Мала пластика Дружківського фарфорового заводу

Автор: Helga_ko | 28 липня 2017 22:02 |



Дружківський фарфоровий завод за обсягом виробництва фарфорових виробів на душу населення в останній чверті ХХ – в першому десятилітті
XXI ст. був одним з лідерів серед українських фарфорових заводів та провідним на Лівобережній Україні. Він спеціалізувався на виготовленні високоякісного столового та чайного посуду, подарункових наборів та ваз, а на межі ХХ – XXI ст. засвоїв випуск фарфорової статуетки в промислових масштабах…


Важливою передумовою будівництва заводу у цій місцевості – місто Дружківка, Донецької області, – була наявність на Донеччині багатющих запасів необхідної сировини – каоліну (найбільша кількість родовищ в Україні [8, с. 41]) та зручність транспортного сполучення залізницею. Глина з Дружківського кар'єру пластична, вогнетривка, відзначається відмінною білизною та якістю...

Будівництво підприємства розпочалося в 1966 і тривало до 1971 р. Завод введено в дію 8 листопада 1971 р. За проектом він мав стати одним з найпотужніших в Україні з випуском у 20 млн. од. виробів на рік. Фактично в період з 1987 по 1992 рр. завод реалізував 26,4 млн. од. столового фарфору.

Протягом свого існування підприємство змінювало назву та форму власності. В радянський період: з 1971 – до 1993 р. – «Дружківський фарфоровий завод імені 50-річчя СРСР». В 1993 – 2002 рр. – Дружківська колективна торгово-промислова фірма «Ранок»; в 2002 – 2004 рр.  – ТОВ «Фарфор», від 2004 р. – ООО «Дружківський фарфоровий завод», в підпорядкуванні корпорації «Індустріальна спілка Донбасу».

Відомо, що декілька років тому завод був викуплений російськими підприємцями. Ще в 2013 р. він працював. Однак з виходом Донецького регіону з-під державного контролю України в 2014 р., веденням на території бойових дій, діяльність заводу припинилася. За неперевіреними даними все устаткування розібрано, експонати заводського музею розпродано.

Підприємство було орієнтоване на випуск столового та чайного посуду, окремих предметів сервірування, суве­нірних бокалів. Гордістю виробництва було створення великих декоративних ваз, призначених для офіційних подарунків до різноманітних ювілейних да­т…

Як зазначається у марочнику Насонових [6, с. 87], у 1970‑ті роки завод випускав сувеніри і скульпту­ру. Однак поки скульптурних зразків того часу не виявлено. Із сувенірної пластики радянського періоду діяльності заводу відомі: «Олімпійський ведмедик» (1979 – 1980) до спортивної олімпіади 1980 р. та «Катюша» (1984 – 1985) до Міжнародного фестивалю молоді та студентів 1985 р. Авторство моделей встановлюється. Мала пластика, що зберігалася у заводському музеї  або зустрічається в приватних збірках, відноситься до діяльності підприємства під назвою «Ранок».

"Олімпійський ведмедик". ДФЗ. Авторство встановлюється. Приватна збірка.

"Катюша". ДФЗ. Авторство встановлюється. Приватна збірка.

Майстрами заводської ху­дожньої лабораторії, що займалися розробкою нових форм посуду та подарункових виробів були: Васи­ль Ковальчук 3, Сер­гій  Федяєв 4, подружжя Юрія та Ніни Василенків 5, Віктор Банніков 6...

З персоналій заводської художньої лабораторії лише Н. Василенко займалася малою пластикою. На технічній базі заводу виконувала свої пластичні творчі роботи і дружина В. Баннікова – художниця Катерина Баннікова 7.

Незважаючи на те, що С. Федяєв обіймав на заводі посаду скульптора та був провідним художником підприємства, виконаних ним на заводі скульптурних виробів поки не знаємо. Натомість, над створенням малої пластики він працював на попередніх місцях роботи: Хайтинському ФЗ 8 та Південно-Уральському ФЗ 9. На фарфоровому заводі в місті Хайта (Росія, Іркутська обл.) художник створив характерні для 1960-х років образи: «Каменярка / Будівниця» (В. – 23,5 см) та «Червоноармієць» (В. – 21 см) (обидва зберігалися в родині художника до його смерті, нині – в приватній збірці), в яких відобразив пафос радянської епохи...

С. Федяєв. Червоноармієць. 1960-ті. Приватна збірка.

