Автор: Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» | 17 травня 2016 11:13 |
Навіть несподіванки мінливої травневої погоди не завадили провести "Ніч музеїв у Меджибізькій фортеці" яскраво та презентувати відвідувачам усі анонсовані цікавинки, заради яких вони приїхали до стародавнього Меджибожа.
Денну програму музейного свята розпочали діти, учасники зразкового ансамблю танцю “Намисто” та Арт-студії естетичного розвитку особистості Хмельницької загальноосвітньої школи №24. Діти приїхали до Меджибожа і привітати мешканців містечка та музейників із святом, і познайомитися з фортецею під час екскурсій. Особливо захопили і юних акторів, і екскурсантів, що приїздили до фортеці, майстер-класи з археології.
Межу дня та ночі гості Меджибізької фортеці відзначили, проводжаючи останні промені сонця на самому верху Лицарської вежі, на висоті 101 сходинки над землею. З цього розкішного місця вони побачили і місце злиття двох Богів (Південного Бугу та Бужка), від якого пішла назва літописного Меджибожа-Межибужжя, і центр всесвіту усіх євреїв-хасидів, місце поховання першого хасидського цадика Ізраеля бен Іелезер Баал Шем Това, і сумний залишок Меджибожа римо-католицького, зруйнований радянською владою костел святої Трійці, і все сучасне містечко Меджибіж з передмістями у перших вечірніх вогнях. Майже таким самим його бачили дозорці фортечного гарнізону у давнину.
А тим часом на "театральному" поверсі Лицарської вежі почалася імпреза "Історії кохання Меджибізької фортеці" у музичному супроводі інструментального тріо "Реставрація" Хмельницької обласної філармонії. Сценічне дійство має в основі життя реальних особистостей та реальні історичні події, які відбувалися у Меджибожі. Особливість театралізованої постановки в тому, що білі плями та прогалини в реальних історичних фактах, документах та відомих подіях автори доповнили власною драматургією, поезією і прозою, власними сценічними переживаннями та відчуттям життя своїх персонажів.
"Мій сценічний герой був сином безземельного шляхтича - воїном, який захищав від набігів людей, які ховалися у цих стінах. Він був таким, як наші воїни, що зараз захищають нашу землю на Сході", - каже Сергій Кирилюк.
Карина Горбатенко, яка втілила образ невідомої нашим сучасником панянки, продовжує: "Про мою героїню можливо сказати лише, що це була панянка шляхетного роду, яка закохалася у не рівного собі чоловіка... Те, що, цілком можливо, відбувалося 400 років тому у стародавньому Меджибожі, хвилює і захоплює так, що кожною клітиною тіла відчувається та доба, та історія, те кохання".
Йдеться про "Меджибізьких Ромео та Джульєтту", так журналісти охрестили дивну знахідку - парне поховання невідомих чоловіка та жінки, що знайдене на території Меджибізької фортеці, імовірно, здійснене потай від людей. Але й після смерті, що йовірно була драматичною, вони навічно тримаються за руки та ніби дивляться одне на одного - саме такими побачили їх археологи. Ця історія - одна з трьох одноактних п’єс, яку показали відвідувачам у Лицарській вежі Меджибізької фортеці в Ніч музеїв. Образи меджибізьких безіменних закоханих, а також героя двох континентів Тадеуша Костюшка і його коханої Теклі Журовської та великої княгині Ольги Олександрівни і ротмістра Куликовського втілили студенти, викладачі та працівники Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту.
"Кілька місяців ми досліджували праці дослідників, книги біографів та мемуари, потім писали сценарій, а далі зі студентами і викладачами все це втілили. Сьогодні це - атракція, яка робить стародавню історію Меджибожа ближчою, відчутною для відвідувачів музею", - розповідає керівник проекту, проректор вищого навчального закладу Вікторія Церклевич.
