Пам`яткоохоронець повернув в Україну Меч Вікінга

13 травня 2016 року на борту літака, що здійснював рейс Таллін – Бориспіль був, мабуть, найдорожчий артефакт в історії української пам`яткоохоронної справи за останні 20 років – так званий «Меч Вікінга». Але його вартість визначала не умовна ціна «17 тисяч євро» (за приблизними оцінками експертів), а абсолютно фантастична історія повернення до України. В основі якої - пильність, професійність та порядність окремої людини.

1 березня цього року співробітники естонського Податково-митного департаменту при перевірці автомобіля на російсько-естонському кордоні виявили предмет, який привернув їхню увагу. Після огляду стало зрозуміло, що то не просто шматок заліза, а культурна цінність, яку зловмисники намагалися контрабандою вивезти через Росію в Європу. Оскільки жодного документа на предмет вони пред’явити не могли, прикордонники конфіскували його і оголосили про намір повернути до Росії, звідки його завозили.

В той же день інформація про меч потрапила у естонські ЗМІ, а звідти – до пам`яткоохоронця і археолога Максима Левади. Саме його резонансна публікація на «Музейному просторі» не тільки відкрила українському суспільству цю історію, а ще й стала сенсацією: меч виявився артефактом Х-ХІ ст., тією знахідкою, яку 5 грудня 2015 року невідомий оприлюднив на інтернет-ресурсі Віоліті (форумі, на якому грабіжники археологічного культурного шару обговорюють свої знахідки та проводять їхній незаконний обіг), написавши: «Ось сьогодні знайшов таку річ. Визначіть та оцініть, будь ласка, даний предмет. Очищений зубною щіткою від піску, немитий. Знайдений в Волинській області». Після бурхливого та емоційного обговорення майже одразу меч  з аукціону зник, цілих три місяці про нього не було ніяких даних, аж до сюжету естонських журналістів.

Два місяці (що в умовах сьогодення є фактично рекордом) тривала спецоперація, в якій брали участь Національна поліція України, Митна служба України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба зовнішньої розвідки України і особливо фаховий приклад роботи показали працівники Посольства України в Естонській Республіці.  На підставі запитів народного депутата України Дмитра Тимчука та за координації історика та громадського діяча Олексія Копитька були проведені необхідні експертизи і отримані формальні підстави зупинити процедуру передачі меча Росії, а також було надано докази про те, що знайдений меч був саме незаконно вивезений з території України і потребує повернення.

А вже 11 травня 2016 року українська делегація у складі Василя Рожка (начальника Управління музейної справи та культурних цінностей Мінкультури), Максима Левади (наукового співробітника Українського центру культурних досліджень, українського археолога та пам`яткоохоронця) та Віктора Голуба (завідувача науково-дослідного відділу реставрації творів з металу Національного науково-дослідного реставраційного центру України) прибула до Таллінна, щоб повернути пам’ятку до України.

12 квітня у Центрі української культури (м. Таллінн) естонська сторона урочисто передала українській делегації «Меч Вікінга» у межах співпраці країн-учасниць Конвенції про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності від 14 листопада 1970 року.

«Для України цей меч важливий, бо це нова знахідка, це нова інформація про надзвичайно важливий і цікавий період історії, про який у нас поки що недостатньо фактів. І кожна така знахідка – це додаткова інформація… Це не перша знахідка, пов’язана з вікінгами в цьому регіоні. Ми вже знаємо, що там існував якийсь центр вікінгів, найімовірніше, він здійснював контроль за торговими шляхами з Прибалтики в Причорномор`я», - вважає Максим Левада, без пильності якого Україна могла б назавжди втратити цей артефакт.  Зрештою, як буває зазвичай у інших випадках, адже встежити за всім не дозволяють ні фізичні можливості, ні умовний рівень дотримання пам`яткоохоронного законодавства у державі.

Після прибуття в Україну, прадавній  "Меч Вікінга» відправили на експертизу та реставрацію в Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Після повернення до життя знахідку передадуть до Державного музейного фонду України.

Але ця історія зі щасливим фіналом лише піщинка у цілому морі проблем, породжених нелегальними розкопками археологічних памяток та їхнім обігом. Офіційна археологія як наука в черговий раз переживає не кращі свої часи, тоді коли нелегальні копачі за рік нищать близько 1000 об`єктів. Археологічні знахідки з України все частіше з`являються на аукціонах у Європі, а Служба безпеки України та Міністерство культури України різних років зазвичай ігнорують проблему як таку. А історії, як з "Мечем Вікінга" - це радше виключення... 

Фото - прес-служба Міністерства культури України та ННДРЦУ

МУЗЕЙНИЙ ПРОСТІР