Микола Бабак подарував черкаському музею 23 "хатні" ікони

27 вересня 2016 року у Черкаському обласному художньому музеї відбулося відкриття постійно діючої експозиції «Народна ікона Середньої Наддніпрянщини ХVІІІ-ХХ століть» - дарунок Черкаському обласному художньому музею від Народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, мецената, колекціонера Миколи Бабака.

 Разом із іншими видами народного мистецтва (вишивкою, ткацтвом, декоративним розписом) ікона творила єдиний органічний простір української хати. Українські малярі, знаходячись близько до Західної Європи, першими підхоплювали нові віяння. Звідси і наявність в народній іконі, окрім чітко визначеної іконографічної основи, пов'язаної з національними традиціями, елементів барокової образності. Особливий інтерес представляють найпопулярніші алегорично-символічні образи «Христос – виноградна лоза» і «Христос – недремне око». В іконі «Христос – виноградна лоза» розкривається християнський догмат Причастя, де основою є метафора з Євангелія «Я є істинна виноградна лоза». Іконографія образу унаочнює містичне перетворення крові Ісуса Христа у вино. В українському іконописі євхаристична тема поєднана з прекрасною декоративною формою.

В залі експонуються 23 подаровані ікони. Вони знайдені колекціонером на території Черкаської і Полтавської областей. У ті часи народні ікони були не тільки в хатніх, а й у церковних іконостасах. Замовляли їх переважно селяни, сільські громади,  жителі невеликих міст і містечок. Варто відзначити значну градацію рівнів професіоналізму народних майстрів іконопису, серед яких були справжні майстри-самородки. Звичайно, на початковому етапі народна ікона (останніми роками ці ікони називають хатніми) мала за взірець церковну ікону, створену професійними іконописцями.

Більшість експонованих ікон – це образи Ісуса Христа, Богоматері з немовлям, святих великомучеників Варвари, Параскеви, Георгія Переможця та інших святих покровителів, написані на липових або соснових дошках.Ікони такого типу складають основу колекції Миколи Бабака. На думку О. Найдена, вони метафорично відтворюють багато прикрашену й майстерно написану іконописцем-професіоналом храмову ікону.

Однією з головних особливостей української народної ікони є те, що вона зорієнтована на місцевий типаж облич людей. Саме тому Богородиця подібна до звичайної української жінки, великомучениці Варвара, Параскева та Катерина схожі на красивих, круглолицих українських дівчат, а святий Микола – на доброго, лагідного дідуся-архієрея. Ще однією особливістю українського народного іконопису – є просвітлені, радісні, а іноді й усміхнені лики. Часто на народних іконах бачимо зображення квітів, які іноді комбінували в букети, чи прикрашали ними одяг Ісуса Христа, Богородиці, святих.

Черкаський обласний художній музей висловлює вдячність Народному художнику України Миколі Бабаку за дарунок.