100-річчя Ю.О. Збанацького відзначили у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського

3 січня 2014 р. у Військово-історичному музеї – відділі Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського відкрилася нова виставка з циклу “Пам’ять” – “І подвиг на папері оживав”. Вона присвячена нашому землякові, письменнику, командиру партизанського з’єднання ім. Щорса Герою Радянського Союзу, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрію Олефіровичу Збанацькому.

Ю.О. Збанацький народився 1 січня 1914 р. у с. Борсуків Остерського повіту (тепер – Козелецького району). Після здобуття освіти вчителював, завідував Остерським районним відділом народної освіти, працював редактором районної газети.

У роки Великої Вітчизняної війни Ю. Збанацький перебував у ворожому тилу на території нашої області. Після втечі з концтабору в 1942 р. він організував партизанський загін ім. Щорса, який діяв у межиріччі Дніпра і Десни. Згодом, у серпні 1943 р., на базі партизанського загону було створене однойменне партизанське з’єднання.

За героїзм і мужність, проявлені у боротьбі з ворогом, Юрій Олефірович був нагороджений орденами та медалями, а в 1944 р. – високим званням Героя Радянського Союзу. Після війни він викладав літературу в Київському педагогічному інституті, де очолював філологічний факультет.

Активною літературною діяльністю почав займатися з 1944 р. Ю.О. Збанацький автор статей та оповідань, повістей та романів, п’єс. За його сценаріями на кіностудії імені О.П. Довженка знято ряд фільмів. У 1970 р. за роман “Хвилі” (1967) отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка. Помер Ю. Збанацький 25 квітня 1994 р. Похований у Києві.

На виставці представлені фотознімки періоду Великої Вітчизняної війни, грамоти, дипломи, книга з автографом, особисті речі Ю. Збанацького, які після його смерті передала до Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського музею удова письменника Ольга Хрисанфівна.

Виставка буде діяти до кінця січня 2014 р.

Людмила Трикашна, старший науковий співробітник

Джерело: сайт музею