Іван Рашевський – співець Чернігівського краю

Автор: Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана | 26 січня 2014 14:26 |



Іван Григорович Рашевський (1849-1921) – талановитий чернігівський художник, скульптор, критик та колекціонер, який залишив помітний слід в пам’яті своїх сучасників та нащадків, життєвий шлях якого тісно пов’язаний з Черніговом.


Іван Григорович народився в м. Чугуєві на Харківщині, але його подальше життя і творчий шлях були пов’язані з Чернігівщиною, де у його родини в с.Осняки був маєток. На формування Рашевського як художника здійснив вплив його земляк – також уродженець Чугуєва – Ілля Юхимович Рєпін, з яким дружні стосунки зав’язались на все життя.

Після закінчення у 1873 р. юридичного факультету Київського університету Св. Володимира, Іван Григорович поїхав до Санкт-Петербурга, де вступив до Академії мистецтв вільним слухачем. Його вчителем з фаху став відомий російський художник–пейзажист, академік Лев Феліксович Лагоріо (1827-1905). У цей період Іван Рашевський відвідує Париж. У 1875 р. він залишає Академію і повертається до Чернігова.

Упродовж 1876-1879 рр. Івана Рашевського було обрано членом Чернігівської земської управи, також він працює мировим суддею. Але основною справою життя Івана Григоровича залишається творчість – він бере активну участь у численних виставках в Чернігові, Києві, Петербурзі, спілкується з такими відомими митцями, як В. М. Васнєцов та М. М. Ге. Крім того, він захопився колекціонуванням – у його зібранні знаходились полотна І. Рєпіна, В.Сурікова, М. Жука, а також посуд та вишивка. З 1912 року Іван Григорович став зберігачем, а згодом директором Чернігівського музею українських старожитностей В. В. Тарновського.



Роботи, що експонуються, сповнені почуттями смутку та радості, захопленням прекрасним. Живопис для Івана Григоровича був певним прихистком від похмурої дійсності буднів, дарував йому творчу насолоду.

Серед творчого доробку Івана Рашевського привертає увагу портретна галерея, до якої ввійшли портрети видатних діячів Чернігівщини, а також рідних та близьких художника («Портрет Володимира Калиновського» (1880-ті рр.), «Портрет жінки» (кін XIX-поч. ХХ ст.), «Портрет Михайла Коцюбинського» (без датування), «Портрет Миколи Вербицького» (1902). Іван Григорович не змінював та не прикрашав своїх моделей, але він невловимо підкреслював певні риси і надавав героям своїх картин поетичності. Звичайним жінкам, які споглядають на нас з його портретів, автор надав тонкого шарму та душевності.

У 1908 р. Рашевський вирушив на відпочинок за кордон, а свій маршрут від Чорного моря до Греції відобразив у картинах, створених під час подорожі: «Босфор» (1908), «В’язниця Сократа» (1908).

З великої кількості пейзажів І.Рашевського на виставці представлені різні за колоритом твори: «Німі свідки гетьманської слави» (1894), «Цвинтар» (1879), «Старий млин» (кін. XIX ст.), «Околиця Остра» (без датування).

Іван Григорович проявив себе і як талановитий скульптор. Так, наприклад, в останні роки життя художник працював над вже затвердженим проектом пам’ятника Кобзарю в Чернігові. В нашій експозиції представлено скульптурну композицію «Дівчина в обіймах смерті» (кін.XIX – поч. XX ст., литво, бронза, мармур), яка символізує боротьбу життя зі смертю.

Час владний над людьми, але не владний над мистецтвом. Після себе художник залишив великий творчий спадок, хоча значна частина творів Рашевського була втрачена під час війни. Про плідний творчий шлях, сповнений яскравими враженнями, нагадують пейзажі рідної Чернігівщини, портрети сучасників та скульптурні композиції.

На Чернігівщині його твори зберігаються в приватних колекціях та в трьох музеях – Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана, Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В. Тарновського та у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського.

Невелика частина творчої спадщини художника, що представлена на виставці «Іван Рашевський – співець Чернігівського краю», розкриває різнобічний талант митця, його внесок у розвиток вітчизняного мистецтва.

Виставка триватиме до початку березня.

Острякова Олександра,
молодший науковий співробітник
Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана

Теги

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Травень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Квітень | Червень