Під час нічних екскурсій експозиціями заповідника "Межибіж" демонструвалися три унікальних експонати. Перший - кам’яне прясло з поховання воїнів XIII століття на території Меджибізької фортеці, імовірно - найманців одного з литовських племен, що воювали на землях Болохівщини. Через проекційний мікроскоп гості "Ночі музеїв" пересвідчилися, що на бічній поверхні цього ритуального предмету вирізьблено рунічний напис, подібний до низки свастик, тризубів та інших знаків. Аналогів цього напису поки немає, і його сенс наразі не відомий дослідникам. Єдина віддалена подоба цих рун є серед знаків на зображеннях так званої "Велесової книги", про яку досі вчені сперечаються: справжня вона чи "фейк".
Друга цікавинка, заради якої до Меджибожа приїхало чимало шанувальників старовини, це пляшка з вином, яку було знайдено торік під час археологічних розвідок у підвалах палацу Сенявських на території Меджибізької фортеці. За попередніми оцінками, її вік становить близько півтора століття, однак, незважаючи на це, вміст пляшки зберігся у повному об’ємі. Цей артефакт зараз очікує на кваліфіковане дослідження - тому його лише на кілька годин у вечірній час показали захопленим гостям, а після того повернули у початкові умови зберігання. Дивовижно, що честь цієї знахідки належить не професійному археологу, а волонтерці Вікторії Чорноконь, яка впродовж минулого літа постійно приїздила до заповідника допомагати науковцям у розкопках.
"Ми знали, що на цій ділянці може щось бути, і працювало там досить багато людей, але знайти цю пляшку пощастило саме мені", - каже Вікторія.
Зараз заповідник "Межибіж" розпочинає як новий сезон археологічних розвідок, так і нову волонтерську програму, у якій можуть взяти участь усі, хто має хист, початкові навички, а головне - захоплення історією своєї країни. І хто знає, які ще нові артефакти чекають на них під поверхнею меджибізької землі...
На згадку про те, що цікаву знахідку у Меджибожі може зробити кожен, в залах історичної експозиції відбувся веселий квест з пошуком та відгадуванням загадок. Він привів команду переможців до призу - подарункової пляшки вина, етикетка якої виготовлена на згадку про 150-річну "винну знахідку" минулого археологічного сезону та "Ніч музеїв".
Третій унікальний експонат - книга "Орах Хаїм", що означає "Спосіб життя", перша частина монументальної праці з єврейського закону "Арбаа Турім", що була написана рабином Яковом бен Ашером у XIV столітті. Цей примірник книги унікальний тим, що був видрукований у Меджибожі майже 200 років тому: у 1818 році! Наразі книга знаходиться на тимчасовому зберіганні, але історико-культурний заповідник має на меті придбати її для музейних фондів.
Гості "Ночі музеїв" долучилися до збору благодійних коштів для придбання цього унікального видання. Для цієї ж мети спрямовано кошти, виручені в ході благодійного аукціону, проведеного у музейній залі. Його лотом була ще одна подарункова пляшка вина на згадку про "Ніч музеїв".
Подорож до підземель доби Великого Князівства Литовського, яка у Меджибізькій фортеці відбувається раз на рік, і на яку з нетерпінням очікували учасники "Ночі музеїв", цього разу відбувалася кількома екскурсійними групами. Не було меж захопленню та здивуванню тих, хто на власні очі побачив: у Меджибожі під великою польською фортецею XVI століття знаходиться у практично первозданному вигляді є менша, але така ж потужна кам’яна фортеця XIV століття, часів Великого Князівства Литовського. З хвилюванням торкалися екскурсанти неприступних та високих кам’яних стін і брам, вік яких старший за першу письмову згадку про обласний центр Хмельницький - колишнє маленьке подільське село Плоскирівці.
Наступною знаковою подією в Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж" буде Другий регіональний музейний форум "Музей: храм муз - 2016". Вже зараз ця зустріч-змагання музейних закладів вийшла за суто регіональні рамки. Заявки для участі в ньому вже надійшли від музеїв і заповідників Хмельницької області, Одеси, Херсону, Харкова, Києва... Прийом заявок для участі у музейному форумі триває до 31 травня.
Ігор Западенко, заступник директора ДІКЗ "Межибіж"
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
Листопад 2024
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
Коментарі (3)
Олег Погорілець | 19 травня 2016 00:07:34
Відповісти
Олег Погорілець | 19 травня 2016 00:08:23
Відповісти
Олег Погорілець | 19 травня 2016 00:09:00
Відповісти