Арт-майданчик "Музейний провулок" з`явився у Дніпропетровську

У Дніпропетровську відтепер є прекрасний творчий арт-майданчик - новий креативний простір під назвою Музейний провулок. Це місцина між Музеєм та Троїцьким собором. Зв’язує вулицю  площа Червона з площею Героїв Майдану. 

Раніше це було захаращене підворіття. Нині це провулок - культурний центр міста.  Музей привів до ладу провулок і дав йому друге життя, вдихнувши мистецьку атмосферу. Автором проекту та ландшафтного рішення по створенню Музейного провулку  став директор Музею українського живопису Сергій Бурбело. Окрасою затишного скверику стали постійна виставка скульптур просто неба, та змінні експозиції картин, які від непогоди захищає спеціальний навіс. Майданчик Музейного провулку тепер своєрідний плацдарм для реалізації креативних проектів: симпозіумів,  фестивалів та паблік-токів  творчої молоді з усієї України. Тут усе із шармом та мистецьким присмаком. Свято відкриття було приурочено до Дня міста. Нині молоді художники вже вишукуються у черги, аби отримати шанс на першу власну виставку, ще не в музеї, проте на його ганку, у Музейному провулку. І ось перші  щасливчики: Анастасія Авула та Андрій Кописов. Молоді митці.

Настя Авула - активну виставкову діяльність почала у 16 років. Зараз художниці 22 роки. За її плечима уже десятки спільних та персональних виставок. Вона член Національної спілки художників України (Молодіжне об'єднання), Студентка НАОМА (майстерня сакрального мистецтва Стороженка). Авула виставила у провулку 26 робіт. Свого роду творчий звіт за два роки.  Сама Настя каже - це вже не студентські етюди. Тут і експерименти з технікою та із побудовою композиції. Присутні релігійні мотиви: «Синій хрест», «Трійця» - образи трохи осучаснені та модернові.  Юдиф та Олоферн (за мотивами  Караваджо), «Львівська Хресна Хода».

Андрій Кописов - виставив у «Музейному провулку» 16 власних картин. В основному це пленерний живопис. Пейзажі рідного Придніпров’я та міста, у якому народився та виріс. Критики зауважують певну експресивну манеру писання. Це ніби не зухвалість, але неабияка сміливість у подачі. Тут певні упізнавані образи, відхід від реалістичності.

Прийти і побачити однозначно варто. Неймовірна атмосфера та енергетика. Можливо саме тут творча натура і  упіймає музу свого натхнення.

                                                                                Ірина Скосар, журналіст