Їх поєднала Меджибізька фортеця. Служителі археології

Треті Археологічні читання, приурочені 70-річчю з дня народження українського археолога Олександра Авагяна та 60-річчю з дня народження археолога Юрія Толкачова відбулися у Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж".

"Незважаючи на загальні об’єктивні труднощі, це - третій великий науковий захід у цьому році, який ми проводимо, - сказав, відкриваючи читання, директор ДІКЗ "Межибіж" Олег Погорілець. - Він присвячений тим людям, які вкладають свою душу і сили в дослідження історії Поділля, у краєзнавчу роботу".

Археологічні читання в Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж" проводяться щорічно з 2012 року. Цього разу в них особисто взяли участь понад 20 археологів, істориків, краєзнавців з Меджибожа, Хмельницького, Києва, Вінниці, Тернополя, Кам’янця-Подільського. Ще більше коло доповідачів охоплює збірка матеріалів читань, яка вже вийшла друком: у цьому науковому виданні опубліковано статті 30 авторів, у яких розповідається про підсумки археологічних досліджень матеріальних слідів життєдіяльності народів та культур, які населяли територію Хмельниччини та України у давнину.

Але не тільки про археологічні здобутки йшлося на читаннях. Чільне місце за столом засідання мали доповіді про непересічних людей - науковців, які цей доробок створили. На особливу увагу заслужили дослідники, яких поєднала Меджибізька фортеця, зокрема цьогорічні ювіляри: археолог, спелеолог, поет і бард Олександр Авагян, якому б цього року виповнилося 70, і 60-річний київський археолог Юрій Толкачов, який пов’язав свою тривалу дослідницьку працю з Меджибожем і вшанував наукове зібрання своєю участю.

Олександр Авагян (1944-1988), перший археолог - дослідник Меджибізької фортеці

Олександр Авагян - людина непересічна, багатогранна. Він є засновником спелеологічної археології в Україні і першим, хто здійснив наукові дослідження території Меджибізької фортеці. Дослідження Олександра Авагяна було значним проривом у відновленні історії унікальної фортеці, яка на той час знаходилася у стані руйнації. Складені ним археологічні звіти склали фундамент для подальших досліджень - і водночас сприяли набуттю Меджибізькою фортецею статусу державного історико-культурного заповідника. Донині ці матеріали у повному обсязі не опрацьовані та чекають на своїх дослідників. У Меджибожі зупинилось його життя, і на його вшанування вже двічі тут проводився дитячий фестиваль пісні. 

Юрій Толкачов (нар. 1954), організатор археологічних досліджень Меджибізької фортеці, наставник багатьох науковців

Юрій Толкачов став учнем та продовжувачем справи Олександра Авагяна. Більшу частину своєї дослідницької біографії київський науковець присвятив Меджибожу. З допомогою організованих ним експедицій відкрито та підкріплено матеріальними артефактами чимало раніше невідомих сторінок історії цього літописного міста. Зокрема, доведено, що історичне ядро давнього Межибожжя знаходилося не десь-інде, а саме на території сучасної фортеці. Розкопано залишки дерев’яних зрубів і клітей, з яких складалася найдавніша Меджибізька фортеця, що її було спалено за часів Данила Галицького, зроблено чимало інших важливих знахідок.

А ще експедиції Юрія Толкачова, в яких брали участь як професійні археологи, так і студенти та школярі, поклали початок науковій та краєзнавчій роботі багатьох науковців, які нині засвідчили свою вдячність своєму учителю і наставнику.

Проведення наступного археологічного форуму у Меджибожі заплановане на грудень 2015 року.