області