Інформація про загрозу унікальній колекції Пархомівського художнього музею спростована (оновлено)

13 квітня 2006 року газета "Вечірні вісті" надрукувала статтю під назвою «26 тысяч гривен за подлинники великих художников», в якій, зокрема, висловлювались побоювання, що Пархомівський художній музей з його унікальною колекцією світового значення став жертвою афери.

З приводу цього ми звернулись за коментарем до В.В. Мизгіної, директора Харківського художнього музею, відділом якого є Пархомівський художній музей.

В.В. Мизгіна, директор Харківського художнього музею:

Інформація, подана Вечірніми вістями від 13 квітня 2006 року у спотвореному вигляді й не відповідає дійсності.
В першу чергу, ніхто ніколи не купував і ніколи не зможе придбати колекцію музею – це просто неможливо

По-друге, будівля в якій знаходиться Пархомівський музей ніколи йому і не належала. Ми її орендували у місцевого цукрового заводу на безоплатній основі. Коли завод збанкрутував, його майно було описане і продане ліквідаційною комісією фірмі „Синтал Д”. Сталося це два роки тому. Відтоді ми на таких же умовах безкоштовно орендуємо цю будівлю у нового власника.
Весь цей час музей нормально функціонує, приймає 25 тисяч відвідувачів на рік. Працює штат співробітників, виконує свої обов’язки охорона.

„Синтал Д” не лише не чинить жодних перепон роботі музею, але й допомагає йому. Приміром до 50 річного ювілею музею зробили ремонт, зараз обіцяють полагодити дах. Більше того представники фірми „Синтал Д” готові передати цей будинок місцевій Сільраді.

Прикро, але хтось не розібравшись вирішив на пустому місті зробити „сенсацію”, для чого не було жодних підстав. Не виключено, що подамо на Вечірні вісті позов.


Генеральний директор та співзасновник НПФ "Синтал-Д" Микола Толмачов також спростовує інформацію, пов'язану зі скандалом навколо придбання Пархомівського цукрового заводу з будинком музею, передає УНіАН.

Як відзначив Толмачов, на момент придбання виробничого комплексу до складу основних засобів входив будинок старої контори заводу, де, як з'ясувалося згодом, знаходиться музей відомого колекціонера Панаса Лунєва.

За словами Толмачова, воно продавалося окремим лотом, й бажаючих придбати його з аукціону не було (бажаючих не з'явилося і дотепер), тому було прийняте рішення придбати його, відреставрувати й зберегти музей для нащадків.

Генеральний директор і співзасновник НПФ "Синтал-Д" підкреслив, що з моменту придбання заводу на підприємство не надійшло жодної пропозиції з боку держави і місцевої влади з приводу спільного ремонту та утримання об'єкту.

Тому "Синтал-Д" прийняв рішення самостійно розробити проект ремонту і реконструкції будинку музею, для того, щоб воно стало придатним для збереження колекції, сказав Толмачев.

Він відзначив, що картини, які знаходяться в приміщенні музею, належать Харківському історико-художньому музеєві.

"тобто компанія придбала лише будинок, але ніяк не картини, що є надбанням нації", - підкреслив Толмачев.

Як відзначив гендиректор НПФ "Синтал-Д", "з музеєм у нас немає ніяких договірних відносин із приводу утримання картин. Дивно, але Історико-художній музей жодного разу не звертався до нас, - створюється таке враження, що полотнини не є цінністю для держави".

За словами бізнесмена, компанія із задоволенням би виступила меценатом у реставрації картин, однак не має на те прав.