Анімалістична скульптура Олексія Цвєткова на Городницькому фарфоровому заводі

Історія малої пластики Городницького фарфорового заводу (далі – ГФЗ) 1950-х років досліджена фрагментарно. Велика кількість робіт досі лишається без авторства, їх назви, імена авторів та їх біографічні дані не відомі і не введені у науковий обіг...

З-поміж безіменних виробів, з якими асоціюється тогочасна продукція заводу, є, зокрема, твори анімалістичного жанру, що випускалися масовим тиражем, і у великій кількості зустрічаються сьогодні на ринку. З-поміж них – мала пластика російського скульптора Олексія Цвєткова, чий творчий доробок, виконаний на Городницькому фарфоровому заводі, до цього часу був невідомим. Цей матеріал покликаний заповнити лакуну у вивченні малої пластики ГФЗ, а також – у біографії одного з митців, що працював на той час на заводі. Оскільки художник працював на заводі недовго і не демонстрував свої твори на художніх та промислових виставках, його ім’я в історії вітчизняного фарфору майже ніде не зафіксовано…

Біографія й творчість скульптора ГФЗ – Олексія Цвєткова не висвітлені в спеціальній літературі як радянського, так і новітнього часу... Вивчення біографії майстра, архівних джерел, а також запис спогадів скульптора Владислава Щербини, що працював на підприємстві одночасно із О. Цвєтковим, дозволили точно визначити час роботи останнього на заводі та виявити створені ним для виробництва твори.

Іл. 1. О. Цвєтков в заводському музеїГФЗ.1951 рік.Публікується вперше

Олексій Сергійович Цвєтков народився в 1924 р. в селянській сім`ї, в селищі Букарєво Тверської губернії. Із початком Другої світової війни пішов добровольцем на фронт, був важко поранений, втратив ногу. Після війни вступив у Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В. І.

Мухіної (нині – Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія ім. О. Штігліца), яке закінчив у 1950 році. У ті часи вихованці училища по закінченні навчання обов’язково отримували направлення на роботу на ті підприємства країни, де відчувався брак кваліфікованих кадрів... Так, і Олексій Цвєтков по закінченні училища в 1950 – 1952 роках працював в художній лабораторії ГФЗ. ... У протоколах засідань художніх рад тресту «Укрфарфорфаянс» його ім’я зафіксовано вже в жовтні 1950 року та чітко вказано його посаду на ГФЗ – «скульптор». Останній огляд його творів на художній раді відбувся у березні 1952 року. Отже, можна стверджувати, що художник працював на заводі принаймні півтора року. Цей часовий інтервал підтверджують і спогади скульптора В. Щербини, який прийшов працювати на ГФЗ в 1950 році, а в 1951 перевівся на Баранівський фарфоровий завод. Як він згадує, згодом після його від’їзду О. Цвєтков полишив завод і переїхав до Москви. Йому, як і багатьом молодим спеціалістам, не подобалося жити в оточеному лісами, віддаленому від культурних центрів селищі, та працювати над скульптурою в скутих запитами виробництва межах.

У приватному архіві В. Щербини збереглося унікальне фото того періоду (іл. 1), де його колега зображений в інтер’єрі заводського музею біля фарфорового герба СРСР. Протягом життя художники підтримували дружні стосунки, щоразу зустрічалися, коли В. Щербина приїздив до Москви. Зі створених колегою на заводі робіт В. Щербина відзначає образ шуліки, що сидить на скелі, як приклад переконливо природного зображення птаха (іл. 2).

 Іл. 2. О. Цвєтков. Скульптура «Шуліка».1950. ГФЗ. Фарфор, підглазурний розпис.Фото – О. Корусь. Приватна збірка.

Іл. 3. О. Цвєтков. Скульптура«Птахи». 1950. ГФЗ. Фарфор,підглазурний розпис.Фото – О. Корусь. Приватна збірка.

З переїздом до Москви О. Цвєтков розпочав працювати в дереві, що стало найголовнішим матеріалом, в якому він досяг значних успіхів. Його прийняли до спілки художників, йому надали почесне звання Заслуженого художника Російської Федерації. Будучи інвалідом війни, він очолював спілку ветеранів. З часом О. Цвєтков став одним з найкращих вітчизняних скульпторів-анімалістів. Його творчий доробок складає понад 300 скульптурних творів, переважна частина яких зберігається в 47 музеях Росії, за кордоном та в приватних збірках. Помер художник в 2011 р. у Москві невдовзі після проведення персональної виставки своїх творів.

За півтора роки роботи на ГФЗ О. Цвєтков зробив принаймні шістнадцять творів: скульптуру, моделі посуду – звичайного (напівкелихи, чашка) та фігурного (лікерник), предмети побуту (попільничку, туалетний набір). Ці предмети під його авторством зафіксовано в протоколах засідань художніх рад, на яких затверджувалися вироби до масового виробництва. На деяких засіданнях художник був присутнім особисто. У професійні обов’язки скульпторів фарфорових заводів входило розроблення нових фасонів посуду. Судячи з описів предметів О. Цвєткова, поданих до художніх рад, вони були виконані в характерній для 1950-х рр. стилістиці, з превалюванням рельєфних, декоративних, оздоблювальних мотивів. Творчі уподобання митця більше схилялися до фігурної пластики ніж до створення суто функціональних зразків, тому форму таких побутових речей як лікерник, попільничка він осмислював за допомогою образів тваринного світу, і саме любов до його відображення визначила напрямок подальших творчих пошуків митця.

