Виставка навчального вінілу діє в Педагогічному музеї у Києві

Нещодавно у Педагогічному музеї України відбулось відкриття виставки вінілових навчальних платівок «Фонотека: навчальний вініл», на якій представлено близько 200 платівок.

Виставка має кілька особливостей:

По-перше,  незважаючи на  «несезонний» сезон для відвідування нашого музею, вона все ж таки користується популярністю.

По-друге,  більшість навчальних закладів уже давно позбулися своїх вінілових фонотек, тому віднайти матеріали для виставки було  досить складно.

По-третє, тенденції останніх років говорять про нову моду на вінілові платівки – як на щось “раритетне”, “феноменальне”, хоча у небуття вони пішли лише два десятки  років тому. Про навчальні платівки ж гугл не видає інформації, хоча вони були окремою віхою історії технічних засобів навчання.

По-четверте, на виставці представлені платівки, які мають і художню, і мистецьку цінність; конверти та змістове наповнення деяких з них і донині вважають одними із найкращих та найпопулярніших серед платівок, випущених в СРСР.

Коли ми вирішили організувати цю виставку, то не думали, що можемо зіткнутися із нестачею матеріалів для неї, проте, як виявилося,  платівки та інформацію про їх використання  у навчальних закладах, віднайти непросто. У 1960-1970–х рр., коли наймасовіше випускали навчальний вініл на  сторінках  фахових періодичних педагогічних видань  і методичних посібників рідко публікували інформацію про них, там  мова переважно йде про використання діафільмів та магнітної стрічки. Платівки починають втрачати популярність, а з винайденням компакт-диску можна вже говорити про смерть вінілової платівки. У 1990-х роках усі масово почали їх позбуватися: викидати або ж використовувати у зовсім інших  цілях; заводи, які ще декілька років тому випускали у світ величезні тиражі платівок, почали різко припиняти діяльність. Навчальні заклади тут не стали винятком, більшість установ теж позбулися своїх звукових фонотек. Усі представлені на виставці платівки потрапили до нас з міста Кропивницького завдяки нашій співробітниці Ларисі Гайді, яка їх зберегла та передала у фонди музею.

Масовий випуск навчальних платівок у 1960-1980 рр. дав  можливість створювати окремі аудіофонотеки у навчальних закладах, де вони розміщувалися за розділами, відповідно до навчальних предметів, що давало можливість систематизувати їх та зручно використовувати на уроках. Такі фонотеки організовували переважно при бібліотеках чи методичних кабінетах або ж у відповідних предметних класах. Обов’язковими були розділи «Іноземні мови», «Література», «Історія і суспільствознавство», а також «Музика, танці, естрада», де містилися платівки, які використовували на вечірках чи дискотеках. Тому на виставці платівки об’єднано у кілька  розділів:  «Іноземні мови», «Українська мова», «Література», «Зоологія», «Алгебра», «Історія», «Спорт», «Дошкільна освіта та початкова школа» і, звісно, «Радянська пропаганда». У вітринах зроблено акцент на конвертах, тим самим показано їх різноманітність та художнє оформлення. На «вініловій стіні» –до кожного з розділів теж  додаткові платівки. Всі їх можна прослухати під час роботи виставки. Найстаріша платівка  датується 1952 роком, найновіші – початком 1990-х, найбільша кількість видана Апрєлєвским заводом грамзапису та фірмою «Мелодія».