На Південно-Уральскому (Росія, Челябінська обл.) В. Федяєв зробив сувеніри: голубка, курочка, півник. З 09.07. 1971 по 1998 роки працював на Дружківському фарфоровому заводі, де в 1991 – 1996 роках займав посаду головного художника. На ДФЗ він створював декоративні вази, столові, чайні та кавові сервізи, подарункові бокали, розробляв виставкові речі, в котрих проявилися властиві його стилю ясний скульптурний характер формотворення, тяжіння до монументальності, захоплення авангардними течіями мистецтва 1910‑х – 1920-х років, зокрема супрематизмом. З його наближених до пластики робіт на ДФЗ слід згадати фігурний графин з лікерного набору у вигляді півня (1993; пр. зб.). На відміну від загальновідомих анімалістичних лікерних графинів виробництва Городницького фарфорового заводу та Полонського заводу художньої кераміки, у творі С. Федяєва зовнішній вигляд птаха стилізовано більш узагальнено та декоративно. Розписаний улюбленими художником довгими широкими пензлевими мазками підглазурним кобальтом, він відзначається лаконічністю силуету та стрункістю пропорцій.

С. Федяєв. Фігурний графин «Півень». 1993. ДФЗ. Приватна збірка.

З-поміж митців художньої лабораторії ДФЗ особливу увагу пластиці в таких її різновидах, як рельєф, об’ємне ліплення, статуетки приділяла Н. Василенко, яка працювала на підприємстві в 1978 – 2003 рр. Як зазначається в заводському каталозі (1988), художниця плідно розробляла сувенірно-подарунковий асортимент [1, с. 1], створювала вази, чайниці, бокали, підсвічники. Чотири грані декоративної вази (форма № 1023; В. – 33 см) вона оздобила рельєфними зображеннями представників головних професій Донбасу – сталевара та гірняка, а також рельєфами космонавта та дівчини з хлібом-сіллю.  При декоруванні поверхонь виробів з кавових сервізів «Іванна» (1988), «Ганна» (1991), обрамлень для дзеркал, скриньок для біжутерії та виробів біжутерії (браслетів, кілець, брошок) вона використала  виліплені вручну квіти троянди. В оглядах творчості художниці про її малу пластику не згадується. Між тим, твори з її авторським підписом зберігалися у музеї ДФЗ, аналоги трапляються в приватних збірках. Це – сувенірна скульптура та анімалістика: статуетка «Кіт» (1998), «Тигреня, що сидить» (1998), «Тигреня що готується  стрибати» (1998), мініатюрна скульптура «Дід Мороз» (2000), ляльки на чайники (2001), ймовірно, її авторству належать пара фігурок «Дід Мороз» та «Снігуронька». Серед робіт Н. Василенко є анімалістична сувенірна пластика на тему «Східний гороскоп», де кожна робота має позначку року східного календаря. З цієї серії відомі: «Котик 1999» (1998), «Кобра 2001» (2000),  «Дракон», які мають стилізований характер...

 

Н. Василенко. «Тигреня, що сидить». ДФЗ. 1998. Приватна збірка

Н. Василенко. Мініатюрна скульптура «Дід Мороз». ДФЗ. 2000. Приватна збірка.

Н. Василенко. Мініатюрна скульптура «Дід Мороз». ДФЗ. 2000. Приватна збірка.

Н. Василенко. «Кобра 2001». ДФЗ. 2000. Приватна збірка.

Н. Василенко. «Кіт». ДФЗ. 1998. Приватна збірка.

Н. Василенко. Лялька на чайник.2001. ДФЗ. Приватна збірка.

У середині 1990-х років на технічній базі заводу виготовляла свої твори дружина художника ДФЗ В. Баннікова – Катерина Баннікова. Відомі її  русалка, скульптура під умовною назвою «дудар на свині» і анімалістичні фігурки, що утворюють «сімейства» бичків, мишей, котиків, баранців, свинок, собачок, півників, підписані авторською монограмою: «БЕИ» або прізвищем та місцем виготовлення: «Дружківка». Це – милі мініатюри із рисами безпосередньої наївності, котрі своєю надто узагальненою формою і стилізацією нагадують гжельську керамічну сувенірну пластику,… особливо - використанням у розписі підглазурного кобальту. Зазначимо однак, що підглазурний розпис кобальтом у сполученні з яскравими смарагдовими відтінками хрому та тонкою розділкою золотом є прикметною рисою виробів Дружківського ФЗ пізнього періоду.

              К. Баннікова. Бички. 1996. ДФЗ. Приватна збірка.

К. Баннікова. «Дудар на свині». ДФЗ. 1990-ті. Приватна збірка.

Продукування на ДФЗ малої пластики не було пріоритетним напрямком діяльності підприємства, скоріше, було зумовлене ринковим попитом, що склався наприкінці 1990-х – 2000-х років. Пристосування до запитів споживача було характерною рисою діяльності українських фарфорових заводів того часу. Випуск малої пластики на ДФЗ був  нетривалим та обмежувався сувенірним асортиментом і мініатюрою.
___________
За матеріалами статті О. Корусь: «Мала пластика Дружківського фарфорового заводу» // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. – К. 2017. - № 38. – с. 240 – 248. 

Теги

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Листопад 2018

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Жовтень | Грудень