Отже, прийшовши на ГФЗ, О. Цвєтков звернувся до анімалістики, він продовжив започатковану городницькими майстрами попереднього періоду традицію. Вже перші твори О. Цвєткова – скульптури № 74 «Шуліка» і № 75 «Птахи» (іл. 3), попільничка «Півень» – розглянуті на засіданні художньої ради в жовтні 1950 р., були затверджені у масове виробництво. Комісія відзначила високу якість їх пластичного рішення та постановила преміювати автора премією в 500 крб. Очевидно, на заводі цінували роботу художника над створенням зразків скульптури для масового виробництва, бо керівництво заводу направило на засідання до художньої ради листа із проханням перевести О. Цвєткова з третьої категорії на другу раніше загальноприйнятого терміну. Розробка анімалістичних персонажів – зображення їх в характерному силуеті та постанові фігури, – свідчить про пильну увагу майстра до зовнішнього вигляду та звичок мешканців тваринного світу. Скульптури шуліки та голуба відзначаються ретельністю та натуралістичністю моделювання. Зазначимо, що ці риси загалом притаманні для образотворчого мистецтва того часу. Автор розробляє пір’я, лапи птахів, гілки, на яких вони сидять. Завдана в цих роботах композиційна схема посадки фігури на підставку, оздоблену рослинними мотивами, є типовою для більшості фарфорових творів майстра. Розуміючи особливості фарфору як гладкого матеріалу, плавної, відлитої у форму маси, художник в деяких роботах – «Пташки», «Лисичка», «Білочка», лікерник «Півень», попільничка «Півень» – дотримувався узагальненості у трактуванні силуетів та деталей. Усі скульптури О. Цветкова оздоблені підглазурним розписом солей металів м’яких тонів... Зазначимо, що введення підглазурного розпису та збагачення його кольорової палітри відбувалося на ГФЗ саме на початку 1950-х років. Про що керівництво заводу отримало відповідну вказівку з Главку...

Є в доробку майстра і образи олюднених звірів, характерних для літературної та фольклорної традиції, – це персонажі байки І.Крилова «Квартет» та типовий для російської ярмаркової культури образ дресированого ведмедя, якого часто зображують із гармошкою або балалайкою. Кожен образ відображає свій настрій, кожен персонаж індивідуальний. Особливим колоритом відзначається молодецький ведмідь у каптані із гармошкою (іл. 4). Він влучно передає національний характер, ілюструючи ярмаркових завсідників, що нестримно віддаються веселощам. Широко розкривши каптан, розтягнувши гармошку, він, йдучи, горланить пісню. Скульптура заряджає своїм молодецьким настроєм та енергією... Питанню трактування образів тварин у народному мистецтві та руських народних казках художник приділяв значне місце і пізніше, у творах 1980-х рр.

Іл. 4. О. Цвєтков. Скульптура «Ведмідь згармошкою». 1952. ГФЗ. Фарфор, підглазурний розпис. Фото – О. Корусь. Приватна збірка.

Таким чином, у своїх ранніх творах, виконаних у фарфорі, автор намітив напрямки анімалістичної пластики, які розвивав в наступні десятиліття. Заради створення яскравого образу тварини він відійшов від натуралістичності трактування у бік індивідуалізованої стилізації та узагальнення, відображення безпосередності його сприйняття у природньому середовищі та міфологізованого переломлення у народній свідомості.

Каталог творів О. Цвєткова, створених на ГФЗ, складений на основі архівних джерел:

1. Скульптура «Шуліка». 1950.

2. Скульптура «Птахи». 1950.

3. Попільничка «Півень». 1950.

4. Скульптурна група з 4-х фігур «Квартет». 1951. Зберігається в НМУНДМ.

5. Скульптура «Голуб». 1951.

6. Шкатулка для предметів туалету. 1951. Була відхилена на засіданні художньої ради.

7. Скульптура «Білочка». 1951.

8. Скульптура «Зайчик». 1951.

9. Лікерник «Півник». 1952.

10. Скульптура «Лисиця». 1952. Розпис художника ГФЗ М. Попова.

11. Скульптура «Чапля». 1952.

12. Скульптура «Ведмідь з гармошкою». 1952. Розпис художника ГФЗ М. Попова.

13. Напівкелих. 1952.

14. Чашка апетитна. 1952.

15. Напівкелих (зразок № 267). 1952. Був відхилений.

16. Скульптура «Пташка». 1952.

Фарфорова пластика О. Цвєткова відзначається професійністю моделювання та розуміння особливостей створення скульптури для фарфору. Вона є прикметною для свого часу, помітним явищем як у доробку малої пластики ГФЗ, так і в українському фарфорі другої половини ХХ століття.

Статтю О. Корусь «Творчість  російського  скульптора-анімаліста Олексія  Цвєткова  на  Городницькому фарфоровому  заводі» подано зі скороченнями. Повну версію представлено в збірнику: Мистецтвознавчі записки; Випуск 31, 2017