Міністр культури – Євген Нищук!

Автор: Леся Гасиджак | 27 лютого 2014 15:14 |

Годину тому у Верховній Раді було затверджено новий склад уряду. Посаду міністра культури в ньому зайняв Євген Нищук. Заслужений артист України, актор Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я», викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого.

Останні два дні було противно від того потоку гидоти, яка ширилася в соціальних мережах ПРО ВСІХ претендентів на цю посаду. Хтось чиюсь білизну назовні вивернув, хтось опустився низько-низенько з листами з оцінками щодо чиєїсь працьовитості чи неробства, хтось чомусь вирішив, що має право на єдино-правильну думку, до якої всі мають дослухатися, хтось... Так, погоджуюсь, саме крісло міністра культури викликало дискусій у суспільстві найбільше, але й те, як вели себе всі культурні діячі і ті, хто до них себе долучив – це окрема тема для дослідження з психіатричної практики.

До чого це я? Приховувати не буду: я страшенно рада з того, що ми маємо третього (лише третього в історії міністерства) міністра культури, який є великим Українцем, патріотом і порядною людиною. Насправді ж, Євген Нищук – це одинадцятий міністр (якщо рахувати не каденції, а людей). До нього культурою керували:

-         Лариса Хоролець, актриса драми і кіно
-         Іван Дзюба, сподіваюсь, пояснювати не треба нікому
-         Дмитро Остапенко, артист, соліст-інструменталіст з гри на домрі
-         Юрій Богуцький, режисер, клубний працівник вищої кваліфікації, партійний функціонер
-         Богдан Ступка, актор театру і кіно
-         Оксана Білозір, співачка
-         Ігор Ліховий, інженер-електромеханік, соціолог
-         Василь Вовкун, режисер, сценарист, актор
-         Михайло Кулиняк, артист-скрипаль
-         Леонід Новохатько, історик, партійний функціонер

Проте, кінець світу і кінець культури таки не прийшов, правда?

Задатки керівника, кажете? Не святі горшки ліплять! Орієнтується не у всіх галузях великої культури? А це ми ще побачимо! Все залежить ще й від команди. І тут головне, щоб вчорашні опоненти у зміненій ролі заступників та радників не почали робити диверсії зсередини.

Бо в житті не все залежить від особи міністра чи статусу міністерства, особливо, що стосується культури. У нас є десятки успішних прикладів, як серед музеїв, так і серед театральних труп та інших колективів, які є успішними, незважаючи на недосконале законодавство, відсутність всіляких положень, належного фінансування тощо.

Директор одного успішного обласного музею сказала мені сьогодні, що для того, щоб заробляти в місяць 40 тис. грн. і приймати 10 тисяч відвідувачів їй міністр не потрібен. Тут треба тільки ПРАЦЮВАТИ, і головне – хотіти це робити!

Чого я, в першу чергу нам всім, а в другу чергу пану Міністру і бажаю!

Схожі публікації

Коментарі (13)

Алексей Копытько | 27 лютого 2014 16:25:33

Пусть у него получится. Все нормальные люди будут только рады.

Відповісти

Адміністратор | 27 лютого 2014 16:27:04

Погоджуюсь.

Відповісти

Сергій Лаєвський | 27 лютого 2014 17:21:34

Я б Новахатька обережно називав би істориком. Його тема дисертації власно відзеркалює його діяльність. Адже він мав би чудово розумітися на тому, що відбувалося у 20-30-х роках ХХ ст. Але його дії прямо вказують на інше.

Відповісти

Максим Левада | 27 лютого 2014 18:39:26

Лесю, з усією повагою, але давати оцінку патріотизму, тут, на мій погляд, недоречно! Це, радше, Ваші особисті симпатії.

Відповісти

Леся Гасиджак | 27 лютого 2014 21:57:00

Сергію Лазаровичу, погоджуюся, історик він такий собі. Скоріш за все - "лектор ЦК Компартії". ))

Відповісти

Леся Гасиджак | 27 лютого 2014 22:23:42

Максиме Євгеновичу, також з повагою, не меншою за Вашу... Це дійсно моя думка, яка природньо, не збігається з думкою багатьох інших людей - і це нормально. Ну а щодо симпатій - ... я ж в першу чергу жінка... )))

Відповісти

Максим Левада | 27 лютого 2014 22:29:46

Я ж не про симпатії, вони у всіх нас є. Просто виглядає так (через не зовсім зрозумілу фразу), що Ви решту (кого???????????) звинувачуєте у «непатріотизмі».

Відповісти

Леся Гасиджак | 27 лютого 2014 22:36:13

Я не звинувачую, я констатую )) Вірніше, висловлюю свою думку. Вважаю, що міністрами-патріотами були Іван Дзюба і Василь Вовкун. Євген Миколайович - третій. У когось можуть бути інші думки, та це - ІМХО. ))

Відповісти

Леся Гасиджак | 27 лютого 2014 22:40:22

Додам - бо стільки емоцій за день. Всі ці троє чоловіків, за сумісництвом міністрів, є людьми, кому болить Україна. Щодо всіх інших - можу сперечатися. Єдине - надзвичайно шкода, що про Богдана Сильвестровича aut bene, aut nihil. Краще б був живий...

Відповісти

Катерина Руда | 27 лютого 2014 23:37:04

Сергей, а Вы это говорили Новохатьку в его бытность министром?

Відповісти

Ірина Марголіна | 02 березня 2014 17:49:50

Так багато надій покладаємо на цього міністра. Аби не було розчарувань!

Відповісти

Олег Погорілець | 05 березня 2014 15:10:57

Надії потрібно покладати на себе та свої колективи, а міністр нехай працює, час поставить все на свої місця.

Відповісти

Надії | 19 березня 2014 12:35:27

Час показав, що не від фаху, не від старання, не від праведної праці співробітників залежить добробут музею, його колективу, а від бажань та уподобань тих, хто керує зверху. Яскравий приклад діяльність Кулиняка, який позбавив провідні музеї та заповідники України спражніх фахівців і поставив туди собі подібних хапуг та невигласв. Якщо така політика буде продовжена,руцйнація нашої культури забезпечена, бо рибка, як відомо, загніває з голови! Тому і маємо надії на розумні, праведні, фахові дії з боку нового міністра.

Відповісти