До Мукачівського замку повернулися угорські князі

У Мукачівському замку "Паланок" відкрили скульптурну композицію суспільно-політичним діячам Угорщини, керівникам антигабсбурзької національно-визвольної боротьби угорського народу проти Австрії — княгині Ілоні Зрині і її синові князеві Ференцу Ракоші ІІ. Сам замок, а нині музей, є пам'ятником історії і військової архітектури 14-17 століть, повідомляє УНІАН.

На відкриття виставки в Мукачеве в супроводі глави Закарпатської облдержадміністрації Олега Гаваші прибув депутат парламенту Угорської Республіки Віктор Орбан.

Кошти для спорудження скульптурної композиції виділило Товариство угорської культури Закарпаття. Автор пам'ятника Пейтер Матле відзначив, що скульптуру ледве не знищили морози, її довелося відновлювати. Робота над пам’ятником продовжувалася понад півроку.

За словами історика Сергія Федаки, за усю свою історію Мукачівський замок належав багатьом правителям і витримав досить багато облог. Найтриваліша з них – з 1685 по 1688 рік – була організована австрійськими імператорськими військами. Саме тоді і відрізнилася княгиня Ілона Зрині, що відбивала напади ворогів.

Княгиня хорватського походження Ілона Зрині прийшла до влади після смерті свого першого чоловіка Ференца Ракоші I, а потім і його матері Софії Батори. Згодом вийшла заміж за молодого й енергійного графа Імре Текелі, що проводив антиавстрійську політику. Коли граф Текелі був ув'язнений, Габсбурги вирішили цілком узяти під свій контроль Трансільванію.

З 1685 року Ілона Зрині мужньо обороняла замок під час самої тривалої трирічної облоги. Турецький султан за мужність, виявлену під час обороні Мукачівського замку від габсбурзьких військ, нагородив трансільванську княгиню Ілону Зрині спеціальною грамотою – атмане. Це — єдиний в історії Туреччини випадок нагородження жінки. Однак зрада підлеглих змусила княгиню капітулювати. Ілону Зрині насильно постригли в черниці і заточили в католицький монастир, а згодом надали можливість виїхати в Туреччину до свого чоловіка.

Пізніше Мукачеве стає центром військового повстання, що ввійшло в історію за назвою "війни куруців". Куруцами називали тоді усіх, хто був не вдоволений австрійською монархією Габсбургів і її політикою. Це було унікальне явище, тому що простим повсталим народом керував сам князь Трансільванії Ференц ІІ Ракоші.

На думку закарпатських істориків, Ілона Зрині і її син Ференц II Ракоші — це ті дві фігури, що найтісніше з'єднує угорську національну історію з українською. Це керівники двох послідовно проведених антигабсбурзьких повстань за національну Угорську державу, активно підтриманих місцевим українським населенням.