НАРОДНА РЕСТАВРАЦІЯ

2 квітня 2015 року стартував новий довготерміновий проект Музею Ханенків «Народна реставрація», метою якого є врятувати найцінніші твори з колекції музею, які нині через критичний стан збереженості перебувають у запасниках. Першим «підопічним» проекту є давньогрецький розписаний кратер віком понад 2300 років.

Під час Другої Світової війни Уїнстон Черчилль різко відмовився скоротити фінансування культури. «А заради чого ми тоді б’ємося?» - сказав британський прем’єр. Насправді цей афоризм належить медійникам. Черчилль лише зазначив, що треба добре сховати й ретельно зберігати скарби музеїв, «бо одного дня ми таки переможемо».

Ідея проекту «Народна реставрація» з’явилася у відповідь на виклики, що постали перед музеєм. Коли країна переживає нелегкі часи, культурна спадщина часто стає заручником ситуації, адже увага суспільства прикута до іншого. Тривалий час ми намагалися  долати проблеми реставрації та збереження  власними силами. Проте сьогодні вирішили відкрити глядачу найболючіші музейні рани. Якщо їх вчасно не загоїти, чимало творів, ушкоджених безжальним часом, можуть і не дожити до дня нашої перемоги. «А заради чого ми тоді б’ємося?».

Проект передбачає кілька етапів. На кожному з них ми привертатимемо увагу до окремих предметів, для порятунку яких потрібні спільні зусилля, і  збиратимемо кошти на їх відродження, аби нарешті представити в експозиції. Сподіваємось на доброчинність справжніх друзів музею, всіх  тих, хто сповідує волонтерське кредо «Хто, як не ми?».

Олена Живкова, заступниця гендиректора з наукової роботи: «Нерідко музейникам закидають те, що вони буцімто не показують широкій публіці скарби своїх фондів. «А чи не впустите до запасників?» - часто доводиться чути від  наших завсідників і журналістів. І ось вони перед вами - насельники таємничих музейних  сховищ - вразливі до зайвих коливань температури і вологості, вкриті осипами, , беззахисні без потрібного спорядження – рам, спеціальних вітрин, кліматичних боксів чи кіотів. Всі вони є жертвами тривалого недофінансування культури і водночас претендентами на нашу нову громадську відповідальність.»

Наразі всі предмети, що потребують першочергової реставрації, представлені на виставці в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Благодійний внесок на реставрацію можна зробити через касу музею або переказати на благодійний рахунок музею. Про отримані та витрачені кошти музей буде  звітувати через сайт музею та соцмережі.

Експонат №1 (на фото 1) - це керамічна посудина під назвою кратер – експонат вельми поважного віку, виготовлений понад 2300 років тому на півдні Італії. Його «астрономічна» назва утворилася від давньогрецького дієслова κεράννυμι (змішувати) і свідчить про призначення посудини.

Кратери використовували під час симпосіїв – бенкетів, дружніх зустрічей, що супроводжувалися музикою, веселощами і філософськими бесідами. У кратері вино змішували з водою, оскільки вживання нерозбавленого вина вважалося проявом нестриманості. З кратерів юнаки-чашники розливали вино по чашах учасників. 

За легендами, бенкети шанували і давньогрецькі боги. На лицьовому боці нашого кратера зображено рідкісну інтерпретацію міфа про те, як верховний бог Зевс знайшов чашника собі до душі – вродливого юнака на ім’я Ганімед. Зазвичай митці зверталися до найвідомішого варіанту міфу: Зевс, вражений красою Ганімеда, чи-то відправляє свого орла забрати юнака, чи-то сам прибирає подоби орла. На кратері з Музею Ханенків Зевс постає у подобі іншого, але не менш величного птаха – лебедя. Ганімед підкликає його, не підозрюючи, що бачить могутнього бога. Поряд з ними – старий з ключкою, що застерігає хлопця. Це педагог. Так у Давній Греції називали дорослого раба, який з дитинства був приставлений до хлопчика з заможної родини, супроводжував його на навчання та прогулянки. Але завадити Зевсові він не може. За легендою, Зевс підняв Ганімеда до палацу на вершині гори Олімп, де юнак отримав у дар безсмертя і став чашником на бенкетах богів-олімпійців. А от рідне місто Ганімеда – Троя – зазнає поразки у Троянській війні, що почалася через прекрасну Єлену – доньку Зевса і красуні Леди. Цікаво, що за легендою, до Леди Зевс також з’явився у подобі лебедя...















Контактна особа з реалізації проекту – Катерина Чуєва, заступниця генерального директора Музею Ханенків (служб.тел. (044) 235 52 69, k_chuyeva@ukr.net)

Джерело: Музей Ханенків