На виставці представлено низку цікавих  платівок, зокрема  «Українська літературна вимова» Миколи Погрібного, де викладено правила та приклади, літературні вимови усіх звуків та звукосполучень, їх відмінності, а також долучені вправи на закріплення пройденого матеріалу; платівки для вивчення французької, німецької, англійської. У розділі “Література”, окрім фонохрестоматій та звукових підручників, представлені окремі платівки з окремими творами з української літератури: такі як новела Олеся Гончара «За мить щастя», «Український Сонет» Максима Рильського, Андрія Малишка, Дмитра Павличка, «Нічні концерти» Миколи Бажана, твори Олександра Довженка, вірші Тараса Шевченка у двох частинах, які читає Богдан Ступка та дві опери: “Наталка Полтавка” і “Тарас Бульба”. У розділі “Зоологія” серія «Звуки природи», випущена  Апрєлєвским заводом грамзапису у 1980-х роках. Як обкладинки,  назви, так і наповнення цих платівок доволі цікаве, на них  можна почути агресивні крики качки, крики посадки на гніздо качки та озерної чайки, звук пташеня в надклюнутому яйці качки, звуки риб тощо. Особливе місце займають платівки із розділу “Спорт”, зокрема  “Пульс1. Музичний комп’ютер” та “Пульс2.  Інструментальна музика”. На цих платівках - композиції  у жанрі електронної музики, експериментальної комп’ютерної музики, тут зібрана музика для різних видів спорту і вправ – для плавання, фехтування, для стрільби з пістолету, скачок, кросу та ін. Дана серія випущена “Мелодією” у 1985-1986  рр.  і якраз конверти цих платівок вважають одними із найкращих та найпопулярніших, «Пульс1» була видана  тиражем в 1 мільйон і зробила можливим випуск наступних трьох платівок  серії. Також на виставці представлено ряд платівок, призначених для навчання у початковій школі та дитячих садках, звукові підручники з алгебри, геометрії, історії, методичні рекомендації та правила поводження з платівками і рекомендації до їх використання на уроках. Окремим завершальним розділом є “Радянська пропагандистська платівка”, яка була невід'ємною у фонотеці будь-якої школи та дві платівки, які для Педагогічного музею мають найвищу цінність - «Антон Макаренко «Про сімейне виховання» та Василя Сухомлинський “Про витоки виховання». На останній педагог сам читає текст.

Довідково:

  Винайдення грамофону датується 1877 роком. Перші платівки у продажу зявилися у Європі влітку 1890 року. У цей же період  (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) виникла ідея  використовувати звукозаписи у навчальних цілях.  Уже в першому десятилітті ХХ століття в Європі звернулися до платівки як до засобу вивчення іноземних мов, що швидко набирав популярності. У  1911 році у Парижі була створена перша навчальна фонотека з літератури, яка являла собою зібрання звукозаписів літературних творів і отримала назву «Музей мовлення».  В  20-х рр. ХХ ст. на території СРСР платівку починають використовувати як засіб масової пропаганди та маніпуляції.

    Масовий випуск платівок не теренах колишнього СРСР розпочався у 30-40-х рр. ХХ ст. з випуску літературних та музичних платівок, які використовувалися для навчання у середніх та вищих навчальних закладах. В цей час постає питання про створення звукових посібників для навчання окремих предметів. Перша навчальна грамплатівка із записом уроку англійської мови була випущена у листопаді 1935 року. У навчальних цілях грамзапис широко використовуватися став  у кінці 1950-х – на початку 1960-х рр.. Насамперед, у музичних школах, інститутах культури та інститутах іноземних мов.

    На кінці 1960-х на початку 1970-х рр. ХХ ст. створено першу фонохрестоматію з літератури. На грамплатівках фонохрестоматії були записані уривки або цілі твори за навчальною програмою з літератури. Згодом формуються фонохрестоматії з іноземних мов, історії, музики, мистецтва, заочні екскурсії до музеїв, звуки природи. Уже до 1973 року було випущено близько 70 найменувань звукових посібників загальним тиражем понад 4 млн. грамплатівок.

Незважаючи на раптову смерть вінілу, останніми роками цій темі приділяють велику увагу: дедалі більше з’являється невеликих музеїв, присвячених платівкам, сучасні художники у своїх творах звертаються до теми вінілу, у 2016 році канал HBO випустив на екрани однойменний серіал, щороку зростає кількість колекціонерів та інтернет-магазинів та ін..

Виставка «Фонотека: навчальний вініл» працюватиме протягом усього літа. Чекаємо на Вас у Педагогічному музеї України (м. Київ, вул., Володимирська, 57, 2 поверх, Будинок вчителя)